ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області  91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области  91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

05.07.06                                                                                 Справа № 13/134.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіста Харків”, м. Харків

 

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛугаТрансСервіс”, м. Луганськ

     2. приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

 

про стягнення 103778 грн. 75 коп.

 

Та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛугаТрансСервіс”, м. Луганськ

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Авіста Харків”, м. Харків

Про стягнення 30918 грн. 00 коп.

 

Судова колегія у складі: Головуючий  Суддя Суддя

Яресько Б.В. Пономаренко Є.Ю. Седляр О.О.

 

За участю:

 

Від позивача

Директор Тимохін В.Є., паспорт ММ № 781488 від 14.12.00; адвокат Мілованов В.Д., дов. б/н від 08.02.2006 р.;

 

Від 1 відповідача

Закурдаєв Д.В., дов. б/н від 06.04. 2006 р.; директор Захаров Д.В. паспорт ММ № 914469 виданий 06.03.01

 

Від 2 відповідача

ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1.

 

У судовому засіданні 21.06.2006 р. була оголошена перерва до 15 год. 30 хв. 05.07.2006 р.

 

До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв'язку з чим технічна фіксація  не здійснювалась.

 

СУТЬ СПОРУ: Позивачем заявлений позов про стягнення з відповідачів шкоди в сумі 100778 грн. 75 коп.

Першим відповідачем поданий зустрічний позов до позивача з вимогою про стягнення матеріальної шкоди в сумі 30918 грн. 00 коп. Зазначений позов судом прийнятий для сумісного розгляду з первісним.

Позивач позов підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечує.

Перший відповідач проти задоволення первісного позову заперечує, зустрічний підтримав.

Другий відповідач проти задоволення позову заперечує.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що  01 червня 2005 року між першим відповідачем та позивачем був укладений договір оренди НОМЕР_2 відповідно до якого перший відповідач передав позивачу в оренду строком до 31 грудня 2005 року   адміністративне приміщення площею 18,4 м2 та складські приміщення площею 107,6 м2 за адресою АДРЕСА_1.

Згідно п. 2.1.5 договору позивач зобов'язався утримувати приміщення, які орендуються в належному санітарному стані, додержуватися правил противопожежної безпеки, а також правил користування тепловою та електричною енергією, охорони навколишнього середовища.

Згідно п. 5.3. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про його припинення або зміну він вважається пролонгованим на той же строк на тих же умовах.

01.06.2005 р. перший відповідач передав позивача за актом прийому-передачі офісні приміщення к. 35., та складські приміщення Г-1 площею 107,6 м2, будь яке інше майно у тому числі електрообладнання позивачу в користування не передавалося.

Через зазначене приміщення, транзитом проходить електрокабель який забезпечує електричним струмом належне першому відповідачу приміщення Д-1 яке знаходиться у користуванні другого відповідача.

В приміщенні Г-1 орендованому позивачем знаходилась електрошафа що забезпечує роботу транзитного електрокабеля.

06.02.2006 р. в складському приміщенні орендованому позивачем орієнтовно в 04 год. 30 хв. виникла пожежа. Місце виникнення пожежі -електрошафа. В наслідок виникнення пожежі було пошкоджено складське приміщення, та належні позивачу матеріали що у ньому зберігалися.

Згідно технічного висновку дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в Луганській області від 13.02.2006 р. № НОМЕР_3 найбільш ймовірною причиною пожежі, що сталася  06.02.2006 р. могло бути займання ізоляції електропроводів в середині електрошафи в результаті теплових проявів електроструму при аварійних режимах роботи електромережі.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з відповідачів завдану йому в наслідок пожежі шкоду, яка згідно висновку судово-товарознавчого дослідження склала 84 220 грн. 75 коп., та упущену вигоду в сумі 13557 грн. 99 коп.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що пожежа, якою йому була завдана шкода,  виникла у електрошафі до якої позивач не має відношення, та яка належить позивачу.

Перший відповідач позов не визнає посилаючись на те, що пожежа виникла в наслідок дій позивача і саме позивач повинен нести відповідальність за її наслідки. В обґрунтування своїх доводів перший відповідач посилається на умови договору оренди, та подання Головного Управління МНС України в Луганській області про заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли виникненню пожежі від 16.02.2006 р. № НОМЕР_4 згідно якого при дізнанні причин пожежі були виявлені порушення Правил пожежної безпеки в України, а саме:

- з'єднання електричних проводів освітлення виконано за допомогою “холодної” скрутки.

