ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.06                                                                                 Справа № 13/236.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АкваПЛАСТ” м. Кремінна

до 1. Науково-виробничого підприємства “Нафтохімекологія” м. Лисичанськ

2. Приватне підприємство “Секьюріті бізнес компані”

про стягнення 122 000 гр. збитків.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Від позивача

Не прибув

Від 1 відповідача

Не прибув

Від 2 відповідача

Не прибув

До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація  не здійснювалась.

СУТЬ СПОРУ: Позивачем заявлений позов про стягнення з відповідачів солідарно збитків в сумі 122000 грн. 00 коп. у тому числі 54286 грн. 00 коп. витрати позивача на оплату праці за період з липень-вересень 2005 року; 2214 грн. 00 коп. –фінансова санкція; 65500 грн. у вигляді упущеної вигоди

Позивач позов підтримав.

Другий відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що здійснювало охорону офісного приміщення відповідно до умов договору з ТОВ “Нафтохімекологія”.

Перший відповідач відзив на позов і витребуванні документи не надав, участь свого представника у засіданнях не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення засідань, в зв’язку з чим відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути  солідарно з відповідачів 54 286 грн. 00 коп. витрат позивача на оплату праці в період  липень-вересень 2005 р. на працівників які не допускалися на свої робочі місця.

2214 грн. 00 коп. фінансової санкції  яку позивач сплатив за несвоєчасну сплату податку на прибуток  за другий квартал 2005 р.

65 500 грн. 00 коп. упущеної вигоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачі перешкоджали його виробничо-господарської діяльності, в зв’язку з чим відповідно до ст. 387, п.1 ст. 623 Цивільного кодексу України просить суд стягнути зазначені збитки.

Перший відповідач пояснень по справі або заперечень проти позову не надав.

Другий відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність своєї вини.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду доказів протиправної поведінки відповідачів по недопущенню його до приміщень у період з липня по вересень 2005 року, позивач не надав суду доказів наявності у нього права користування зазначеними приміщеннями.

Позивачем не доведено, що заробітна плата ним сплачувалася саме працівникам, робочі місця  яких знаходились у спірних приміщеннях, не надав доказів що зазначені працівники весь зазначений ним час не працювали з вини відповідачів.

Позивачем заявлена вимога про стягнення упущеної вигоди в сумі 65 500 грн. 00 коп.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язань, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

В силу ст.22 ЦК України під збитками розуміються, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушено (упущена вигода).

За загальним правилом збитки –це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов’язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин, і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (стаття 623 Цивільного кодексу України).

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків (шкоди) необхідно з’ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника.

Позивачем не доведено протиправної поведінки відповідачів, розміру збитків та причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідачів та не одержаними ним доходами.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідачів солідарно збитків в розмірі сплаченого ним штрафу в сумі 2214 грн. 00 коп. які він сплатив за несвоєчасну сплату податку на прибуток  за другий квартал 2005 р. Будь якого обґрунтування зазначеної вимоги позивач не надав. Не довів суду наявності зв’язку між сплатою ним фінансової санкції за порушення податкового законодавства та відповідачами.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько