АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/6965/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.М.

Провадження № 22-ц/789/203/16 Доповідач - Ходоровський М.В.

Категорія - 30

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Ходоровського М.В.

суддів - Гурзель І. В., Фащевська Н. Є.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю ОСОБА_1 його представника ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2015 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди у розмірі 100000 гривень та 500 гривень франшизи.

Позивачка зазначила, що 26 травня 2014 року у місті Скалат Підволочиського району Тернопільської області з вини водія ОСОБА_1, який керуючи автомобілем марки «SKODA ROOMSTER», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, сталась дорожньо-транспортна пригода в результаті якої вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритого перелому тіла першого поперекового хребця. Внаслідок цього їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болі та довготривалих душевних стражданнях, втраті душевного спокою та соціальних зв'язків з колегами по роботі, друзями, що призвело до тяжкого психологічного стану та змінило звичний для неї спосіб життя. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Згідно умов договору страхування розмір франшизи становить 500 гривень.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 добровільно не виплатив обумовлену полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальної власників наземних транспортних засобів суму франшизи у розмірі 500 гривень та не відшкодував моральну шкоду, позивачка просила її вимоги задовольнити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки НОМЕР_2) 500 (п'ятсот) гривень франшизи та 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 267,96 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнення з нього моральної шкоди до 1500 грн. Посилається на те, що суд у повній мірі не врахував факт настання ДТП із-за грубої необережності позивачки; його важке матеріальне становище, а саме, що він не працює, має на утриманні сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, який є інвалідом з дитинства.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що на лікування сина тратяться значні кошти. Дитині 8 років, він не сидить, не ходить, не рухається, не розмовляє. Просить врахувати зазначену обставину а також грубу необережність позивачки, яка сприяла вчиненню ним ДТП - перетинання нею проїзної частини дороги у не встановленому місці.

Представник позивачки ОСОБА_4 заперечила відносно апеляційної скарги, та пояснила, що рішення суду винесено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що 26 травня 2014 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, внаслідок чого вона отримала травму у виді перелому тіла першого поперекового хребця, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, в результаті цього зазнала моральної шкоди, також має право на стягнення франшизи 500 грн.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, без позбавлення права керування транспортним засобом. Згідно вироку він 26 травня 2014 року близько 13 години у місті Скалаті Підволочиського району Тернопільської області керуючи технічно справним автомобілем марки «SKODA ROOMSTER», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, припаркував його на лівому боці зустрічної смуги для руху. Маючи намір переставити автомобіль у спеціально відведене місце для паркування, у порушення вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, перед початком руху не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб, хоча мав таку можливість, не зменшивши швидкості та не зупинившись, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину дороги зліва направо відносно руху автомобіля. Внаслідок наїзду ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому тіла першого поперекового хребця, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 від 22 серпня 2013 року.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 від 22 серпня 2013 року розмір страхової суми (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить 150000 гривень, а франшиза складає 500 гривень.

Оскільки згідно закону відшкодування франшизи здійснюється за рахунок винної особи, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача в користь позивачки 500 грн. франшизи.

Частина 1 ст. 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до роз'яснень, даних у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (Немайнової) шкоди, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Відповідно до змісту ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Ухвалюючи рішення в частині вирішення позову про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач своїми діями заподіяв позивачці моральну шкоду.

Однак при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд не врахував ступінь вини відповідача - що шкода ним заподіяна з необережності; грубу необережність ОСОБА_3 - яка переходила проїзну частину дороги поза межами пішохідного переходу. Також судом у повній мірі не прийнято до уваги факт знаходження на утриманні відповідача малолітнього сина, що є інвалідом.

Зазначені обставини дають підстави вважати, що визначений судом розмір моральної шкоди є надто великим і не справедливим а тому рішення суду у частині стягнення 10000 грн. моральної шкоди слід змінити, зменшивши розмір стягнення моральної шкоди до 5000 (п"ять тисяч) гривень.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 листопада 2015 року в частині стягнення 10000 грн. моральної шкоди змінити, зменшивши розмір стягнення із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки НОМЕР_2) до 5000 (п"ять тисяч) гривень моральної шкоди.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Ходоровський