Справа № 2-3108/2009 р.
Категорія 19
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2009 року м. Севастополь
Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді Луньової С.І.
при секретарі Пряхіній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Севастопольська біржа нерухомості про визнання правочину дійсним,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із справжнім позовом і просить визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між позивачем та відповідачем та зареєстрований 3-ою особою - Севастопольською біржею нерухомості - дійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що встановлення цього факту необхідно йому для можливості у повному обсязі використовувати квартиру на власний розсуд.
У судове засідання представник Севастопольської біржі нерухомості повідомлявся, але не з'явився.
Належним чином повідомлена за останнім відомим місцем перебування (через оголошення у пресі) відповідач у судове засідання також не з’явилась. Позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Суд розглядає справу зі згоди позивача згідно ст. 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.02.1999 року сторони уклали договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_1 придбав, а ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_1. Даний договір було зареєстровано Севастопольською біржею нерухомості під реєстровим №1Н-62 від 19.02.1999 року, а також ДКП БТІ та ДРОНМ м. Севастополя № 386 від 24.02.1999 року.
Позивач, з-за причин відчуження даної квартири і з метою належного оформлення договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості, звернувся до нотаріальної контори, де йому було відмовлено з-за причин того, що наданий позивачем договір купівлі-продажу нерухомості, зареєстрований Севастопольською біржею нерухомості під реєстровим № 1Н-62 від 19.02.1999 року не може бути документом, що підтверджує право власності ОСОБА_1В, на предмет договору, оскільки сторонами не були дотримані вимоги законодавства про нотаріальне посвідчення договору.
Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Факт домовленості сторін підтверджується укладеним договором купівлі-продажу нерухомості від 19.02.1999 року, а відсутність з боку відповідача будь-яких заперечень з приводу укладеного договору з 1999 року свідчить про повне виконання договору сторонами.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.220 ч.2 ЦК України, ст.ст. 10,11,209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Севастопольська біржа нерухомості про визнання правочину дійсним – задовольнити у повному обсязі.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони, зареєстрований Севастопольською біржею нерухомості 19.02.1999 під реєстровим № 1Н-62 – дійсним.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Нахімовським районним судом м. Севастополя за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя