12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1680/15

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

від третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якому позивач просить зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, з урахуванням індексації, за листопад 2015 року, за грудень 2015 року та січень 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Указом Президента України від 25.07.2013 № 391/2013 Позивача призначено на посаду судді Кіровського міського суду Луганської області строком на п'ять років. 09.08.2013 наказом голови Кіровського міського суду Луганської області № 44 Позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді.

Указом Президента України від 14.02.2015 № 83/2015 Позивача переведено на посаду судді Троїцького районного суду Луганської області. Наказом голови Троїцького районного суду Луганської області від 06.03.2015 № 13-«О» зараховано до штату вказаного суду.

З листопада 2015 року по січень 2016 року Відповідач не нараховує та не виплачує Позивачу щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 % посадового окладу.

На момент призначення та переведення Позивача на посаду судді діяли положення частини 5 статті 129 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», які передбачали, що суддям у складі суддівської винагороди виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу - за наявності стажу роботи до 5 років.

12.02.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності 28.03.2015. Цим законом встановлено, що суддям у складі суддівської винагороди виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу, але лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права.

Частина друга статті 22 Конституції України передбачає, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вважає, що Відповідач повинен нараховувати та виплачувати Позивачу як судді, щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків від посадового окладу після набрання чинності Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», тоб то з травня 2015 року.

У судове засідання позивач не прибув, в позовній заяві серед іншого просив розглядати справу без його участі (а.с. 3).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких посилається, що з набранням чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» судді, стаж роботи яких складає менше трьох років, з 28.03.2015 не мають права на отримання щомісячної доплати за вислугу років. Для інформування суддів ДСА України було направлено лист - роз'яснення головам апеляційних, апеляційних спеціалізованих, місцевих спеціалізованих судів та начальникам територіальних управлінь державної судової адміністрації щодо суддівської винагороди. Таким чином, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області діяло в межах своїх повноважень та чинного законодавства та не порушувало прав позивача.

На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 78), причини неприбуття суду не повідомив.

З урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішив розглядати справу за відсутності сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов наступного.

Указом Президента України від 25.07.2013 № 391/2013 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Кіровського міського суду Луганської області строком на п'ять років (а.с. 4-6).

Наказом голови Кіровського міського суду Луганської області від 09.08.2013 № 44 Позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді, встановлено доплату за вислугу років на підставі наявного стажу роботи у розмірі 15 відсотків посадового окладу, стаж на посаді державного службовця - 0 років 0 місяців 0 днів (а.с. 7).

Указом Президента України від 14.02.2015 № 83/2015 «Про переведення суддів» ОСОБА_1 переведено у межах п'ятирічного строку на роботу на посаді судді Троїцького районного суду Луганської області (а.с. 8-11).

Наказом голови Троїцького районного суду Луганської області від 06.03.2015 № 13-«О» Позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді, ураховано суддівський стаж для виплати щомісячної надбавки станом на 06 березня 2015 - 1 рік 4 місяці 7 днів (а.с. 12).

Вказані обставини зафіксовані в трудовій книжці Позивача (а.с. 14-15).

Наказом голови Троїцького районного суду від 18.08.2015 № 32-«О» Позивачу з 28 березня 2015 року встановлено щомісячну доплату за вислугу років 15 % про стажі роботи 2 роки 09 днів (а.с. 66).

Наказ Троїцького районного суду Луганської області від 18.08.2015 № 32-«О» не скасований, будь-які зміни не вносились, відповідно зазначений наказ є чинним.

Згідно із розрахунковим листом за листопад 2015 року розмір суддівської винагороди Позивача склав 13780,00 грн, у тому числі оклад суддям - 13120,81 грн, відрядження - 656,19 грн; за грудень 2015 року - 27766,34 грн, в тому числі оклад суддям - 7788,70 грн, відпустка - 6197,64 грн, додатковий оклад на оздоровлення - 13780,00 грн; за січень 2016 року - 13428,22 грн (відпустка) (а.с. 13).

Таким чином, інформацією, зазначеною в розрахунковому листі підтверджується відсутність виплати Позивачу в листопаді - грудні 2015 року та січні 2016 року доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28.03.2015 набув чинності Закон України від 12.02.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII), яким Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» викладено у новій редакції.

Розмір суддівської винагороди, її складові, а також визначення стажу роботи судді, у тому числі посади, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, врегульовані статтями 133 і 135 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453).

Частиною 1 статті 133 Закону № 2453 визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (частина 3 статті 133 Закону № 2453).

Згідно з абзацом першим частини 5 статті 133 Закону № 2453, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

На час призначення позивача на посаду судді діяла редакція Закону № 2453, яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина 5 статті 129).

Отже спірним питанням у даній справі є питання обмеження прав Позивача в отриманні з дня набрання чинності Закону № 192-VIII, доплати за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу, яку він отримував до набрання чинності вказаним Законом.

Відповідно до положень частини другої статті 127 Конституції України та статті 53 Закону № 2453 обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, гарантованих Конституцією України прав, є, зокрема, відсутність права обіймати будь-які інші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Також суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень соціального забезпечення.

Враховуючи зазначене, частиною 5 статті 129 Закону № 2453 (в редакції, яка діяла на час призначення Позивача на посаду судді) було, зокрема, встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків - за наявності стажу роботи до 5 років.

Законом № 192-VIII, встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років. Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону не містять положень стосовно збереження за суддями, які на момент набрання ним чинності мали стаж роботи на посаді судді менше 3 років, щомісячної доплати за вислугу років, яку вони отримували відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і Законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства. Отже судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом № 192-VIII складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втрачають, та мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді до 3-х років.

Таким чином, Відповідач за відсутності наказу Троїцького районного суду Луганської області про скасування доплати Позивачу за вислугу років у розмірі 15% від посадового окладу, у листопаді - грудні 2015 року не здійснив нарахування та виплату Позивачу надбавки за вислугу років у розмірі 15% посадового окладу, встановленому наказом Троїцького районного суду Луганської області від 18.08.2015 № 32-«О», який не скасовано та не змінено.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання Позивача про допущення постанови до негайного виконання задоволенню не підлягає, оскільки у суду відсутні нормативно-правові підстави для допущення постанови до негайного виконання.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки Позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 03 лютого 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов'язати Територіальне управління Державної судового адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити судді Троїцького районного суду Луганської області ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року з урахуванням індексації.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 08 лютого 2016 року.

Суддя С.М. Чиркін