справа № 2-а-9844/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27вересня 2011 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Шинкар А.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про зобов»язання суб»єкта владних повноважень вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з названим позовом, посилаючись на те, що згідно із ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” вона є дитиною війни, оскільки народилась 10 вересня 1942 року.

Відповідно до ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Однак зазначене підвищення до пенсії Управлінням ГІФУ виплачується їй у меншому розмірі, ніж передбачено вказаним вище Законом.

Тому просить визнати дії відповідача протиправними щодо не нарахування їй підвищення до пенсії згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком; зобов»язати відповідача провести з 10 лютого 2011 року перерахунок розміру пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із підвищенням її на ЗО % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із підвищенням її на ЗО % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та виплатити недоотриману суму пенсії з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до п.2 ч.І ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав, в установлений 10-денний строк надав заперечення на позов, в яких зазначив, що дії УПФУ у м. Броварах Київської області щодо нарахування та виплати пенсії відповідають чинному законодавству України, просять повністю відмовити у задоволенні вимог позивачеві.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав щодо прийняття рішення про часткове задоволення позову в порядку скороченого провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, позивач є дитиною війни, оскільки народилась 10 вересня 1942 року.

Згідно із ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне гцошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО % мінімальної пенсії за віком.

28травня 2008 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою у п. 8 встановив, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн. та з 01 жовтня - 49,80 грн.

Із довідки, наданої відповідачем видно, що з 01 жовтня 2008 року по даний час Управління ПФУ виплачує позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49 грн. 80 коп., тобто в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що суперечить-положенням ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору та визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни застосуванню підлягає ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року № 530.

Із змісту ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” випливає, що для визначення розміру підвищення до пенсії дітям війни за основу його нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за 6 місяців.

Позивач звернулась до суду з даним позовом 17.08.2011 р., тому, перерахунку пенсія підлягає з 17.02.2011 року.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо не нарахування підвищення до пенсії згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком; зобов»язати провести з 10 лютого 2011 року перерахунок розміру пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із підвищенням її на ЗО % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та виплатити недоотриману суму пенсії з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 8, 9, 69, 71, 86, 99, 159 - 163, 1832, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно із ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області провести з 17.02.2011 року перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплатити їй недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Шинкар А.О.