Справа № 1-469/11

1/1003/95/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2012 Білоцерківський міськрайонний суд в складі:

головуючий –                    суддя Федорова Т. П. ,

при секретарі –                    Амеліна А. В.,

за участю прокурора – Мельника Г.І., помічників прокурора - Савченка В.О., Шурашкевича В.М.

адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засуданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжньої, працюючої заступником начальника Білоцерківського відділення Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк”, зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимої:

1/ 12.03.2010 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст.ст. 191 ч.4, 358 ч.2, 358 ч.3, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком і зберіганням матеріальних цінностей строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,

1/ 20.12.2010 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 190 ч.4, 358 ч.2, 358 ч.3, 69, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України призначене покарання поглинуто покаранням, призначеним за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2010 року, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю за ввірені матеріальні цінності на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 3 роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.5, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжньої, працюючої завідуючою касою Білоцерківського відділення Публічного акціонерного товариства „Дельта-Банк”, зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, повторно, в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_3 вчинила протиправні дії, що виразились у підробленні офіційних документів, які видаються установою, яка має право надавати такі документи і який надає права, з метою використання підроблювачем, а також використала завідомо підроблені документи.

Злочини вчинено підсудними за таких обставин.

ОСОБА_3, працюючи заступником начальника Білоцерківського відділення Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” (далі - АТ „Дельта Банк”) та ОСОБА_4, працюючи завідувачем касою вказаного відділення, за попередньою змовою між собою, користуючись тим, що вони удвох, відповідно до службових обов’язків мали доступ до сховища операційної каси Білоцерківського відділення АТ «Дельта Банк», вирішили заволодіти грошовими коштами АТ «Дельта Банк».

Так, реалізуючи свій злочинний намір, в період з 08 червня 2011 року по 20 червня 2011 року заступник начальника Білоцерківського відділення АТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 та завідувач касою вищевказаного відділення ОСОБА_4, шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, знаходячись в приміщенні Білоцерківського відділення АТ «Дельта Банк», заволоділи грошовими коштами АТ «Дельта Банк», які зберігались у сховищі операційної каси вказаного банку, в сумі 2 840 589 грн., 200 975 доларів США, 28 610 Євро, що відповідно до офіційного курсу Національного Банку України доларів США та Євро до української гривні становить 4 768 544 грн. 50 коп.

          Крім цього, ОСОБА_3, будучи раніше судимою за вчинення підроблення документів, працюючи на посаді заступника начальника Білоцерківського відділення АТ «Дельта Банк», у період з березня 2010 року по лютий 2011 року, з метою уникнення додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням матеріальних цінностей строком на один рік та посади пов’язані з матеріальною відповідальністю за ввірені матеріальні цінності строком на два роки визначеного вироками Білоцерківського міськрайонного суду від 12 березня 2010 року та 20 грудня 2010 року склала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме Наказ начальника Київської регіональної дирекції АТ «Дельта Банк» № 131-в від 15.03.2010 року, згідно з яким, ОСОБА_3 нібито з 15 березня 2010 року була переведена на посаду інспектора відділу кадрів; Наказ начальника Київської регіональної дирекції АТ «Дельта Банк» № 397-в від 17 травня 2010 року, згідно з яким, ОСОБА_3 нібито була позбавлена права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням матеріальних цінностей на один рік з 27 березня 2010 року по 27 березня 2011 року, а також Наказ начальника Київської регіональної дирекції АТ „Дельта Банк” № 198-в від 17 лютого 2011 року, згідно з яким, ОСОБА_3 нібито була позбавлена права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням матеріальних цінностей на два роки - з 04 січня 2011 року по 04 січня 2013 року.

Крім цього, ОСОБА_3 після підроблення вищевказаних Наказів начальника Київської регіональної дирекції АТ «Дельта Банк» № 131-в від 15 ьерезня 2010 року року, № 397-в від 17 травня 2010 року та № 198-в від 17 лютого 2011 року використала їх, надавши у Білоцерківську міжрайонну кримінально-виконавчу інспекцію, та продовжила обіймати посади, які не мала права обіймати.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України визнала частково, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч.3, 358 ч.4 КК України не визнала.

Підсудна ОСОБА_3 суду показала, що з 01 грудня 2008 року працювала на посаді начальника Білоцерківського відділення ПАТ „Дельта Банк” , у жовтні 2009 року переведена на посаду заступника начальника цього ж відділення банку. Завідуючою касою працювала ОСОБА_4, разом з якою мали ключі від банківського сховища та разом його відкривали вранці, а ввечері закривали. Приблизно в кінці квітня 2011 року на її корпоративний телефон зателефонував невідомий, який запропонував в якийсь день не ставити відділення банку на сигналізацію. Відмовилась виконати цю пропозицію, але невідомий продовжував їй телефонувати місяць чи півтора. Розповіла про дзвонки своєму співмешканцю ОСОБА_5. Після 20 травня 2011 року невідомий знову їй зателефонував, передала слухавку ОСОБА_6, який розмовляв з невідомим та повідомив їй, що в кінці червня поїде на зустріч з невідомими для вирішення її питання. 04 червня 2011 року ОСОБА_5 по телефону повідомив їй, що знаходиться у м. Луцьку. 06 чи 07 червня 2011 року їй знову зателефонував невідомий та сказав, що якщо вона хоче зберегти своє життя та життя ОСОБА_5, повинна передати 1 млн. доларів США. Гроші шукала по знайомих, прізвища яких суду назвати відмовилась, але знайти всю суму не змогла. 08 червня 2011 року розповіла про цю проблему ОСОБА_4 та попросила допомоги у вирішенні цього питання, запропонувала видати їй готівкові кошти, на що ОСОБА_4 погодилась. В період з 08 по 10 червня 2011 року ОСОБА_4 без будь-яких документів видала їй з каси відділення банку всі готівкові кошти, а саме гроші приблизно в сумі 4,5 млн. гривень. 13 червня 2011 року гроші в сумі приблизно 860 тисяч доларів США, відвезла до станції метро „ОСОБА_7 України” у м. Києві, де близько 13 години до ней підійшов невідомий чоловік, якому передала сумку з грошима. Після цього ОСОБА_5 не бачила, він їй не телефонував. До правоохоронних органів не зверталась

