Справа№2-  573 2007 р.

Рішення

Іменем    України

11 січня 2007 p. Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

головуючого судді                                            Козлова А.В.

при секретарі                                                   Куксенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Довгинцівського району м. Кривого Рогу про виділення частки в спільному майні, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду 14 грудня 2006 року з позовом, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_2.

Як син померлих позивач має право на спадщину і тому бажає оформити свідоцтво про право на спадщину.

Позивач звернувся до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків. Однак йому у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з тим, що квартира була спільною сумісною власністю. А при житті спадкодавця його частка в загальному майні виділена не була. Відповідно до розділу 22 п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлих у спільному майні.

Квартира АДРЕСА_2 належала померлим та позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19.11.1993 року виданого згідно розпорядження НОМЕР_1 від 08.10.1993 р. і Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" ст. 8 п.2. Свідоцтво було видано на ім'я померлих батьків та на ім'я позивача. Дана квартира була спільною сумісною власністю. Частки в ній кожного визначені не були. Для використання квартири не було необхідності у визначенні часток. Вони володіли, користувалися спільною сумісною власністю спільно.

Таким чином, позивач просить суд визначити частку померлих ОСОБА_4, ОСОБА_3 в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_2 в розмірі 1/3 частини квартири, а також у розмірі 1/3 частини оставити за ним у спільному майні квартирі АДРЕСА_2.

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає.

Представник Виконкому Довгинцівської районної ради в судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає можливим проводити судове засідання без сторін на підставі документів залучених до справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 20 червня  1998 року помер батько позивача - ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_2 (л.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача  ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_2 (л.с.9).

Позивач звернувся до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків. Однак йому у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з тим, що квартира була спільною сумісною власністю. А при житті спадкодавця його частка в загальному майні виділена не була. Відповідно до розділу 22 п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлих у спільному майні (л.с.4).

Квартира АДРЕСА_2 належала померлим та позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19.11.1993 року виданого згідно розпорядження НОМЕР_1 від 08.10.1993 р. і Закону "Про приватизацію державного житлового фонду" ст. 8 п.2. Свідоцтво було видано на ім'я померлих батьків та на ім'я позивача. Дана квартира була спільною сумісною власністю. Частки в ній кожного визначені не були. Для використання квартири не було необхідності у визначенні часток. Вони володіли, користувалися спільною сумісною власністю спільно (л.с.5).

Відповідно до ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом, або рішенням суду.

Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

На підставі викладеного, і керуючись ст.ст. 368, 370, 372 ЦК України, ст.ст.10,60,88,212,256 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов ОСОБА_5 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_2 в розмірі 1/3 частини квартири.

Визнати за ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_2 в розмірі 1/3 частини квартири.

Визнати за ОСОБА_5 частку в спільному сумісному майні квартирі АДРЕСА_2 в розмірі 1/3 частини квартири.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду

Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом

20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом

10 днів з дня проголошення рішення.