Справа № 2а-6963/2009р
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючої - судді Федорової Т.П.
при секретарі – Амеліній О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області, третя особа – військова частина А-3122 про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень і зобов’язання вчинити певні дії,
В с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом і, посилаючись на ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, просить визнати протиправною відмову відповідача включити до пільгового стажу роботу в особливо шкідливих умовах праці – в рентген лабораторії в/ч 41566 та зобов’язати включити до пільгового стажу період її роботи в особливо шкідливих умовах праці в період з 07.05.1994 року по 30.11.2002 року.
В суді позивач уточнила свої позовні вимоги та пояснила, що з 1994 року отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії продовжувала працювати до 30.11.2002 року. У січні 2008 року отримала повідомлення відповідача про те, що до стажу роботи із шкідливими умовами їй недораховано 8 років 5 місяців 23 дні. Так, з серпня 1976 року по 30 листопада 2002 року працювала рентгенлаборантом у стоматологічній поліклініці, а з 07.05.1994 року у військовій частині 41566 (з 01.12.1997 року перейменована у військову частину А-3122). Ця робота дає право на пільгову пенсію за Списком № 1.. проте до пільгового стажу їй зарахували лише період роботи рентгенлаборантом до 07.05.1994 року. Подальша її робота рентгенлаборантом у військовій частині не була зарахована до стажу роботі із шкідливими умовами праці, оскільки керівництво військової частини не провело відповідної атестації її робочого місця, за результатами якої її робота визнавалась шкідливою. Оскільки фактично виконувала шкідливу роботу, яка включена до Списку № 1, не знала про відсутність атестації робочого місця рентгенлаборанта, просить суд визнати неправомірною відмову відповідача щодо включення періоду роботи з 08.09.1994 року по 30.11.2002 року до стажу із особливо шкідливими умовами праці, яка дає право на отримання пільгової пенсії за віком.
Представник відповідача позов не визнав і суду пояснив, що робітники, професії і посади яких передбачені в Списках № 1 і 2 користуються правом на пенсію за віком, якщо їхня праця в період роботи після прийняття Закону України „Про пенсійне забезпечення” відповідає умовам (показникам), зазначеним у списках, що повинно підтверджуватись результатами атестації робочих місць на підприємствах, установах, організаціях. Основним документом, що підтверджує право на пільгове забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ по підприємству, організації. Державна експертиза праці надає органам, що призначають пенсії, висновок щодо підтвердження права працівників на пенсію на пільгових умова. Таких документів за період роботи з 07.05.1994 року по 30.11.2002 року пенсійній організації надано не було, тому вказаний стаж не був зарахований позивачу до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, суду пояснив, що позивач ОСОБА_1 дійсно працювала у військовій частині 41566, яка була перейменована у військову частину А-3122 на посаді рентгенлаборанта з 1991 року по 30.11.2002 року протягом повного робочого дня. Атестація робочого місця рентгенлаборанта проведена не була з вини керівництва військової частини, атестацію провели лише в 2009 році. Можливість провести атестацію за минули роки втрачена.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у в/ч 41566 (далі у в/ч А-3122) на посаді рентгенлаборанта з 23.12.1991 року (наказ № 245 від 23.12.1991 року) по 29.11.2002 року (наказ № 236 від 30.11.2002 року). Протягом повного робочого дня (6 годин) працювала з іонізуючим випромінюванням та хімічними речовинами, що відображалося в табелях обліку робочого часу. На протязі усього періоду одержувала надбавку за особливо шкідливі умови праці до заробітної плати, користувалась додатковими пільгами (а.с. 15).
Відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, професія рентгенлаборанта вважається роботою із шкідливими умовами.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 затвердив Порядок атестації робочих місць за умовами праці, згідно з якими підприємства зобов’язані кожні 5 років проводити атестацію робочих місць за умовами праці, за результатами якої робота може бути визнана чи не визнана шкідливою або тяжкою.
Відповідно до п.4 вказаного Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Тобто, несвоєчасне проведення атестації робочого місця відбулося не з вини позивача, яка виконувала роботу із шкідливими умовами праці впродовж повного робочого дня, що ствердив в суді і представник третьої особи.
Атестацію робочого місця рентгенлаборанта у військовій частині було проведено лише 06.03.2009 року (а.с. 10). Атестаційна комісія встановила на робочому місці рентгенлаборанта в/ч А-3122 наявність пільг та компенсацій за роботу в особливо шкідливих умовах праці, в тому числі пільгового пенсійного забезпечення за Списком № 1.
Тобто, працюючи рентгенлаборантом з 23.12.1991 року по 30.11.2002 року у військовій частині, позивач фактично виконувала роботу із особливо шкідливими умовами праці.
Рентгенівський кабінет відділення променевої діагностики в/ч А-3122 має санітарний паспорт, виданий 10 регіональним санітарно-епідеміологічним загонам на проведення робіт з джерелами іонізуючого випромінювання. Останній санітарний паспорт виданий 01.02.2008 року (попередні санітарні паспорти теж в наявності). Командиру військової частини вказано щодо суворого дотримання вимог чинного законодавства при організації роботи з атестації робочих місць (а.с. 13-14).
Відповідач не заперечує того, що ОСОБА_1 з 20 липня 1994 року призначена пенсія за віком по Списку № 1 відповідно до п.”а” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” Пільговий стаж роботи врахований за період з 02.08.1976 року по 02.03.1980 року та з 05.01.1988 року по 20.12.1991 року (робота в стоматполіклініці), та з 23.12.1991 року по 07.09.1994 року (робота у військовій частині) (а.с. 23). Період роботи ОСОБА_1 з 08.09.1994 року по 30.11.2002 року не був врахований до пільгового стажу.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком, крім іншого, додаються документи про стаж, зо визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій (далі-Порядок) за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637. за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, наданих з місця роботи.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій .
В трудовій книжці ОСОБА_1 вказано, що вона працювала з 23.12.1991 року по 30.11.2002 року рентгенологом. Відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, професія рентгенлаборанта вважається роботою із особливо шкідливими умовами.
Оскільки робоче місце рентгенлаборанта не було атестовано з вини керівництва військової частини, ОСОБА_1 не може бути позбавлена права на отримання пенсії на пільгових умовах за період роботи з 08.09.1994 року по 30.11.2002 року, оскільки таку роботу вона фактично виконувала.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2008 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А-3122 та Управлінню Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві про встановлення факту роботи із шкідливими умовами праці та визнання права на пільгову пенсію.
Вказане рішення було скасовано Апеляційним судом Київської області 22.12.2008 року, оскільки справа відноситься до компетенції адміністративних судів. В ухвалі апеляційного суду йдеться також про те, що відмовляючи позивачці в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надала Управлінню Пенсійного фонду накази по в/ч 41566 та в/ч А-3122 про проведення атестації свого робочого місця, також не надала документи, які б підтверджували те, що вказана атестація була проведена та про результати її проведення, а також не надала уточнюючу пільгову довідку від в/ч А-3122.
З такими висновками суду колегія судів Апеляційного суду Київської області не погодилась, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Розглядаючи справу в порядку адміністративного провадження, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є цілком обґрунтовані і її роботу з особливо шкідливими умовами праці потрібно зарахувати до стажу роботи, який надає право на отримання пільгової пенсії за віком.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46, 55 Конституції України, ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст.ст. 6,9,17,89,99,158-163,185,186 КАС України, суд
П о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботу в особливо шкідливих умовах праці.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області зарахувати до пільгового стажу роботи, який дає право на оформлення пільгової пенсії за віком, стаж роботи в особливо шкідливих умовах з 08 вересня 1994 року по 20 листопада 2002 року на посаді рентгенлаборанта військової частини 41566 (з 01.12.1997 року – військова частина А-3122).
Від сплати державного мита позивача звільнити на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Постанова суду може бути оскарженою до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя - Т.П. Федорова