29 червня 2011 року приїхала комісійна перевірка з „Дельта Банку” м. Києва, провели ревізію та виявили нестачу грошових коштів.

Дійсно вироком суду була позбавлена права займатися певною діяльністю і думала, що позбавлена права працювати з готівкою. Трудова книжка її знаходиться у головному офісі „Дельта Банку” у м. Києві. Після винесення вироку була запрошена до інспектора ВКВІ ОСОБА_2, останній також приходив до неї на роботу, давав заповнювати якісь бланки, надав копію незаповненого аркушу трудової книжки. Заповнила цей аркуш під диктовку ОСОБА_2 та написала, що переведена на посаду інспектора по кадрах, позбавлена права обіймати певні посади. Дату та номери наказів про їй назвав ОСОБА_2. Дані про переведення на іншу посаду не відповідали дійсності, але слухалась інспектора Дзюбу і тому мне вважає себе винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч.3, 358 ч.4 КК України.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_8 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України не визнала і суду показала, що з 18 жовтня 2010 року працювала завідувачем касою Білоцерківського відділення „Дельта Банку”. Від сховища банку один ключ знаходився в неї, другії – у ОСОБА_3 і вони вдвох мали заходити до сховища. В червні 2011 року до неї звернулась ОСОБА_3 та повідомила, що в неї виникли особисті сімейні проблеми, погрожують її життю і їй потрібно десь 5 млн. гривень. через деякий час ОСОБА_3 запропонувала підготувати кошти – 1,2 млн. гривень, 14 тис. евро, долари, оскільки прийде якийсь клієнт, та пообіцяла сформувати документи на ці кошти. ОСОБА_3 передала їй свій ключ від сховища, вона сама пішла до сховища та підготувала кошти, занесла їх до каси для перерахунку. Потім ОСОБА_3 зайшла до каси, взяла пакет з грошима. Через деякий час зайшла до ОСОБА_3 та запитала де документи на видані гроші, ОСОБА_3 повідомила, що документів немає, а гроші вона поверне пізніше, якщо вона, тобто ОСОБА_4, буде мовчати, інакше ОСОБА_3 звинуватить її в нестачі. Приблизно 20 червня 2011 року ОСОБА_3 знову звернулась до неї з пропозицією видати готівку, видала їй ще 1,7 млн. гривень та близько 17 тис.евро, оскільки ОСОБА_3 погрожувала тим, що звинуватить її в нестачі грошових коштів.

Свою вину у вчиненні заволодіння чужим майном не визнає, оскільки Всі грошові кошти, що належать банківській установі, передала ОСОБА_3, собі нічого не залишала та матеріальної вигоди від цього не мала. Сподівалась на те, що ОСОБА_3 гроші поверне.

Вину підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ПАТ „Дельта Банк” шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, доведено наступними доказами.

Витягом з наказу № 864-к від 16 жовтня 2009 року про переведення ОСОБА_3 з посади начальника Білоцерківського відділення публичного акціонерного товариства „Дельта Банк” на посаду заступника начальника Білоцерківського відділення цього ж банку з 19 жовтня 2009 року, з повною матеріальною відповідальністю (т.1 а.с. 88).

Посадовою інструкцією, яка визначає завдання та обов’язки заступника начальника Білоцерківського відділення ПАТ „Дельта Банк”, в тому числі організацію якісного обслуговування клієнтів, забезпечення первинного контролю банківських операцій, контроль відкриття поточних та вкладних (депозитивних) рахунків та введення даних у систему тощо (т.1 а.с. 90-93).

Вигятом з наказу по АТ „Дельта Банк” за № 710-к від 13 жовня 2010 року про переведення ОСОБА_4 з посади завідувача касою Київського відділення № 10 на посаду завідувача касою Білоцерківського відділення з 18 жовтня 2010 року, з повною матеріальною відповідальністю (т.1 а.с. 108).

Посадовою інструкцією завідувача касою Білоцерківського відділення АТ „Дельта Банк” про те, що функціональними обов’язками завідувача касою є: облік матеріальних цінностей в грошових сховищах відділення банку, видача грошової готівки в національній та іноземній валютах касирам, повна матеріальність за схоронність матеріальних цінностей на ін. (т.1 а.с. 109-114).

Актом від 29 червня 2011 року ревізії готівки та цінностей, проведеного комісією працівників ПАТ «ДЕЛЬТА БАНКу» в складі ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, яким зафіксовано факт недостачі у Білоцерківському відділенні ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» грошових коштів в сумі 2 840 589 грн., 200 975 доларів США, 28 610 Євро (т.3 а.с. 17-19).

Довідкою про курси долару США та євро до української гривні, затверджених Національним банком України, про те, що станом на 08.06.2011 року 100 доларівам США відповідали 797,35 грн., 100 євро – 1168,2772 грн.; станом на 20.06.2011 року 100 доларам США – 797,33 грн., 100 євро – 1137,7899 грн. (т.1 а.с. 69).

Протоколом від 29 червня 2011 року огляду місця події – приміщення Білоцерківського відділення АТ „Дельта Банк”, що розташоване на першому поверсі 4-поверхової будівлі на вул.. Театральній, 11/5 в м. Біла Церква Київської області, звідки вилучено касові документи, книгу обліку залишків бланків суворої звітності, книгу обліку готівки та інших цінностей та ін. (т.1 а.с. 37-47).

Свідок ОСОБА_9 - фахівець відділу організації грошового обігу та касових операцій ПАТ «Дельта Банку» суду показала, що максимальний ліміт готівки в сховищі операційної каси повинен складати не більше 1 300 тис. грн.. Про переліміт готівки у Білоцерківському відділенні банку вона дізналася приблизно в середині червня 2011 року. 29 червня 2011 року під час раптової ревізії Білоцерківського відділення виявили нестачу грошових коштів у гривнях, доларах та євро, про що склали відповідний акт.

Свідок ОСОБА_12 - головний економіст відділу організації і моніторингу регіональної мережі АТ «Дельта Банк», покази якої оголошені судом на підставі п.2 ч.1 ст. 306 КПК України, на досудовому слідстві показала, що про переліміт готівки у Білоцерківському відділенні банку на суму понад 3 млн. грн.. дізналася на початку червня 2011 року. Заступник начальника цього відділення банку ОСОБА_3 повідомила, що гроші зарезервовані для ВІП-клієнта. Оскільки станом на 25 червня 2011 року клієнт гроші не забрав, 29 червня 2011 року проведено інкасацію, під час якой виявлено наявність у Білоцерківському відділенні грошових коштів всього на 350 тис.грн.. Того ж дня їй зателефонувала ОСОБА_3, яка повідомила, що ВІП-клієнт чекає грошовий переказ і кошти забере 30 червня 2011 року. Вирішили ініціювати раптову ревізію, під час проведення якої виявили нестачу грошових коштів у Білоцерківському відділенні банку, а саме 2840589 грн., 200975 доларів США та 28610 євро (т..1 а.с. 134-137).

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що з лютого 2010 року прецював у Білоцерківському відділенні ПАТ „Дельта Банку” територіальним менеджером, а потім заступником начальника по роботі з малим та середнім бізнесом. 29 червня 2011 року до Білоцерківського відділення банку приїхали працівники головного офісу та провели ревізію. Був членом комісії, за результатами ревізії виявили нестачу грошових коштів на загальну суму приблизно 4,4 млн.грн., склали відповідний акт та викликали працівників міліції.

Свідок ОСОБА_11 - заступник начальника управління служби безпеки регіональної мережі АТ «Дельта Банк» суду показав, що 25 червня 2011 року йому зателефонувала ОСОБА_3 та повідомила про те, що у Білоцерківському відділенні банку на вихідні залишається значна сума коштів. В перший робочий день було вирішено провести інкасацію, однак під час інкасації було вивезено незначну суму коштів і тому 29 червня 2011 року проведено раптову ревізію готівки і цінностей у Білоцерківському відділенні банку. Під час ревізії ОСОБА_3 написала у поясненні, що взяла гроші з каси банку, передала невідомому біля ОСОБА_7 „Україна” у м. Києві, оскільки були погрози в її адресу та адресу її співмешканця. ОСОБА_4 в свою чергу пояснила, що видала дану суму на прохання керівника – ОСОБА_3

На місце події прибула оперативна група і працівники міліції виявили документи про судимості ОСОБА_3, яка керівництву банку про це не повідомляла.

Свідок ОСОБА_14 - начальник управління організації грошового обігу та касових операцій АТ «Дельта Банку», суду показала, що приблизно з початку червня 2011 року в Білоцерківському відділенні АТ «Дельта Банк» виник переліміт готівки в касі приблизно на суму 2 млн.грн.. Це вона побачила в програмному забезпеченні, яким користується АТ «Дельта Банк». Телефонувала ОСОБА_3, яка повідомила, що гроші збираються для ВІП-клієнта. 29 червня 2011 року проведено інкасацію, замість суми, яка мала бути у сховищі, інкасовано 300-400 тис. грн. і тому було вирішено провести термінову перевірку. Направила до Білоцерківського відділення банку комісію в складі ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_12, які за наслідками перевірки склали відповідний акт.

