Справа № 298/315/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 січня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Панька В.Ф.,

суддів - Куштана Б.П., Мацунича М.В.,

при секретарі - Дашковської С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою Ужанського національного природного парку на рішення Великоберезнянського районного суду від 20 травня 2015 року по справі за позовом Ужанського національного природного парку до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 30 вересня 2014 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28 січня 2015 року, позов заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області та Лубнянської сільської ради Великоберезнянського району до Ужанського національного природного парку задоволено та вирішено стягнути з відповідача - Ужанського національного природного парку шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в розмірі 84876, 50 грн. Позивач зазначав, що Державною екологічною інспекцією Закарпатської області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в кварталі 18 виділи 15, 23, 26 Лубнянського ПНДВ Ужанського національного природного парку, на підставі якої складено акт від 28.04.2014 року. З вказано акту вбачається факт незаконної самовільної вирубки дерев у вказаних в акті виділах кварталу 18. Позивач зазначав, що за фактом незаконної рубки лісу на території Лубнянського ПНДВ Ужанського НПП було порушено кримінальну справу та вироком Великоберезнянського районного суду від 12.06.2014 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. А саме: ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків не виявив самовільну рубку, хоча мав таку можливість і зобов'язаний був це зробити, факти самовільних рубок деревини на зазначених вище ділянках природно-заповідного фонду не задокументував, заходів щодо припинення таких та встановлення лісопорушників не вжив. Таким чином, внаслідок службової недбалості ОСОБА_1 було завдано шкоду природно-заповідному фонду та позивачу в розмірі 84876, 50 грн. . яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати по справі. Зазначеним рішенням суду першої інстанції у задоволенні зазначеного позову відмовлено. Ужанський національний природний парк не погодився з цим рішенням, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріально та процесуального права.

Заслухавши доповідача та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішить справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (попущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення в повній мірі не відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про виконання чи невиконання вказаного вище рішення господарського суду. Тобто, у суду немає даних про те, що рішення суду про стягнення шкоди з Ужанського національного природного парку виконано та стягнуто з позивача по даній справі вказаної в рішенні суду шкоди. Проте погодитись із таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки таких висновків суд дійшов без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Матеріалами справи встановлено, що Державною екологічною інспекцією Закарпатської області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного господарства кварталі 18 відділи 15,23,26 Лубнянського ПНДВ Ужанського національного парку, на підставі якої складено акт від 28.04.2014 року. Згідно акту вбачається, що перевіркою встановлено факт незаконної самовільної вирубки дерев, а саме у виділі 15 кварталу 18 Лубнянського ПНДВ 14 стовбурів дерев породи ясен, у виділі 23 кварталу 18 Лубнянського ПНДВ 14 стовбурів дерев породи бук, 8 стовбурів дерев породи клен - явір та 8 стовбурів дерев породи граб, у 26 виділі вказаного кварталу 20 стовбурів дерев породи бук. За фактом незаконної порубки лісу на території Лубнянського ПНДВ Ужанського НПП було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. Вироком Великоберезнянського районного суду від 12 червня 2014 року відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним та засуджений за ч.1 ст.367 КК України до двох років обмеження волі з розбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій та робіт, пов'язаних з державною охороною, терміном на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк один рік. Також цим вироком звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п.»в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року. Відповідача ОСОБА_1 засуджено за те, що він, будучи працівником правоохоронного органу, будучи наділений відповідними повноваженнями по здійсненню охорони природно-заповідного фонду України вчинив службову недбалість, тобто, допустив самовільні рубки. І своїми діями завдав державі шкоду в розмірі 84876, 50 грн. Також встановлено, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.09.2014 року стягнуто з Ужанського національного природного парку суму 84 876. 50 грн. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства та судовий збір по справі в розмірі 1827 грн. Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до пп.2,3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичній особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними й шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Згідно п.3 ст. 134 КЗпП України, Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку. Управління державної казначейської служби України у Великоберезнянському районі на момент розгляду справи не надало повідомлень з випискою з рахунку, яким би підтверджувався факт виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 30 вересня 2014 року. Зважаючи на викладене рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права слід скасувати ( п.п. 3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України), та ухвалити у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 307-309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Ужанського національного природного парку - задовольнити.

Рішення Великоберезнянського районного суду від 20 травня 2015 року скасувати.

Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (проживає в АДРЕСА_1) суму заподіяної шкоди в розмірі 84 876 гривень 50 копійок. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційною інстанції.

Головуючий:

Судді: