Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
05.06.2009 Справа № 2-а-8880/08/1/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Єланської О.Е. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
сторони не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 03.03.09 у справі № 2-а-8880/08/1
за позовом Прокурора Сімферопольського району АР Крим (вул. Карла Маркса, 6, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
в інтересах ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації (вул. Ракетна, 34, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95018)
про зобов'язання до виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2009 року позовні вимоги Прокурора Сімферопольського району Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_1 задоволені, позивачу поновлений строк звернення до суду з позовом про зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку на ОСОБА_2, 14.03.2007 року народження за період з липня по грудень 2007 року та за період з травня до грудень 2008 року у розмірі, передбаченому статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням".
Також, на відповідача покладений обов'язок виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку на ОСОБА_2, 14 березня 2007 року народження, за період з липня по грудень 2007 року та за період з травня по грудень 2008 року у розмірі, передбаченому статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням".
Не погодившись з зазначеною постановою суду, від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду на 05.06.2009.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи за відсутності нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Багдасарова Жаннет Віталіївна є матір'ю ОСОБА_2, 14.03.2007 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.03.2007 (а.с. 7), довідкою про народження ОСОБА_2 та довідкою, виданою відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим № 926/02-3.49 від 15.12.2008 (а.с. 24).
З довідки про склад сім'ї Добровської сільської ради Сімферопольського району № 1344 від 26.03.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом зі своєю донькою ОСОБА_2 (а.с. 28).
Судом першої інстанції встановлено, що з травня 2001 року до цього часу позивач працювала завідувачкою, фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту с. Зарічне, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії АХ № 678817 (а.с. 26-27).
Згідно з випискою з наказу від 07.06.2007 року № 2307 ОСОБА_1, яка працювала завідувачкою, фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту с. Зарічне, надана відпустка по догляду за дитиною до трьох років з 24.05.2007 року до 14.09.2010 (а.с. 36).
Таким чином, позивач є матір'ю дитини, яка не досягла трирічного віку, з якою вона разом проживає та доглядає, є також застрахованою особою, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, має право з 24.05.2007 отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається застрахованій особі у розмірі, встановленому статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
27.03.2007 позивачка звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації з заявою про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Остаточні документи, у тому числі і виписка з наказу про надання відпустки по догляду дитиною до досягнення нею трирічного віку до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації були надані із заявою від 26.06.2007 (а.с. 32-34).
Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації № 01-02/832 від 02.03.2009 зазначену допомогу позивач отримала за період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 945,36 гривень.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до норм статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму.
Частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки, суд вважає, що застосування до такого розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років не відповідає сутності та призначенню такої соціальної гарантії.
Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" прямо зазначено, що допомога виплачується у розмірі, не меншому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Такий прожитковий мінімум встановлений частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та частиною 1 статті 58 Закону України від 28.12.2007 року № 107 I “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Крім того, на 2007 рік загальний розмір прожиткового мінімуму встановлений частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а на 2008 рік -частиною 1 статті 58 Закону України від 28.12.2007 року № 107 “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006, № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" зупинена на 2007 рік.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України від 19.12.2006, № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, виплачується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 9 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23% зазначеного прожиткового мінімуму.
Відповідно до пункту 25 Розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у назві і тексті Закону слова "народженням та" виключено; стаття 43 Закону виключена та фактично скасована можливість отримання на підставі зазначеного Закону застрахованими особами допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підпунктом 7 пункту 23 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частина перша статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” викладена в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Пунктом 22 “Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 відповідно до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що допомога виплачується в розмірі, рівному різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш 130 гривень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, вимога позивача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною є формою реалізації конституційного права громадян на соціальний захист.
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Конституцією України, в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 “У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36 частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) абзац третій частини другої статті 56 та пункт 7 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Суд першої інстанції правомірно зазначено, що відповідно до пунктів 5, 6 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/20075 (справа про соціальні гарантії громадян) рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Скасування Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” соціальних гарантій застрахованим особам отримувати допомогу в порядку та розмірах, встановлених статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 розміру виплат допомоги по догляду за дитиною в меншому розмірі, ніж передбачено статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", обмежило обсяг прав даної категорії громадян, визначених зазначеним Законом.
Скасування права застрахованих осіб на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку пунктом 25 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, розповсюдження на зазначених осіб пункту 22 “Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 призвело до звуження обсяг цього права і водночас фактично скасовано конституційну гарантію забезпечення належних умов існування застрахованих осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 “У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 25 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначені розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно керуватися статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а не положеннями Законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, які визнані неконституційними.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в назві та тексті Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було виключено право на отримання застрахованими особами зазначеної допомоги, та виключені статті 42 та 43, які передбачали порядок та розміри виплати зазначеної соціальної гарантії.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, з якої було виключено слово незастрахованим.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року всі зміни, внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" були визнані неконституційними.
Судом першої інстанції правомірно зазначено, що оскільки на розгляд Конституційного суду не вносилися питання конституційності статей Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в частині внесення змін до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, фактично у 2008 році питання порядку та розміру виплат допомоги застрахованим особам одночасно регулюються статтями 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" є спеціальним для регулювання зазначених відносин для застрахованих осіб, ніж Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в червні 2008 року застраховані особи не були позбавлені права на отримання при народження соціального страхування та на них розповсюджувалися дія виключно Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Приймаючи до уваги, що Постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 “Про затвердження Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування” прийнята на виконання абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України від 19.12.2006, № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" який визнано неконституційним, вищевказана Постанова суперечить статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Відповідно до статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога надається на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку. Зазначене правило також закріплено п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, в якому передбачено, що допомога виплачується застрахованій особі щомісяця з дня настання відпустки по догляду за дитиною.
Доводи відповідача щодо відсутності, невиділення, неперерахування бюджетних коштів на забезпечення виплат допомоги в розмірі, передбаченому Законом, а не підзаконним нормативним актом, неправомірні, неспроможні і не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для відмови в позові, так як відповідач є органом, який зобов'язаний здійснювати нарахування та виплату зазначених сум допомоги у встановлених Законом розмірах.
У справі “Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Позивач звернулася до суду 08.12.2008 року, тобто після спливу річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. У судовому засіданні представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду. Позивач надала суду докази щодо причин пропуску вказаного строку.
На думку судової колегії, судом першої інстанції правомірно визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.09 у справі № 2-а-8880/08/1 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис В.А.Омельченко
Повний текст судового рішення виготовлений 11.06.09
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Н.П.Горошко