АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-3382/2006 Головуючий
Категорія 23. в інстанції Селезньова Т.В.
Доповідач Карташов О.Ю.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада «22» дня Колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Карташова О.Ю.
Членів суду Савченко В.О., Васюкової В.І.
при секретарі Товкач О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську
цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 на рішення
місцевого Артемівського районного суду м. Луганська від 4 жовтня 2006р. за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1, МКП „Жилсервіс", третя особа МКП „Теплокомуненерго", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням місцевого Аретмівського районного суду м. Луганська від 4.10.2006р. позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, МКП „Жилсервіс" про відшкодування шкоди задоволено частково, вирішено: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 3971,45 грн. та моральну шкоду у сумі 700 грн., в іншій частині в позові відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Доводи скарги мотивувала тим, що суд: неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи;
не підтвердив її вину в заподіяні шкоди позивачці, так як затоплення квартири мало місце у зв'язку з неналежним обслуговуванням ДКП „Жилсервіс" сантехнічного обладнання.
Позивачка ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги не визнала, просила рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарга, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, у лютому 2005р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У заяві зазначала, що з вини відповідачки, котра мешкає поверхом вище, було затоплено її квартиру, внаслідок чого пошкоджено майно, погіршені житлові умови, квартира після цього потребує ремонту, розмір матеріальної шкоди склав суму - 5000грн. Пошкодженням квартири їй як власнику завдано моральну шкоду, що становить - 1700грн.
Посилаючись на те, що добровільно відшкодувати матеріальну й моральну шкоду відповідачка відмовилася, позивачка просила стягнути з останньої таку шкоду.
Ухвалою суду від 2.11.2005р. до участі в справі, в якості третіх осіб було залучено МКП „Теплокомуненерго" та ОСОБА_3, ОСОБА_4
Ухвалою суду від 22.12.2005р. до участі в справі, в якості співвідповідача було залучено МКП„Жилсервіс".
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з доведеності факту затоплення відповідачкою квартири позивачки, що мало місце - 25.01.2005р., висновку будівельної експертизи про вартість ремонту, після залиття квартири - 2921грн., висновку товарознавчої експертизи про розмір майнової шкоди, заподіяної майну позивачки, що знаходилось в квартирі - 800,45грн., затрат позивачки на відновлення окремих речей з квартири - 250грн., а загалом 3971,45 грн. та спричинення моральної шкоди, яку суд визначив у сумі - 700 грн.
Проаналізував наявні дані, колегія суддів вважає, що місцевий суд, вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, відповідно до ст. 151 ЖК України власник житла зобов'язаний забезпечувати належний стан свого нерухомого майна, за свій рахунок виконувати його ремонт і повинен нести відповідальність за належний стан свого нерухомого майна, у тому числі, сантехнічного обладнання, яке знаходиться в його квартирі.
Факт затоплення квартири позивачки відповідачкою підтверджено актом, складеним комісією ДУ-3 від 26.01.2005р., показаннями свідків.
А розмір нанесеної матеріальної шкоди експертизами, проведеними Луганським відділення Донецького науково-дослідчого інституту судових експертиз, - № 509/22 від 29.03.2005р. та № 1109/25 від 1.07.2005р.
Між тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про заподіяння позивачці певної моральної шкоди, однак допустив помилку при визначені розміру суми відшкодування моральної шкоди.
Так, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові № 4 від 31.03.95 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 (v0005700-01) від 25.05.2001р., -
пункт 3, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку
з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п. 9 Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідачка має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Таким чином, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, колегія суддів, враховуючи майновий стан відповідачки, знаходження на її утриманні неповнолітніх дітей, вважає необхідним стягнути з неї, у рахунок відшкодування моральної шкоди, суму у розмірі - 300грн.
За таких обставин, оскільки судом правильно встановлені дійсні обставини справи, однак неправильно застосовані норми матеріального закону, при визначені розміру моральної шкоди, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду змінити.
Керуючись ст. ст. 304 п. 1, 307, 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1187,1193 ЦК України, судова колегія Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення місцевого Артемівського районного суду м. Луганська від 4 жовтня 2006р. - змінити, в частині стягнення моральної шкоди 700грн. - зменшити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди суму - 300грн., в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.