ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
30.06.09 |
Справа №2а-851/09/2770 |
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавура О.В.;
при секретарі - Плаксіній О.С.,
з участю:
позивача - не з'явився,
представника відповідача - ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1 від 14.05.2009 року, Міністерство оборони України, військова частина А 4515
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини А4515 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,
ВСТАНОВИВ:
27.03.2009 року ОСОБА_2 звернувся до Нахімовського районногосуду міста Севастополя з позовом до військової частини А 4515 про стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно в сумі 4647 гривень 04 копійки. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2, під час проходження військової служби, не був забезпечений речовим майном та не отримав грошову компенсацію замість нього після звільнення.
Ухвалою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 27.04.2009 року адміністративна справа передане за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Севастополя.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 позові вимоги позивача не визнав в повному обсязі, надав суду письмові заперечення та просив в позові відмовити, мотивуючи тим, що військова частина фінансується за рахунок встановлених програм та планів Державного бюджету України, не має власних фінансових надходжень, речова на фінансово-економічна служба не в змозі розрахувати позивача за не отримане їм речове майно.
У судове засідання позивач не з'явився, проте про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
За таких обставин, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в судове засідання не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача за наявними в ній матеріалами.
Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2проходив військову службу у військової частині А 4515 на посаді начальника складу служби АТМ. Відповідно до наказу командира частини № 33 від 17 лютого 2009 року, ОСОБА_2 був виключений зі списків частини і всіх видів військового забезпечення та направлений на військовий облік до Севастопольського ОМВК.
При звільненні відповідачем не було проведено з позивачем остаточного розрахунку за період його служби, а саме - не видано компенсацію за речове майно, яке підлягало видачі позивачу на протязі військової служби в Збройних силах України, проте видано його не було.
Сума компенсації, згідно з довідкою № 8 від 17.02.2009 складає 4647 гривні 04 копійки, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991, військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, вправі оскаржити в суд незаконні дії військових посадових осіб і органів військового управління.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в Інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991, продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011 -XII від 20.12.1991 в редакції, що діяла до 01.01.2007, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
З 11.03.2000 Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних
коштів" від 17.02.2000 №1459-Ш призупинена дія частини другої статті 9
Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (пункт 2).
Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" до пункту 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" після слів "замість речового майна" доповнений словами "(за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців)".
Частина перша статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військово -
службовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991, гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, тому призупинення дії частини другої цієї статті не скасовує гарантій по забезпеченню військовослужбовців, встановлених цим Законом.
Відповідно до статей 1-2, 2, 4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевказане, безпідставно порушено право позивача, гарантоване державою, на отримання речового забезпечення за рахунок держави, внаслідок чого відповідач має перед ним заборгованість по виплаті грошової компенсації за речове забезпечення у сумі 4647,04грн.
Згідно статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України", військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави, зокрема продовольчого та речового забезпечення у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням характеру і умов службової діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному об'ємі.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 КАС України 30.06.09 року.
Керуючись ст.ст. 5, 1-2, 2, 4, 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991, ч. 5 ст. 17, ст. 22 Конституції України, Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних
коштів" від 17.02.2000 №1459-Ш, ч. 2 ст. 16 Закону України "Про Збройні Сили України ст.ст. 71, 76, 94, 158-161, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з військової частини А 4515 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 4647, 04 (чотири тисячі шістсот сорок сім) гривень 04 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя О.В. Гавура