Свідок ОСОБА_15 – головний бухгалтер ПАТ «Дельта Банку» суду показала? що 29 червня 2011 року ОСОБА_14 їй доповіла, що у Білоцерківському відділенні банку великий переліміт готівкових коштів по касі. Так, при ліміті 1,9 млн.грн. фактично у касі знаходились приблизно 5 млн.грн. і тому було вирішено провести раптову перевірку, під час якої виявлено нестачу грошових коштів на суму 4,6 млн. грн., про що вкладено відповідний акт.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що з 2006 року по 2011 рік працював заступником ОСОБА_17 Директорів АТ «Дельта Банк». У червня 2011 року у Білоцерківському відділенні банку утворився переліміт готівки, але інкасировали лише близько 300 тис. грн. і тому 29 червня 2011 року було проведено раптову ревізію, яка виявила нестачу великої суми коштів. Дізнавшись про це, приїхав до Білоцерківського відділення банку, де працювала комісія, спілкувався з ОСОБА_18 та пропонував повернути гроші. ОСОБА_18 розповіла, що дійсно заволоділа грошима банку та віддала їх як викуп за її співмешканця. ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_18 попросила гроші з банку в борг та не повернула їх. Доповів про це голові правління та викликав слідчо-оперативну групу.

Про те, що ОСОБА_18 була засуджена і їй було заборонено обіймати певні посади, керівництву АТ „Дельта Банк” відомо не було.

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що з 2008 року працювала на посаді начальника дирекції Київської регіональної мережі департаменту продажу та розвитку АТ «Дельта Банк». Про переліміт готівки в Білоцерківському відділенні АТ «Дельта Банк” їй стало відомо із звітів про стан залишку готівки по відділенням в суботу 25 червня 2011 року. Поставили завдання перед керівництвом Білоцерківського відділення банку вивезти готівку, але гроші не інкасировали і тому 29 червня 2011 року було організовано раптову ревізію, яка виявила нестачу грошових коштів.

Про судимість ОСОБА_18 їі стало відомо лише 29 червня 2011 року від служби безпеки банку.

Свідок ОСОБА_7, який працював у 2007-2011 роках на посаді начальника центрального відділення – начальника правобережного управління Київської дирекції АТ „Дельта Банк”, дав суду аналогічні покази.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що з жовтня 2009 року працювала на посаді начальника Білоцерківського відділення АТ „Дельта Банк”. 25 червня 2011 року дізналася про переліміт готівки у банку, але її заступник - ОСОБА_3 повідомила, що утримує кошти для клієнта на прізвище ОСОБА_21. Вказані ОСОБА_3 відомості не перевіряла. Оскільки клієнт до банку не прийшов, дала розпорядження вивезти всі кошти 29 червня 2011 року.

29 червня 2011 року знаходилась у м. Києві, їй зателефонувала ОСОБА_12 та запропонувала повернутися на роботу, оскільки у Білоцерківському відділенні банку виявлено нестачу грошових коштів. Приїхала на роботу близько 21 год., дізналася, що під час ревізії виявлено нестачу близько 5 млн. грн.

Свідок ОСОБА_22 суду показала, що з 2008 року працювала кредитним інспектором, а потім економістом Білоцерківського відділення АТ «Дельта Банк». 29червня 2011 року у Білоцерківському відділенні банку виявлена нестача грошей в касі.

Свідок підтвердила свої покази, які давала під час досудового слідства по справі (т.1 а.с. 181-185), де повідомляла, що приблизно у грудні 2010 року у Білоцерківське відділення банку прийшов один з клієнтів. Він хотів поповнити свій депозитний рахунок. Цей клієнт підійшов до неї. Проте коли вона відкрила спеціальну комп’ютерну програму, в якій відображені інформація про депозитні вклади, то вона побачила, що депозитний договір того клієнта був неактивним. Тобто той договір був достроково розірваним або в нього закінчився термін дії. Проте подивившись на договір, який був на руках у клієнта вона помітила, що термін його дії ще не закінчився. Тому з вказаним договором вона пішла до ОСОБА_3 та розповіла їй про вказану проблему. У відповідь ОСОБА_3 їй пояснила, що у програмі був збій, і 4 чи 5 клієнтів повинні обслуговуватися в Головному офісі. ОСОБА_3 сказала, що сама зв’яжеться з працівником Головного офісу ОСОБА_23 і клієнт зможе поповнити свій депозит в Головному офісі. Також ОСОБА_3 сказала їй, щоб вона завела клієнта до неї, що вона і зробила. Що відбувалося далі з тим клієнтом вона не знає.

Свідок ОСОБА_24 - касир Білоцерківського відділення АТ «Дельта Банк» суду показала, що в силу своїх обов’язків вона була підпорядкована завідувачу касою ОСОБА_4, а ОСОБА_3 працювала заступником начальника цього відділення банку. Про виявленні нестачі їй стало відомо вже після її виявлення. Кілька разів бачила, що ОСОБА_4 підробляла підписи клієнтів.

Свідок ОСОБА_25 суду показала, що з 2009 року по серпень 2011 року касиром Білоцерківського відділення АТ «Дельта Банк» та була підпорядкована завідуючій касою ОСОБА_4, начальнику та заступнику начальника відділення банку. 29 червня 2011 року під час проведення ревізії було виявлено нестачу коштів у сховищі. На робочому місці ОСОБА_4 було вилучено банківські документи невстановленого зразку. Що вилучалось у кабінеті ОСОБА_3 не бачила.

Свідок ОСОБА_26 суду показав, що з серпня 2010 року по жовтень 2011 року працював охоронцем ПП «Кобальт» та охороняв Білоцерківське відділення „Дельта Банку”, де ОСОБА_3 працювала заступником начальника, а ОСОБА_4 – завідувачем касою. Звернув увагу на те, що в кінці червня, перед Днем Конституції України, у Білоцерківське відділення АТ «Дельта Банк» приїхали інкасатори. Вони знаходились у відділенні довше ніж звичайно. Після світа приїхали ревізори з головного офісу, служба безпеки, міліція, тоді йому стало відомо про викрадення грошей банку.

Свідкок ОСОБА_21 суду показав, що будівля за адресою м. Біла Церква, вул. Театральна, 11/5, належить його матері, Приміщення на першому поверсі, загальною площею близько 140 кв.м, з квітня 2008 року орендує АТ „Дельта Банк”. В Білоцерківському відділенні цього банку мав депозитний рахунок, співпрацював безпосередньо з ОСОБА_3 У червні 2011 року дійсно мав намір зняти з рахунку 500 тис. доларів США, про що повідомив ОСОБА_3 29 червня 2011 року заїхав до банку, але ОСОБА_3 повідомила, що є певні складнощі для виплати замовлених ним коштів, але запевнила, що ця сума буде йому сплачена.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_21 показав, що ані він, ані члени його родини не чекали грошового переказу в Білоцерківському відділенні АТ „Дельта Банк” на суму еквівалентну 5 млн. гривень. 29 червня 2011 року у вечірній час до нього зателефонувала жінка, сказала, що вона з «гарячої лінії» АТ «Дельта Банк». Жінка запитала його чи не очікує він на велику суму грошових коштів. Він відповів, що очікує. При цьому, він мав на увазі, що очікує 500 тис. доларів США, які ОСОБА_3 мала видати йому з його депозитного рахунку (т.2 а.с. 168-173).

Свідок ОСОБА_5, покази якого оголошено судом на підставі п.2 ч.1 ст. 306 КПК України, на досудовому слідстві повідомив, що з ОСОБА_3 він знайомий приблизно на протязі останніх 10-ти років. З нею він підтримував дружні стосунки. В червні 2011 року він телефонував ОСОБА_3 декілька разів на протязі всього місяця. На протязі червня 2011 року він декілька разів приїздив в м. Біла Церква. Це було приблизно в середині червня. В той час він зупинявся у ОСОБА_3 Остання про те, що починаючи з квітня місяця 2011 року їй хтось погрожує йому нічого не розповідала. З невідомими особами з приводу погроз ОСОБА_3 і з приводу вимог не вмикати сигналізацію у Білоцерківському відділенні АТ «Дельта Банк» він ні по телефону ні особисто не розмовляв. З такими особами він ніколи не зустрічався. В м. Луцьк в червні 2011 року він не перебував і про те, що знаходиться в м. Луцьк ОСОБА_3 ніколи не говорив. В цей період він ні правоохоронними органами, ні будь-якими особами не затримувався і його ніхто «не викрадав». Про вимогу викупу за його звільнення та його життя він ніколи не чув. Про необхідність сплатити викуп ОСОБА_3 він нічого не говорив (т.2 а.с. 144-147).

Свідок ОСОБА_5 допитувався на досудовому слідстві у присутності його представника – адвоката ОСОБА_27, яка судом була допитана як свідок та показала, що покази, викладені в протоколі допиту свідка в т.2 а.с. 144-147, повністю відповідають дійсності. Вказані покази свідок давав добровільно, без будь-якого тиску на нього.

Свідок ОСОБА_28, покази якого суд оголосив на підставі п.2 ч.1 ст. 306 КПК України, повідомив, що ОСОБА_3 про те, що «викрали» його рідного брата ОСОБА_5 йому нічого не говорила. Хоча він був би першим чоловіком, якого вона поставила б до відому про вимогу викупу за ОСОБА_5 (т.2 а.с. 141-143).

Отже покази ОСОБА_3 в тій частині, що грошима вона заволоділа не маючи на меті корисливий мотив, тимчасово позичила гроші для передачі викупа невідомій особі за свого співмешканця ОСОБА_29 спростовані показами вказаного свідка, який показав, що ОСОБА_3 про погрози йому не розповідала, з такими особами по телефону він не спілкувався, будь-якими особами він не затримувався і про вимогу викупу за його звільнення та його життя ОСОБА_3 йому не повідомляла. Також спростовуються покази ОСОБА_3 в частині передачі грошових коштів невідомій особі аналогічними показами ОСОБА_28

Аналізуючи наведені вище докази, суд вважає доведеним те, що в період з 08 по 20 червня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме доступом відповідно до своїх обов’язків до банківського сховища, заволоділи грошима на суму 4 768 544 грн. 50 коп. це підтверджується як актом перевірки ревізії готівки та цінностей від 29 червня 2009 року, так й показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_25, ОСОБА_26, які підтвердили факт виявленні нестачі грошових коштів у сховищі Білоцерківського відділення АТ „Дельта Банк”.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в силу своїх посадових обовьязків вдвох мали ключі від банківського сховища і відчинити це сховище одна без одної не могли.

Посилання підсудної ОСОБА_4 на те, що матеріальної вигоди вона не мала, всі гроші передала ОСОБА_3, на кваліфікацію її дій не впливають, оскільки заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна як на свою користь, так й на користь інших осіб. ОСОБА_4 вчинила активні, свідомі дії, спрямовані на передачу ОСОБА_3 грошових коштів АТ „Дельта Банк” в особливо великому розмірі, отже заволоділа чужим майном на користь іншої особи.

Тобто дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, спрямовані на заволодіння грошовими коштами АТ «Банк» з використаннм ними свого службового становища, утворюють об’єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст.. 191 КК України. дії підсудних носили умисний характер. Сума грошових коштів, якими підсудні заволоділи за попередньою змовою між собою, становить 4 768 544 грн. 50 коп., що є особливо великим розміром.

Попередня змова ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вчинення даного злочину підтверджується тим, що початку вчинення даного злочину вони домовились про заволодіння чужим майном – ОСОБА_3 передала свій ключ від банківського сховища ОСОБА_4, яка в свою чергу вилучила грошові кошти зі сховища банку та передала їх ОСОБА_3 Тобто мала місце спільна участь декілької суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Тому дії ОСОБА_30 та ОСОБА_4 вірно кваліфіковані на досудовому слідстві за ч.5 ст. 191 КК України.

          По епізоду підроблення та використання Наказів начальника Київської регіональної дирекції АТ «ДЕЛЬТА БАНК» № 131-в від 15.03.2010 року; № 397-в від 17.05.10 та № 198-в від 17.02.11 вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами.

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2010 року, яким ОСОБА_3 визнано винною та засуджено за ст.ст. 191 ч.4, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України на підставі ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю за ввірені матеріальні цінності строком на 2 роки. На підставі ст. 70 ч.4 КК України призначене покарання поглинено покаранням, призначеним вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2010 року, призначено покарання ОСОБА_3 у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю за ввірені матеріальні цінності строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки (т.1 а.с. 98-100, т.5 а.с. 143-148).

Протоколом від 14 липня 2011 року додаткового огляду місця події – приміщення Білоцерківського відділення АТ „Дельта Банк”, розташованого за адресою: вул.. Театральна, 11/5 в м. Біла Церква, звідки з робочого місця ОСОБА_3 було вилучено наказ № 131-в від 15 березня 2010 року за підписом начальника Київської Регіональної дирекції ОСОБА_19 про переведення заступника начальника Білоцерківського відділення ОСОБА_3 на посаду інспектора відділу кадрів, наказ № 397-в від 17 травня 2010 року за підписом ОСОБА_19 про позбавлення ОСОБА_3 згідно з вироком суду від 12 березня 2010 року права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням матеріальних цінностей на один рік, з 27.03.2010 року по 27.03.2011 року, наказ № 198-в від 17 лютого 2011 року за підписом ОСОБА_19 про позбавлення ОСОБА_3 згідно з вироком суду від 20 грудня 2010 року права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням матеріальних цінностей на два роки, з 04.01.2011 року по 04.01.2013 року, аркуші трудової книжки з записом про переведення ОСОБА_3 на посаду інспектору відділу кадрів та позбавлення її права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням матеріальних цінностей (т.3 а.с. 2-6).

Вилучені документи приєднані до справи як речові докази (т.3 а.с. 7-12).

Свідок ОСОБА_19 суду показала, що накази про переведення ОСОБА_3 на посаду інспектора відділу кадрів та позбавлення права обіймати певні посади не підписувала, в трудову книжку такого запису не вносила, про засудження ОСОБА_3 не знала.

Свідок ОСОБА_31 - старший інспектор Білоцерківської кримінально-виконавчої інспекції ДДУ з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області ОСОБА_31 суду показав, що у 2010 році та у 2011 році до Білоцерківської МКВІ надійшли вироки Білоцерківського міськрайонного суду, згідно з останнім ОСОБА_3 була засуджена до покарання у виді позбавлення волі, звільнена від відбування цього покарання з випробуванням, була позбавлена права займати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням матеріальних цінностей. Викликав ОСОБА_3 до Білоцерківської МКВІ та роз’яснив порядок відбування покарання, видав направлення на ім’я керуючого Київського відділення банку про внесення відповідних змін до її трудової книжки. Пізніше ОСОБА_3 повідомила про її переведення на посаду інспектора відділу кадрів, надала копію трудової книжки з записами про її переведення, про позбавлення права обіймати певні посади. Копія трудової книжки була завірена печаткою.

          Повідомленням АТ „Дельта Банк” № 2/01-17/5468, згідно з яким, відповідно до Положення про департамент корпоративної інтеграції АТ «ДЕЛЬТА БАНК» накази з особового складу, накази про надання відпусток, відряджень, стягнень, готовляться департаментом корпоративної інтеграції АТ „Дельта Банк” і підписуються ОСОБА_17 Директорів. Для реєстрації вище вказаних наказів в управлінні кадрового адміністрування департаменту корпоративної інтеграції АТ „ОСОБА_32 журнал реєстрації наказів щодо особового складу та журнал реєстрації наказв про надання відпусток, про відрядження. Накази № 131-в від 15.03.10 про переведення заступника начальника Білоцерківського відділення АТ „Дельта Банк” ОСОБА_3 на посаду інспектора відділу кадрів, № 397-в від 17.05.10 про позбавлення ОСОБА_3 відповідно до вироку суду від 12.03.10 права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням матеріальних цінностей; № 198-в від 17.02.11 про позбавлення ОСОБА_3 відповідно до вироку суду від 20.12.10 права обіймати посади пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням матеріальних цінностей не видавалися (т.3 а.с. 97-106).

Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 500 від 01.08.2011р., згідно з яким, такі рукописні тексти відомостей про роботу написаних кульовокою ручкою, - “14 16.02.2010 Переведена на посаду інспектора відділу кадрів Наказ № 131-в від 16.02.2010р.

15 17.05.2010 Згідно вироку суду від 12.03.2010р. позбавлена права обіймати посади пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням мат. ціннностей строком на 1 рік з 27.03.10р. по 27.03.11р. Наказ № 397-в від 17.05.10р.”, під номерами 14та 15 на копії 10-11 сторінок турдової книжки посвідчених відтиском печатки від імені Білоцерківського відділення АТ “ДЕЛЬТА БАНК”;

- “16 17.02.2011 Згідно вироку суду від 20.12.10р. позбавлена права займати посади пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням мат. ціннностей строком на 2 роки з 04.11.11 по 04.01.13р. Наказ № 198-в від 17.02.11р.”, на копії 12-13 сторінок трудової книжки в правому верхньому куті якої є зображення номеру “БТ-ІІ № 6736949”;

-“ 16 17.02.2011 Згідно вироку суду від 20.12.10р. позбавлена права займати посади пов’язані з розпорядженням, обліком та зберіганням мат. ціннностей строком на 2 роки з 04.11.11 по 04.01.13р. Наказ № 198-в від 17.02.11р.”, на копії 12-13 сторінок трудової книжки в правому верхньому куті якої не має зображення серійного номеру,

виконані ОСОБА_3.

Підписи у графі «Начальник Київської Регіональної дирекції ОСОБА_19А.» у Наказі № 198-в від 17.02.11; Наказі № 397-в від 15.05.10; Наказі № 131-в від 15.03.10 виконані не ОСОБА_19, а іншою особою.

Відтиски печатки від імені Білоцерківського відділення АТ «ДЕЛЬТА БАНК» в графі «Начальник Київської Регіональної дирекції ОСОБА_19А.» у Наказі № 198-в від 17.02.11; Наказі № 397-в від 15.05.10; Наказі № 131-в від 15.03.10 проставлені печаткою Білоцерківського відділення АТ «ДЕЛЬТА БАНК», зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження (т.3 а.с. 128-132).

Тобто вину ОСОБА_3 по даному епізоду доведено повністю як показами свідків ОСОБА_31, ОСОБА_19, так й вищенаведеними письмовими доказами, в тому числі висновком судово-почеркознавчої експертизи.

По даному епізоду дії ОСОБА_3М вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 358 КК України, оскільки вона вчинила підробку офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права з метою його використання, повторно, а також за ч.4 ст. 358 КК України, оскільки ОСОБА_3 використала завідомо підроблений документ.

Призначаючи міру покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних, обставини справи.

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває (т.5 а.с. 141), за місцем проживання характеризується позитивно (т. 5 а.с. 136). Працюючи у Білоцерківському відділенні АТ „Дельта Банк” з 01.12.2008 року була переведена 19.10.2009 року з посади начальника на посаду заступника начальника, у зв’язку з невиконанням планових показників відділення. Скарг від клієнтів та працівників банку на ОСОБА_3 не надходило (т.5 а.с. 139).

ОСОБА_3 вчинила злочин під час іспитового строку за 1/ 20.12.2010 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 190 ч.4, 358 ч.2, 358 ч.3, 69, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України призначене покарання поглинуто покаранням, призначеним за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.03.2010 року, остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю за ввірені матеріальні цінності на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 3 роки.

Довіру суду ОСОБА_3 не виправдала, своє виправлення не довела і тому суд вважає, що її виправлення є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства, з частковим приєднанням невідбутого покарання за попереднім вироком суду.

ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності (т.6 а.с. 70), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.6 а.с. 76), за місцем проживання характеризується позитивно (т.6 а.с. 72), за місцем роботи скарг на неї від клієнтів та працівників банку не надходило (т.6 а.с. 74).

Суд не знаходить підстав для призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.. 69 КК України, ст.. 75 КК України і вважає, що її виправлення є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства.

Цивільний позивач - АТ «Дельта Банк» подав до суду цивільний позов, просить стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відшкодування завданої банківській установі матеріальної шкоди в розмірі 5 091 997 грн. 92 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що діями підсудних завдано матеріальну шкоду внаслідок заволодіння грошима АТ „Дельта Банк” в сумі 4 768 544 грн. 50 коп., грошима клієнтів банку ОСОБА_33 на суму 158 700 грн. 10 коп, грошима ОСОБА_34 на суму 138 146 грн. 05 коп. З метою відшкодування матеріальної шкоди вказаним вкладникам банку ОСОБА_33 156 924 грн. 85 коп., ОСОБА_34 відшкодовано з відсотками загальну суму 166 528 грн. 57 коп.

Підсудна ОСОБА_3 визнала позов на суму 4 768 544 грн. 50 коп., тобто в розмірі збитків, заподіяних внаслідок заволодіння грошовими коштами АТ «Дельта Банк», в іншій частині позов не визнала.

Підсудна ОСОБА_4 позов визнала частково, не уточнила в який частині та просила вирішити позов на розсуд суду.

Оскільки матеріли кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст.ст. 191 ч.5, 366 ч.2 КК України в частині заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами вкладників ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_34, виділені судом в окреме провадження і направлені на додаткове розслідування, суд вважає, що з підсудних підлягає стягненню лише сума 4 768 544 грн. 50 коп., а цивільний позов в іншій частині підлягає залишенню без розгляду.

