КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3486/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Кондратюк Алли Василівни до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення та вимоги,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватний нотаріус Кондратюк А.В. звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення від 20.07.2015 р. № 0008371702 та вимоги від 13.05.2015 р. № Ф-0006191702.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена без повного встановлення обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Кондратюк А.В. є приватним нотаріусом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8025 від 13.01.2010 р., виданого Міністерством юстиції України та реєстраційним посвідченням про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 1078 від 10.02.2010 р.

Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність Кондратюк А.В. щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 27.04.2015 р. № 802/1703/2879208003, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим приватним нотаріусом Кондратюк А.В. було занижено суму оподатковуваного доходу в розмірі 2 336, 02 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 2 336, 02 грн. та суму податку на доходи фізичних осіб у сумі 350, 40 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 350, 40 грн.; абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 11 ст. 8, п. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого визначено ЄСВ в розмірі 30 938, 54 грн., в тому числі за 2012 рік в сумі 12 410, 12 грн. та за 2013 рік в сумі 18 528, 42 грн.

Так, контролюючим органом було встановлено, що позивачем не вірно обраховано суму єдиного соціального внеску, яка підлягає до сплати та зазначено, що єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої (отриманого) за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована (нарахований).

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2015 р. № Ф-0006191702, якою позивачу повідомлено про існування недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 30 938, 54 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.05.2015 р. № 0006201702, відповідно до якого до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 3 093, 85 грн.

Позивач з метою оскарження вищевказаних податкової вимоги та рішення, звернувся зі скаргою до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області б/н від 21.05.2015 р.

За результатами розгляду вищевказаної скарги, Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято рішення № 1091/14/10-36-10-01-04 від 26.06.2015 р., відповідно до якого було частково задоволено скаргу позивача, залишено без змін вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2015 р. № Ф-0006191702, скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 13.05.2015 р. № 0006201702 та зобов'язано Васильківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Так, Васильківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, з метою виконання рішення ГУ ДФС у Київській області від 26.06.2015 р. № 1091/14/10-36-10-01-04, було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0008371702 від 20.07.2015 р., яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1 546, 93 грн.

Вважаючи рішення контролюючого органу від 20.07.2015 р. та вимогу від 13.05.2015 р. протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з правильності формування позивачем зобов'язання із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також відсутності правових підстав у відповідача для нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який визначає принципи забезпечення збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.5 ч.1 ст.4 вищезазначеного Закону платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями

Відповідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

В силу вимог п.11 ст.8 вказаного вище Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Частиною 3 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Згідно ч.8 ст.9 зазначеного Закону платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Таким чином, з аналізу вищенаведеного вбачається, що приватні нотаріуси зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року, та звітним періодом для них є календарний рік.

Згідно п.3.4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року №454 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Пунктом 4.12 вказаного Порядку визначено, що особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 3 додатка 5 до цього Порядку.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2, що діяв до 03 грудня 2013 року, містить аналогічні положення.

З огляду на вищезазначені норми, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року до 01 травня року, наступного за звітним періодом.

Таким чином, жоден із зазначених нормативних актів не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Єдиною вимогою виступає відповідність даним річної податкової декларації.

Отже, позивачем вірно розраховано суму та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012-2013 роки, а тому підстави для донарахування суми єдиного внеску та застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - відсутні, в зв'язку з чим вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2015 р. № Ф-0006191702 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом ДФС або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.07.2015 р. № 0008371702 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України в ході розгляду справи не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих спірних рішень, в той час, як позивачем доведено наявність обставин, що обґрунтовують заявлені вимоги, податковим органом не враховано механізм формування приватними нотаріусами звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та про відсутність порушення позивачем законодавства про єдиний внесок і відсутність правових підстав для нарахування штрафних санкцій.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року в порядку ст. 88 КАС України відповідачу відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що на час подання відповідачем апеляційної скарги він в силу положень Закону України «Про судовий збір» не був звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. За подання цього позову підлягала сплаті сума судового збору в розмірі 1 827 грн.

Отже, розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 2009,70 грн.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2009,70 грн. підлягає стягненню з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) гривень 70 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.