Справа № 2- 1826/09 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

      24 червня 2009 року                  Шевченківський районний суд м. Львова

в  складі:  головуючої  -  судді         Зими І.Є.

                 при секретарі                     Савула О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач»  про стягнення заборгованості по забортній платі, середньомісячного заробітку та відшкодування моральної шкоди,-                                                      

в с т а н о в и в

29.04.2009 р. позивач  звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення про стягнення  з відповідача  заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час вимушеної затримки та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за наказом голови правління ЗАТ «Автонавантажувач» № 28 від  31.01.2009 року був звільнений з посади налагоджувача верстатів і маніпуляторів цеху № 29 у зв’язку з переводом на ТОВ «ЛЗГМПТ» з 31.01.2009 р. З липня 2008 р. по 31.01.2009 р. підприємство заборгувало йому заробітну плату, яка не виплачена по даний час. З огляду на наведене просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на його користь 5621 грн. 59 коп. заборгованості по заробітній платі, 3391 грн. 14 коп. середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнути 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному об’ємі, просили позов задовольнити уточнивши, що на даний час сума заборгованості по заробітній платі складає  4135 грн. 57 коп.

Представники відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що визнає вимоги лише в частині стягнення заборгованої заробітної плати.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до  часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював у ЗАТ ?втонавантажувач” на посаді налагоджувача верстатів і маніпуляторів. Згідно наказу голови правління ЗАТ Автонавантажувач» № 28 від 31.01.2009 року був звільнений з підприємства в зв’язку з переведенням на ТОВ «ЛЗГМПТ» з 31.01.2009 р. З жовтня  2008 року підприємство заборгувало позивачу заробітну плати, сума якої згідно з довідкою від 18.06.2009 р. № 86, становить 4135 грн. 57 коп. На його неодноразові звернення керівництво підприємства не реагувало.

Дані обставини стверджуються поясненнями сторін в судовому засіданні та долученими до справи письмовими доказами.

Згідно  ст. 116  КЗпП  України   при  звільненні  працівника  виплата  всіх сум, що  належать  йому  від  підприємства, установи, організації   проводиться  в  день  звільнення. Якщо працівник  в  день  звільнення  не  працював, то  зазначені  суми  мають  бути виплачені  не  пізніше  наступного  дня  після  пред’явлення  звільненим  працівником  вимоги  про  розрахунок.

Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Дана вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки в день звільнення позивача було переведено на ТзОВ «ЛЗ ГМПТ»

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 2000 грн., суд вважає, що у даній позовній вимозі слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає  цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього  Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При обґрунтуванні вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивач посилається на норми передбачені Цивільним Кодексом України, дія якого на дані правовідносини не поширюється.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 4135 грн. 57 коп. заборгованості по заробітній платі, а також стягнути в користь держави 51 грн. судового збору та 250 грн. витрат на  інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст.  116, 117   КЗпП України, суд, -

       в и р і ш и в:  

        Позов задоволити частково.

        Стягнути з ЗАТ „Автонавантажувач” в користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 4135 /чотири тисячі сто тридцять п’ять / грн. 57 коп.

        Стягнути з ЗАТ „Автонавантажувач” в користь держави 51 грн. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

                 В решті позовних вимог відмовити.

                  Заяву про апеляційне оскарження рішення    суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення    суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через  Шевченківський районний суд м. Львова.

            Суддя                                                             І.Є.Зима