Справа № 1-191

2009 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2009 р.                                  Вінницький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді     Бондаренко О.І.

при секретарі                   Волощук І.О.

з участю прокурора             Гантімурової Н.В.

підсудного                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя АДРЕСА_1., українця, громадянина України,  освіта середня, неодруженого, працюючого неофіційно по тимчасовим заробіткам, раніше не судимого;  

    за ст. 367 ч. 2 КК України,

Встановив:

    ОСОБА_1 з 01.08.2002 року займаючи посаду директора ТОВ «Вінметалопостач» Вінницького району с. Рівець, вул.. Леніна 1, (призначений на посаду наказом №3 від 01.08.2002 року), тобто, являючись службовою особою, на яку згідно з ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 року, Положенням «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 та Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінметалопостач» покладена відповідальність за стан діяльності підприємства, розпорядження коштами та майном, укладення договорів, організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, за створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, нарахування та сплату податків, в період часу з 01.08.2002 року по 31.12.2004 року не виконуючи покладені на нього обов’язки через несумлінне ставлення до них спричинив тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді несплати до бюджету податків в загальній сумі 62507,8 грн., з яких податок на додану вартість в сумі 22339 грн. та податок на прибуток в сумі 40168,8 грн.

Так,ОСОБА_1, будучи наказом № 3 від 01.08.2002 року призначений на посаду директора ТОВ «Вінметалопостач», достовірно знаючи про свої обов'язки як директора підприємства, які на нього покладені чинним законодавством та статутом підприємства, свідомо їх не виконував. З моменту призначення його на цю посаду взагалі не приймав участь у діяльності підприємства, не контролював хід проведення фінансово-господарських, розрахункових операцій підприємства, хоча достовірно знав що вони проводяться від його імені не уповноваженими ним сторонніми особами. Не створив необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку підприємства, офіційно не призначивши на посаду головного бухгалтера, що призвело до несплати підприємством податків у великих розмірах.

Так, згідно поданих підприємством в період часу з 01.08.2002 по 31.12.2004 року до податкових органів декларацій по податку на додану вартість, загальна чиста сума податкового зобов'язання по ПДВ склала 3498 грн., однак, фактично згідно первинних бухгалтерських документів, банківської довідки про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку підприємства, чиста сума податкового зобов'язання по податку на додану вартість у вказаний період часу складає 25837 грн., що на 22339 грн. більше ніж вказано в деклараціях.

Крім того, згідно поданої підприємством в 3 кварталі 2002 року до податкових органів декларації по податку на прибуток, загальна сума оподаткованого прибутку склала 3694 грн., однак, фактично згідно первинних бухгалтерських документів, банківської довідки про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку підприємства, загальна сума оподаткованого прибутку в 3 кварталі 2002 року складає 121090 грн., що на 117396 грн. більше ніж вказано в деклараціях. Загальна чиста сума податкового зобов'язання по податку на прибуток за 3 квартал 2002 року визначена підприємством в сумі 1108,2 грн., однак, фактично загальна чиста сума податкового зобов'язання по податку на прибуток ТОВ «Вінметалопостач» за 3 квартал 2002 року становить 36327 грн., що на 35218,8 грн. більше ніж вказано в декларації.

Крім того, згідно поданої підприємством в 4 кварталі 2002 року до податкових органів декларації по податку на прибуток, загальна сума оподаткованого прибутку склала 1500 грн., однак, фактично згідно первинних бухгалтерських документів, банківської довідки про рух грошових коштів по розрахунковому рахунку підприємства, загальна сума оподаткованого прибутку в 4 кварталі 2002 року складає 18000 грн., що на 16500 грн. більше ніж вказано в деклараціях. Загальна чиста сума податкового зобов'язання по податку на прибуток за 4 квартал 2002 року визначена підприємством в сумі 450 грн., однак, фактично загальна чиста сума податкового зобов'язання по податку на прибуток ТОВ «Вінметалопостач» за 4 квартал 2002 року становить 5400 грн., що на 4950 грн. більше ніж вказано в декларації.

Таким чином, через невиконання своїх службових обов'язків ОСОБА_1 в період часу з 01.08.2002 року по 31.12.2004 року, було завдано державним інтересам шкоду у вигляді матеріальних збитків - несплати податку на додану вартість на загальну суму 22339 гривень та податку на прибуток на загальну суму 40168,8 грн. (35218,8+4950), всього податків на загальну суму 62507,8 грн., що в 3676,93 (62507,8 : 17) раза перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

    Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив зазначений злочин за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

    Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, у зв’язку з відсутністю спору по фактичних обставинах справи, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.

    Оцінюючи наведене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєному злочині знайшла в суді своє підтвердження, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто невиконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків.

    Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, злочин, інкримінуємий йому, відноситься до категорії середньої тяжкості, на обліку в лікарів нарколога та психіатра він не перебуває, позитивно характеризується за місцем колишнього проживання, відсутність матеріальних претензій до нього, запевнення підсудного у неповторенні подібного.

    До обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_1., суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

    Обставин, що обтяжують покарання підсудному, судом не виявлено.

Наведені обставини суд вважає такими, що дають підстави для застосування відносно ОСОБА_1 міри покарання, непов’язаної з ізоляцією від суспільства з застосуванням положень ст. 75 КК України, що буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

    Долю речових доказів слід вирішити за правилами ст. 330 КПК України.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -    

Засудив:

    Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі   з позбавленням права займати керівні посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 3 роки без сплати штрафу.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном в 3 роки не вчинить нового злочину і виконає покладенні на нього обов’язки.

Згідно п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; 2) повідомляти дані органи про зміну місця проживання, роботи; 3) періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази: бухгалтерські документи, які приєднанні до справи - залишити в матеріалах кримінальної справи.

До вступу вироку в закону силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1  залишити попередній - підписку про невиїзд.    

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: