У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

справа № 285/406/16-ц провадження у справі № 2/0285/537/16

11.02.2016 року м. Новоград-Волинський

 Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О.О., розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

10.02.2016 року позивач звернулась до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати житловий будинок № 12 по пров. Кірова в смт. Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області (далі – Будинок І) та незакінчений будівництвом житловий будинок № 9 по пров. Залізничному в с. Дальник-ІІ Овідіопольського району Одеської області (далі – Будинок ІІ) об’єктами спільної сумісної власності подружжя та поділити вказане майно.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачем сплачений судовий збір по заниженій ціні в сумі 1 000 грн.

Як слідує з доданих до позовної заяви документів, предметом спору є майно подружжя, а саме Будинок І, загальною площею 116,3 кв.м., житловою площею 75,1 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований на неприватизованій земельній ділянці площею 0,1000 га, та Будинок ІІ, загальною площею 60,8 кв.м., житловою площею 41,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований на неприватизованій земельній ділянці площею 2100 кв.м. Зазначена у позовній заяві вартість майна в сумі 200 000 грн. вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна.

Згідно з проведеним дослідженням, визначенням та оглядом ринку нерухомості у Новоград-Волинському районі Житомирської області та Овідіопольському районі Одеської області, будинків, які розташовані в смт. Городниця, с. Дальник-ІІ та відповідно до оголошень виставлені на продаж на момент подачі позову, ринкова вартість вказаного майна за схожою характеристикою та квадратурою, становить від 2 500 грн. за 1 кв.м нерухомості в смт. Городниця та від 6 000 грн. за 1 кв.м в с. Дальник-ІІ без вартості землі, на якій вони розташовані. Відтак, середня вартість Будинку І повинна становити не менше 290 750 грн., Будинку ІІ – не менше 364 800 грн., а загальна вартість усього майна – не менше 655 550 грн.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та роз’яснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна. При цьому вартість майна – це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості на момент пред’явлення позову, і суд не повинен визначати його вартість за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України такий обов’язок покладається на позивача.

Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

На думку суду, з урахуванням існуючих ринкових цін, дійсна вартість спірного майна є істотно вищою. Очевидність заниження ціни позову не потребує окремого обґрунтування судом цієї обставини з посиланням на докази. Оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Згідно пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1 378 грн.

З огляду на наведене суд, у відповідності до ч. 2 ст. 80 ЦПК України, визначає позивачу розмір судового збору в сумі 3 277 грн. 75 коп., виходячи з ціни позову 327 775 грн. – ? частини спірного майна. Недоплачена сума судового збору в такому разі становитиме – 2 277 грн. 75 коп.

Сплата судового збору згідно закону здійснюється через банківські установи чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника.

Невірне визначення ціни позову, що призвело до недоплати судового збору, є недоліком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбачені ст. 121 ЦПК.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для можливості усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 80, 119-121, 209 ЦПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» –

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном п’ять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз’яснити, що в іншому випадку її позовна заява може бути визнана неподаною і повернута їй.

Роз’яснити позивачу, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.

Ухвала щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя О.О.Літвин