Суд, враховуючи те, що злочин, передбачений ч.5 ст. 191 КК України підсудні вчинили у свіпучасті, вважає, що цивільний позов вони повинні відшкодовувати разом. Проте, враховуючи те, що ініціатором вчинення злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, б була ОСОБА_3, а також враховуючи ступінь вини та майновий стан підсудних, суд вважає за необхідне стягнути у відшкодування завданої шкоди з ОСОБА_3 3 768 544 грн. 50 коп. з ОСОБА_4 – 1 000 000 грн.

Судові витрати, пов’язані з проведенням судово-почервознавчої експертизи по епізоду обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 358 КК України, суд покладає на винну особу – ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 321-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст..ст. 191 ч.5, 358 ч.3, 358 ч.4 КК України і призначити покарання:

- за ст.. 191 ч.5 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком і зберіганням матеріальних цінностей строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві особистої власності,

- за ст.. 358 ч.3 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі,

- за ст.. 358 ч.4 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ст.. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 за сукупністю злочинів покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком і зберіганням матеріальних цінностей строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві особистої власності

На підставі ст.. 71 КК України приєднати частково, строком на 1 (один) рік, невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2010 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків у виді 9 (дев’яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком і зберіганням матеріальних цінностей строком на 3 (три) роки, з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві особистої власності

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України і призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням, обліком і зберіганням матеріальних цінностей строком на 3 (три) роки, з конфіскацією ? частки майна, що належить їй на праві особистої власності

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у відшкодування завданої матеріальної шкоди 3 768 544 грн. (три мілліона сімсот шістдесят вісім тисяч п’ятсот сорок чотирі) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у відшкодування завданої матеріальної шкоди 1 000 000 (один мілліон) гривень.

Позов АТ „Дельта Банк” в іншій частині залишити без розгляду.

Речові докази по справі: акт ревізії готівки та цінностей, які знаходяться в операційних касах, сховищі цінностей та обліковуються на балансових і позабалансових рахунках Білоцерківського відділення АТ «ДЕЛЬТА БАНК» від 29.06.11; Наказ №131–в від 15.03.10, Наказ № 397–в від 17.05.10, Наказ № 198–в від 17.02.11, копії 10-11 і 12-13 сторінок трудової книжки, договір №2630/40/177726 банківського вкладу (депозиту) «ОСОБА_29 ОСОБА_36 4» у гривнях від 09.08.10 у гривнях, опитувальник клієнта-фізичної особи ОСОБА_33, ксерокопія 1, 2-3, 10-11 сторінок паспорта серії СК 430208 та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім’я ОСОБА_33, заява на переказ готівки № 19796355 від 09.08.10, заява на видачу готівки № 29796799 від 10.11.10, виписка руху коштів по угоді № 2630/40/177726 від 09.08.10, договір № 2630/40/176589 банківського вкладу (депозиту) «ОСОБА_36 ОСОБА_36 3» у гривнях від 14.06.10, опитувальник клієнта-фізичної особи ОСОБА_33, ксерокопія 1, 2-3, 10-11 сторінок паспорта серії СК 430208 та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім’я ОСОБА_33, заяви на переказ готівки № 14308343 від 14.06.10, № 14643854 від 18.06.10, № 19558493 від 05.08.10, заява на видачу готівки № 29796739 від 10.11.10, виписка руху коштів по угоді № 2630/40/176589 від 14.06.10, виписки № 371082 від 04.05.11, № 451863 від 03.06.11, № 71333 від 20.06.11, приходний касовий ордер № 21252315 від 27.08.10, заяви на видачу готівки № 30472778 від 17.11.10, № 30472779 від 17.11.10, заява на переказ готівки № 6388661 від 17.11.10, заява на видачу готівки № 31131617 від 25.11.10, заява на переказ готівки № 6388645 від 17.11.10, заява на видачу готівки № 31131621 від 25.11.10, виписка руху коштів по угоді № 009-28511-171110 від 17.11.10, заява на видачу готівки № 16906652 від 16.05.11, заява на видачу готівки № 16906501 від 16.05.11, заява на видачу готівки № 31131620 від 25.11.10, заява на видачу готівки № 31131616 від 25.11.10, виписка руху коштів по угоді № 008-28511-171110 від 17.11.10, заява на переказ готівки № 328672 від 16.05.11, заява на переказ готівки № 328673 від 16.05.11 – зберігати при матеріалах кримінальної справи, виписки № 83479 від 01.12.10, № 103817 від 05.01.11, № 07795 від 01.02.11, № 111204 від 01.03.11, № 26218 від 01.04.11 та № 371079 від 04.05.11 – залишити на зберіганні у потерпілого ОСОБА_33

До набрання вироком чинності запобіжний захід ОСОБА_3 залишити у виді утримання під вартою в СІЗО-13 Державного департаменту України по виконанню покарань у м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_3 з 30 червня 2011 року

До набрання вироком чинності запобіжний захід ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, утримуючи в СІЗО-13 Державного департаменту України по виконанню покарань у м. Києві та Київській області, взяти під варту з залу суду.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_4 з 19 березня 2012 року, зарахувавши в строк покарання час перебування її під вартою з 30 червня 2011 року до 03 липня 2011 року (три доби).

Вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими – з моменту отримання ними копії вироку.

Суддя: Т. П. Федорова