Справа №2а-110/09
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15 червня 2009 року м. Кузнецовськ
18 год. 25 хв.
Кузнецовський міський суд Рівненської області-
під головуванням судді Ковтуновича М.І.
при секретарі Мельникович О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про зобов’язання перерахувати і виплатити підвищення пенсії,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську (далі - УПФ) про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії на 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 2006-2008р. в сумі 3891, 90грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач має статус "дитини війни" так як народилася у 1936р. і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон №2195-IV) має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак ОСОБА_1 у 2006-2007р.р. такого підвищення до пенсії не виплачувалося, а в 2008р. – виплати проводилися у менших розмірах, тому й закладено позов до суду, оскільки позивач вбачає обмеження своїх прав.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача до суду не з’явився і подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Із заперечень відповідача проти позову слідує, що позовні вимоги не визнаються у повному обсязі. Підвищення до пенсії як "дитині війни" протягом 2006р. не виплачувалось, так як передбачалось поетапне проведення виплат, але Кабінетом Міністрів України не визначено відповідного порядку. У 2007р. не виплачувалось підвищення пенсії, оскільки не надходило відповідного фінансування із Державного бюджету. У 2008 р. виплата підвищення до пенсії проводилася в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, відповідно до змін у редакції ст. 6 Закону №2195-IV, а з 22 травня 2008р. - 48, 10грн., з 1 липня -48, 20грн. та з 1 жовтня - 49, 80 грн. ( як встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.08р. №530). Покликаються в запереченнях на недопустимість застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом.
Суд, вивчивши доводи сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку про задовольнення позову частково.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу норми ст.1 Закону №2195-IV має статус "дитини війни", що підтверджується копією паспорта громадянина України серії СР № 074493.
Згідно ст. 6 Закону №2195-IV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В ст.3 Закону №2195-IV визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Дію ст.6 Закону №2195-IV було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.05 р. № 3235-IV. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.06р. дію ст.6 Закону №2195-IV відновлено у зв'язку з виключенням пункту 17 ст.77 Закону України від 20.12.05р. N 3235-IV і одночасно викладено в іншій редакції ст. 110 Закону України від 20.12.05р. N 3235-IV, згідно якої встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195-IV запроваджуються у 2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Положення цієї норми не визнавалися неконституційними. Отже, зважаючи, що у 2006р. виплата підвищення пенсії дітям війни була обумовлена поетапним запровадження виплат і результатами виконання бюджету, а порядок таких виплат Кабінетом Міністрів України не був визначений, тому немає підстав для присудження спірного підвищення пенсії за 2006р.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 зазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону №2195-IV виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року в справі №6-рп2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону №2195-IV, з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". А отже, з 09.07.07р. дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Тому, в 2007р. позивач мав право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6 Закону №2195-IV за період з 09.07.07р. по 31.12.07р.
Щодо дії у 2008 р. ст. 6 Закону №2195-IV, то Законом України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07р. передбачена інша редакція наведеної статті: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни". Положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Це значить, що позивач у 2008р. в період з 22.05.08 – 31.12.08 р. має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону №2195-IV в редакції, що діяла в період до внесення змін підпунктом 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).
Суд визнає неспроможними доводи відповідача в частині неможливості застосування розміру мінімальної пенсії за віком, що визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Не визначається такого розміру і нормами спеціального Закону №2195-IV. Тому, на думку суду, є підстави для застосування загальної норми ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Суд також приймає до уваги, що за змістом ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується в тому числі для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати у розумінні ст.6 Закону №2195-IV мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначено Законами України про Державний бюджет на відповідний рік (2007, 2008рр.). Так, прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становив: 380 грн. в період з 01.01. по 31.03.07р.; 410,06 грн. в період з 01.04.по 30.09.07р.; 415,11 грн. в період з 01.10.по 31.12.07р.; 470 грн. в період з 01.01.по 31.03.08р.; 481 грн. в період з 01.04. по 30.06.08р.; 482 грн. в період з 01.07. по 30.09.08р.; 498 грн. в період з 01.10. по 01.12.08р.
Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути фактично обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.
Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. А відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.
Довідкою УПФ від 23.04.09р. №852/07 засвідчено, що у 2006-2007 роках виплата допомоги відповідно до ст.6 Закону №2195-IV позивачу не проводилася. У 2008р. ОСОБА_1 отримувала таке підвищення до пенсії в розмірах: січень-березень по 47 грн. на місяць, квітень - червень по 48, 10 грн. на місяць, липень-вересень по 48, 20 грн. в місяць, жовтень - грудень по 49, 80 грн. щомісячно.
Ці дані підтверджують не проведення відповідачем спірних виплат позивачу у розмірах, визначених ст.6 Закону №2195-IV.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, суд не визнає переконливими і вони не дають підстав для відмови в позові. По-перше, у Законі №2195-IV не обумовлено проведення спірної виплати наявністю бюджетних коштів та передбаченням таких видатків законом про Державний бюджет на конкретний рік, а в ст.7 Закону №2195-IV міститься посилання лише на джерело, з якого забезпечується фінансування державних соціальних гарантій передбачених цим Законом - кошти Державного бюджету України. По-друге, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, в рішенні якого у справі "Кечко проти України" зазначено, що Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26).
Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо не виплати позивачу підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за періоди з 09.07.07 по 31.12.07 року та з 22.05.08 р. по 31.12.08 р. є протиправними.
Згідно зі ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому, слід провести нарахування і виплату спірного підвищення пенсії в тому числі за період з 09.07.07 по 31.12.07 року.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із зазначеного принципу покладення обов'язку доказування, відповідач не довів правомірність його дій, щодо не нарахування та не виплати позивачу підвищення до пенсії за періоди з 09.07.07 по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. по 31.12.08р. в розмірі, встановленому ст. 6 Закону № 2195-ІV. Позовні вимоги в цій частині слід задовольнити. Відповідачу при перерахунку і виплаті позивачу в належному розмірі підвищення до пенсії за ст.6 Закону № 2195-ІV необхідно вирахувати суми, що були сплачені позивачу у відповідний період 2008р.
За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167 КАС України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд , -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період: з 9 липня по 31 грудня 2007р. та з 22 травня по 31 грудня 2008р. на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із вирахуванням сум виплати підвищення пенсії як дитині війни, виплачених за цей період ОСОБА_1
У решті позовних вимог – вімовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до Кузнецовського міського суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Кузнецовський міський суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Головуючий: