УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА Іменем  України

01 лютого 2007 року Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді     Франовської К.С.,

Широкової Л.В.,

суддів:  Олексієнка М.М.

при секретарі судового засідання Сухоребрій Т.А. за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Осиківської сільської ради на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Осиківської сільської ради про стягнення коштів у зв'язку із звільненням з роботи, моральної шкоди,

встановив:

В серпні 2006 року до суду з вищезазначеним позовом звернулася ОСОБА_1 Свої вимоги мотивувала тим, що вона працювала у відповідача з 21.08,2000 року по 21.04.2006 року на посаді секретаря. Рішенням першої сесії п'ятого скликання від 14.04.2006 року була звільнена у зв'язку із закінченням строку повноважень. Вважаючи, що їй неправильно нараховані розрахункові кошти, просила суд стягнути з відповідача всі належні їй до виплати кошти,3600 грн. моральної шкоди.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 свої вимоги уточнила, просила суд стягнути кошти визначені аудиторським висновком, моральну шкоду в розмірі, який суд визначить на свою думку.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Осиківської сільської ради на користь ОСОБА_1 3433,63 грн. заборгованості «по заробітній плати при звільненні, 500 грн. моральної шкоди 1000 грн. за проведення аудиторської перевірки, а також 51 грн. державного мита та 30 грн. витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи на користь держави.

В апеляційній скарзі Осиківська сільська рада постанову суду просить скасувати як таку, що не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам

Справа №22а-156                                     Головуючий у суді 1-ї інстанції Борташевич В.Ф.

Категорія 42                                                          Суддя-доповідач Широкова Л.В.

справи. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував роз'яснені Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів України, доводів та пояснень в процесі розгляду справи їх представника.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що за змістом ст.33 Закону України „Про державі службу" скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою до зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій. Проте суд    врахував положень   п.8 ст.33 вищезазначеного Закону, що   умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" були затверджені схеми посадових окладів, надбавок, премій. За даною постановою встановлено /п.8/, що видатки пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання відповідних органів.

В зв'язку з прийняттям цієї постанови секретарю сільської ради ОСОБА_1 з 01.01.2006 року був встановлений новий посадовий оклад 810 грн. на місяць, надбавка за ранг -90 грн. та оплата за вислугу років - 15% 135 грн.   

Статтею 75 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та здійснюють видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи 20.04.2006 року головою сільської ради було прийнято розпорядження №32-б „Про встановлення надбавки та преміювання працівників сільської ради", яким передбачено виплату надбавки за високі досягнення в праці щомісячно 50% лише головному бухгалтеру та Землевпоряднику, премії за березень місяць всім працівникам розмірі 50% фактичної заробітної плати.

Виходячи з наведеного, при затвердженому кошторисі Осиківської сільської ради в межах фонду оплати праці 42229 грн., нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за січень повинно складати 1035 грн., за лютий 1035 грн., за березень 1400, 84 /з врахуванням встановленої премії 50%/, за квітень з врахуванням відпустки та матеріальної допомоги - 983,52 грн.  Всі зазначені суми ОСОБА_1 були виплачені.

Вимоги  позивачки  про  стягнення  невиплачених  3433,63   грн.   є безпідставними, оскільки    вони були визначені аудиторським висновком

виходячи з надбавок та премій за січень, лютий 2006 року, які не були встановленими відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад" депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення повноважень надається попередня робота /посада/, а за її відсутності -інша рівноцінна робота /посада/ на тому ж самому місці, або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. В разі неможливості надання попередньої або рівноцінної роботи колишньому депутату місцевої ради закон гарантує збереження середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

У разі коли колишній депутат, незалежно від того, чи перебував він в трудових відносинах до обрання депутатом з підприємством, установою або організацією чи ні, до закінчення строку повноважень оформив пенсію за віком, в тому Числі на пільгових умовах чи досяг граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування, зазначені у ст.33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад" гарантії щодо збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування на нього не поширюється, оскільки така особа є соціально захищеною. А тому вимоги ОСОБА_1 щодо сплати середнього заробітку за шість місяців також г безпідставною.

Оскільки Осиківською сільською радою ОСОБА_1 були виплачені всі належній їй кошти, підстав для задоволені заявлених вимог немає.       

Керуючись ст.ст. 196,198,202,207 КАС України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Осиківської сільської ради задовольнити.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 листопада 2006 року скасувати та ухвалити нову, якою ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили постановою  апеляційного суду.