Єдиний унікальний номер 233/4127/15-ц Номер провадження 22-ц/775/123/2016

Головуючий 1 інстанції Орчелота А.В.

Категорія 24 Доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Мальованого Ю.М., Новосядлої В.М.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Артемівську Донецької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання,

в с т а н о в и в :

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2015 року позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з жовтня 2013 року по квітень 2015 року в сумі 2697,29 грн., інфляційні нарахування в сумі 26,03 грн., 3% річних в сумі 8,74 грн., понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

З вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення допустив невірне застосування норм матеріального права, а саме: всі відносини у житлово-комунальній сфері здійснюються виключно на договірних засадах, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних законом покладено на виконавця послуг, при цьому доказів укладання договорів позивачем не надано, тобто позивач навіть не мав права постачати теплову енергію відповідачеві, а відповідач як не споживач послуг не повинен оформлювати належним чином претензії щодо якості послуг. Крім того, застосування фінансових санкцій до споживачів комунальних послуг регулюється спеціальними законами, а тому стягнення індексу інфляції та 3% річних є наслідком невірного застосування норм матеріального права.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності.

Представник позивача ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заперечення, згідно якого просить справу розглянути за його відсутності, апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви, згідно яких просить справу розглянути за їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачі споживають послуги з централізованого опалення, які надаються позивачем в особі виробничої одиниці «Костянтинівськтепломережа», однак їх не сплачують, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

З такими висновками погоджується апеляційний суд, оскільки вони не суперечать вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає у повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані та проживать в АДРЕСА_1, позивачем оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я відповідача ОСОБА_1.

Позивач надає послуги з теплопостачання до вищевказаного будинку, є виробником послуг, що підтверджується відповідними актами про включення та відключення опалення на початку та закінченню опалювального сезону відповідно.

Згідно наданої позивачем копії особового рахунку заборгованість з поставленої теплової енергії за період з 01 жовтня 2010 року по 15 квітня 2015 року становить 2697,29 грн., інфляційні нарахування 26,03 грн., 3% річних - 8,74 гри. Оплата складається з тарифів на послуги з теплопостачання, встановлених рішеннями виконкому, постановою НКРЕ та наказом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на відповідний період.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Такі ж обов'язки передбачені п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Таким чином, відповідачі як споживачі зобов'язані сплачувати послуги з теплопостачання та суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення заборгованості з відповідачів на користь позивача.

Також правильні висновки суду про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, оскільки, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що з ними не укладено договір про надання послуг як на підставу для непроведення оплати безпідставні, оскільки статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання. Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін. Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

Пунктами 20-21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Частиною 3 ст. 10 ЦК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції при визначенні розміру заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання правомірно виходив з наданого позивачем розрахунку заборгованості, проведеного у відповідності до діючого законодавства, такі висновки є вірними, а доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими, оскільки відповідачами ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України про іншу плату у зв'язку з неякісними послугами з теплопостачання.

Так, пунктами 33, 34 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. Представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

Пунктами 35, 36 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку. У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів.

У пунктах 37-38 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення закріплено, що за результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця. У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежної судом першої інстанції оцінки доказів наданих відповідачем щодо колективної скарги на адресу житлового органу є неспроможними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, перевірив доводи сторін, постановив обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309, 310 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, з урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності зазначених вище норм, правильно встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді