Справа № 1-35/2009 р оку
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2009 року
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Буячок Л.І.
при секретарі Майхрук Н.М.
з участю прокурора Голиша Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ланівці справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, одруженого, працюючого Буглівським сільським головою, раніше не судимого
за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 обіймаючи посаду Буглівського сільського голови і будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, всупереч діючому законодавству в серпні 2007 року особисто підготував та видав розпорядження №29 від 26 червня 2007 року про виплату йому матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, на підставі якого без винесення на розгляд сесії сільської ради, шляхом незаконного нарахування та виплати йому матеріальної допомоги на оздоровлення, вчинив привласнення бюджетних коштів в сумі 2217,60 гривень.
Крім цього в грудні 2007 року підсудній знову ж таки повторно підготував та видав розпорядження № 85 від 17 грудня 2007 року про преміювання сільського голови , а також виготовив фіктивне рішення сесії сільської ради №89-1 від 20 грудня 2007 року «Про затвердження розпоряджень сільського голови», яким він затвердив вищезгадане розпорядження, тим самим незаконно заволодів таким чином нарахованими бюджетними коштами в сумі 1000 гривень .
В січні 2007 року ОСОБА_1 дав вказівку секретареві сільської ради ОСОБА_2Я внести неправдиві відомості в протокол № 6 шостої сесії п’ятого скликання Буглівської сільської ради від 11 січня 2007 року , а саме в п.3 порядку денного внести запис «Про оплату праці сільського голови», хоч таке питання в порядок денний сесії сільської ради не вносилось. А пізніше без відповідного прийняття на сесії сільської ради , підсудній дав вказівку секретарю Іскрі М.Я. підготовити неправдиве рішення шостої сесії п’ятого скликання Буглівської сільської ради від 11.01.2007 р.
В судовому засіданні, як і під час досудового слідства, ОСОБА_1 повністю визнав свою вину і пояснив, що в зв’язку з тяжким матеріальним становищем в сім’ї він вирішив , враховуючи наявність бюджетних коштів на покращення матеріального стану працівників та оздоровлення, без рішення сесії сільської ради видати неодноразові розпорядження про виділення матеріальної допомоги та премій собі і працівникам сільської ради .
ОСОБА_1 пояснив також, що в порядок денний сесії Буглівської сільської ради, яка відбулась 9 січня 2007 року, питання про оплату праці сільського голови не розглядалося. Однак через певний період часу секретар сільської ради ОСОБА_2, за його вказівкою, підготовила та представила проект рішення сільської ради «Про оплату праці працівникам установ Буглівської сільської ради « , яким було встановлено сільському голові та секретарю надбавку в розмірі 50 % посадового окладу, згідно п.2 - виплачувати працівникам установ сільської ради премію, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати працівника .
Так, розпорядженням № 29 від 26 червня 2007 року про надання йому чергової відпустки він вказав нарахувати і виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 2217,60 грн, хоч йому було відомо, що згідно закону питання про надання згоди на виділення та виплату матеріальної допомоги повинно було виноситись на сесію сільської ради, якою відповідно і повинно було винесено рішення.
Аналогічно ним було видано розпорядження від 17 грудня 2007 року про його преміювання на суму 1000 гривень. Після проведення сесії він дав вказівку секретарю сільської ради ОСОБА_2 при складанні протоколу другого пленарного засідання дванадцятої сесії п’ятого кликання в п.2 Порядку денного внести питання про затвердження розпоряджень сільського голови , а також винести фіктивне рішення сесії сільської ради «Про затвердження розпоряджень сільського голови».
Питання про надання згоди на виділення та виплату йому матеріальної допомоги та премії на розгляд сесії сільської ради в серпні та грудні 2007 року ним не виносилось та не розглядалося по тій причині , що він не був впевнений, що у випадку обговорення даного питання на сесії сільської ради депутати сільської ради приймуть рішення про надання такої згоди. Він також вважав, що у випадку прийняття на початку року , в січні 2007 року, сесією сільської ради рішення про преміювання сільського голови та надання йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, дане рішення буде підставою для проведення в послідуючому виплати йому головним бухгалтером премій та матеріальних допомог , без винесення даного питання на розгляд сесії сільської ради.
Крім наведеного, вина підсуднього знайшла своє підтвердження в матеріалах справи, однак зібрані органом попереднього розслідування докази судом не досліджувались, так як підсудній не заперечує їх фактичних даних.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано органом досудового слідства за ч.3 ст.191,оскільки він заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем і повторно. Крім цього він також вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України - внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, дані щодо особи винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю роботи та проживання, щиро розкаявся та усвідомив небезпечність своїх дій, повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину а також добровільно відшкодував нанесенні збитки.
Із врахуванням матеріального стану сім’ї в зв’язку із тяжким захворюванням дружини та за наявності наведених обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе застосувати ст.69 КК України, тобто при призначенні основного покарання перейти до іншого більш м’якого виду покарання, не зазначеного санкцією статті за цей злочин, та не призначати додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що передбачено санкціями статтей звинувачення .
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України , суд -
З А С У Д И В :
Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.191 КК України - із застосуванням ст.69 КК України штраф в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
- за ч.1 ст.366 КК України - із застосуванням ст.69 КК України штраф в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого більш суворим у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 680 гривень).
Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком чинності залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд .
Суддя