Номер провадження 1/2603/5025/11

Справа№1-307/11

Вирок

Іменем України

31 березня 2011 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - Лобанова В.А.

при секретарі - Савченко АЛО.

з участю прокурора - Шестакова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, без визначеного місця проживання, раніше судимого:

-12.09.2002 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі;

-02.07.2004 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;

-13.07.2006 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. ст. 187 ч. 2, 185 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 20.12.2010 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, будучи раніше судимим за крадіжку чужого майна, повторно 11 січня 2011 року вчинив крадіжку чужого майна за наступних обставин.

Підсудний ОСОБА_1 11 січня 2011 року, приблизно о 10 годині, знаходячись в автобусі маршруту № 414, який рухався в напрямку станції метро «Чернігівська» в м. Києві, з сумки ОСОБА_2, умисно повторно таємно викрав мобільний телефон «Gucci», вартістю 1680 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму. Після виходу з автобусу ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним в крадіжці мобільного телефону. Він показав суду, що вранці 11 січня 2011 року він їхав в автобусі в напрямку ринку «Лісовий», попереду нього стояли дві жінки. Він побачив, що одна з жінок, це була потерпіла ОСОБА_2, поклала до своєї жіночої сумки мобільний телефон. Тоді він рукою з сумки непомітно викрав мобільний телефон та поклав в карман штанів. Невдовзі потерпіла побачила, що з сумки зник її мобільний телефон, запідозрила його і стала вимагати повернути мобільний телефон, попросила водія не відкривати двері автобуса та викликали міліцію. Викрадений мобільний телефон він повернув іншій жінці, яка була поруч з потерпілою. Через деякий час приїхали працівники міліції та затримали його біля станції метро «Чернігівська».

Винність підсудного у крадіжці мобільного телефону, крім визнання ним вини, підтверджується зібраними доказами по справі:

-показами потерпілої ОСОБА_2 на досудовому слідстві (а.с. 18-19), про те, що 11 січня 2011 року вона їхала в автобусі на ринок «Троєщина», позаду неї стояв чоловік, вів себе підозріло. Коли вона хотіла дістати з сумки мобільний телефон, то його в сумні не було. Вона попросила водія автобуса не відкривати двері, спитала у хлопця про мобільний телефон. Він зізнався, що викрав його, просив відпустити. Вони дочекались працівників міліції, які затримали хлопця та вилучили мобільний телефон;

-протоколом огляду та вилучення викраденого мобільного телефону «Gucci» (а.с. 5);

-висновком судово-товарознавчої експертизи про вартість викраденого мобільного телефону «Gucci» в сумі 1680 грн. (а.с. 9-13).

Дії підсудного ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно, як крадіжка чужого майна вчинена повторно.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину та особистість підсудного.

Підсудний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, без визначеного роду занять, вчинив злочин через нетривалий термін після звільнення з місць позбавлення волі, тому суд обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи обставини справи, те, що підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні крадіжки, розкаявся, що визнається судом пом’якшуючою обставиною, його молодий вік, те, що не наступило тяжких наслідків, викрадений мобільний телефон повернуто потерпілій, суд вважає можливим не призначати тривалий термін позбавлення волі, передбачений ст. 185 ч. 2 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Підлягають стягненню з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 348 гри. 30 коп. за проведену судово-товарознавчу експертизу.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років 5 (п'яти) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 11 січня 2011 року, згідно протоколу про затримання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 348 грн. 30 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи па користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому в той же термін з моменту вручення копії вироку.

Головуючий: