Справа № 2-474/2009

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 липня 2009 року.                                                

          Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого – судді Карпенко О.Л.

при секретарі - Пономаренко Р.В.

за участю прокурора – Бліновської Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовом прокурора Новоукраїнського району в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гарант-Цукор» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ :

          Прокурор, діючи на підставі ст. 121 ч. 2 Конституції України, ст. 45 ЦПК України, ст. 5 ч. 2, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах ОСОБА_1, звернулася з позовом до відповідача про стягнення 4000 грн. заборгованості по заробітній платі. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що з 21 вересня 2007 року по 01 липня 2008 року він працював у відповідача на посаді охоронника. За час його роботи у товариства утворилася перед ним заборгованість по заробітній платі у сумі 4000 грн. На час звільнення позивача відповідач не провів з ним остаточного розрахунку і не виплатив борг по заробітній платі.

          В судовому засіданні прокурор Бліновська Т.О. підтримала позовні вимоги повністю і надала додаткові пояснення про те, що на час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачено.

          Позивач ОСОБА_1 особисто в судове засідання не з?явився.

          Відповідач, повідомлений судовою повісткою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, про причини не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність та заперечення на позов не надіслав.

          За згодою прокурора на заочний розгляд справи, керуючись ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку заочного провадження.

          Заслухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.

          Починаючи з 21 вересня 2007 року позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, а саме, працював на посаді охоронника. 01 липня 2008 року він був звільнений з роботи за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України). Ці обставини підтверджується відомостями належної позивачу трудової книжки НОМЕР_1 (а.с. 7).  

          Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки визначені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

          Розмір нарахованої відповідачем позивачу за заробітної плати вбачається з довідки наданої відповідачем Новоукраїнському районному центру зайнятості (а.с. 6).

          Ст. 116 КЗпП України встановлено, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

          Однак відповідач не дотримався вимог законодавства і не провів кінцевого розрахунку при звільненні позивача, а саме не виплатив йому 4000 грн. заборгованості по заробітній платі.

           Таким чином, відповідач своєю неправомірною бездіяльністю стосовно невиплати позивачу заробітної плати, порушив гарантоване ст. 43 Конституції України право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законодавством про оплату праці (ст. 115, 116 КЗпП України), а тому позов підлягає задоволенню.

          Крім того, з відповідача підлягають стягненню витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 грн. від сплати яких позивачка звільнена на підставі ст. 81 ч. 3 п. 2) ЦПК України.

          З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 4 п. 1) Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. “Про державне мито”, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу.

          Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 115, 116 КЗпП України, ст. 85 ч. 4, ст. 209, 213, 214, 215, 226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

         Позовні вимоги задовольнити повністю.

         Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гарант-Цукор» ( м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 13/16, к. № 801, код 31975271, п/р 260076923 в Кіровоградська ОД «Райффайзен банк «Аваль»), на користь ОСОБА_1 4000 грн. ( чотири тисячі ) грн. 00 коп. заборгованості по заробітній платі.

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гарант-Цукор» в дохід держави 51 (п?ятдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гарант-Цукор» на рахунок відкритий в Управлінні Державного казначейства України в Новоукраїнському районі 250 (двісті п?ятдесят) грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Новоукраїнському районному суді.    

         Це заочне рішення може бути переглянуте Новоукраїнським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

         Рішення може бути оскаржене прокурором або позивачем до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.

         Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий :                                                                   О. Л. Карпенко