- припущено складування будівельних матеріалів щільно до елеетрошафи.

Другий відповідач позов не визнає посилаючись на відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Першим відповідачем заявлений зустрічний позов про стягнення з позивача матеріальної шкоди в сумі 30918 грн. 00 коп. яка була ому завдана як він зазначає в наслідок порушення позивачем умов договору в частині забезпечення протипожежної безпеки.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість первісних позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно технічного висновку дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в Луганській області від 13.02.2006 р. № НОМЕР_3 найбільш ймовірною причиною пожежі, що сталася  06.02.2006 р. могло бути займання ізоляції електропроводів в середині електрошафи в результаті теплових проявів електроструму при аварійних режимах роботи електромережі.

Як вбачається з положень договору оренди № НОМЕР_5, та акту прийому-передачі від 01.06.2006 р. електрошафа не передавалася в користування позивачу, а залишалась у володінні та користуванні першого відповідача.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи; а також шкода, завдану майну фізичної особи, відшкодовується в повному і обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК України). Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 14 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.48 Закону України “Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником,   але   володіє   майном   на   праві   повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадкованого володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодовувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, зазначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення шкоди в сумі 84220 грн. 75 коп. з першого відповідача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення упущеної вигоди в сумі 13 557 грн. 99 коп.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних доказів наявності зазначеної упущеної вигоди.

За таких обставин в стягненні упущеної вигоди слід відмовити.

Позивачем не доведено наявності вини другого відповідача в завданні йому шкоди в зв'язку з чим суд відмовляє в вимогах позивача до другого відповідача.

Вимоги першого відповідача за первісним позовом суд відхиляє в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Перший відповідач не довів суду що пожежа виникла в наслідок неправомірних дій позивача, та в результаті порушення ним умов договору.

Посилання першого відповідача на виявлені порушення Правил пожежної безпеки про які зазначено в поданні Головного Управління МНС України в Луганській області про заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли виникненню пожежі від 16.02.2006 р. № НОМЕР_4 судом оцінюються критично, оскільки причиною пожежі стало саме займання ізоляції електропроводів в середині електрошафи в результаті теплових проявів електроструму при аварійних режимах роботи електромережі, а не виявлені після пожежі порушення.

Підставою для настання відповідальності за заподіяння шкоди є наявність шкоди, протиправна поведінка особи, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою. Відсутність хоча б однієї складової цивільного правопорушення виключає відповідальність у вигляді зобов'язання відшкодувати шкоду.

Перший відповідач не довів суду протиправної поведінки з боку позивача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Відповідно до ч. 3 ст. 779 Цивільного кодексу України наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

За таких обставин в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на першого відповідача, а саме державне мито у сумі -842 грн. 21 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 95  грн. 70 коп., витрати на послуги адвоката -2433 грн. 00 коп., в решті на позивача.

За зустрічним позовом на першого відповідача.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

 

ВИРІШИВ:

 

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугатранссервіс” м. Луганськ, Ленінський район, вул.. Дзержинського 52 ідентифікаційний код  322020091 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ависта-Харьков” м. Харків вул. Ромена -Роллана 12, офіс 7 ідентифікаційний код  32005429 шкоду в сумі 84220 грн. 75 коп., державне мито у сумі -842 грн. 21 коп.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 95  грн. 70 коп., витрати на послуги адвоката -2433 грн. 00 коп., наказ видати.

3. В решті вимог до першого відповідача відмовити.

4. В вимогах до другого відповідача відмовити повністю.

5. В зустрічному позові першого відповідача відмовити повністю.

6. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на першого відповідача по справі.

 

У судовому засіданні 05.07.2006 р. за згодою сторін була оголошена  тільки вступна  та резолютивна частина рішення.

 

Дата підписання рішення 10.07.2006 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

 

Головуючий                                                  Б.В. Яресько

Суддя                                                                      О.О. Седляр

Суддя                                                             Є.Ю. Пономаренко