ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

25.06.09 Справа №2а-543/09/2770

 

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

з участю:

представника позивача –      ОСОБА_1, за уснимклопотанням,            представника відповідача – Севастопольської МДА, Головіна Максима Володимировича, довіреність №7143/24/2-08 від 25.11.2008,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3   до Севастопольської міської державної адміністрації про скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 29.04.2009 року звернулася до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про скасування розпорядження.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним. На підставі розпорядження Севастопольської МДА №288-р від 21.04.2008 вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1, 9995 га, яка розташована в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням Севастопольської МДА №122-р від 18.02.2008 вищезазначене розпорядження було скасоване.  Це розпорядження позивач вважає незаконним, оскільки воно прийняте в порушення ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», тобто відсутністю у голови Севастопольської МДА повноважень на скасування їм виданих актів, оскільки питання про визнання недійсними державних актів в судовому порядку не вирішувалося. Вважає, що прийняття Розпорядження Севастопольської МДА №122-р від 18.02.2009 позбавляє її права власності на законно отриману нею земельну ділянку, в зв»язку з чим їй спричинена значна матеріальна шкода.

Просила визнати Розпорядження Севастопольської МДА №122-р від 18.02.2008 про скасування Розпорядження Севастопольської МДА №288-р від 21.04.2008 незаконним та скасувати його.

Ухвалою суду від 30.04.2009 відкрито провадження у адміністративній справі, 21.05.2009  закінчене підготовче провадження та призначене судове засідання.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представнику позивача, відповідачу роз’яснені процесуальні права і обов’язки.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача – Севастопольської МДА позовні вимоги не визнав, з мотивів, наведених у запереченні, вважає, що Розпорядження Севастопольської МДА №122-р від 18.02.2009 було прийняте з дотриманням норм діючого законодавства, в межах повноважень голови Севастопольської МДА. Скасуванням Розпорядження права позивача не порушені.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

При вирішенні спору суд керується положеннями Конституції України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586 – ХІV, Земельного кодексу України та інших нормативних актів законодавства.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

Відповідно до пунктів 10 та 11 ст.118 Земельного кодексу України  Севастопольська МДА є суб»єктом прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність, оскільки Севастопольська МДА розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до п.3 цієї ж статті ЗК України, громадяни – працівники державних та  комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

Розпорядженням Севастопольської МДА №288-р від 21.04.2008 на підставі заяв громадян, працівників державних і комунальних підприємств освіти, культури та охорони здоров»я, розташованих на території Орлинівської сільської ради, про надання у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться у постійному користуванні КСП «Червоний Жовтень» за межами населених пунктів Орлинівської сільської ради, технічну документацію по землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що підтверджують право на земельну ділянку, рішення Балаклавського районного суду м.Севастополя від 27.07.2007 р. затверджена зазначена технічна документація по землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості, передані у власність співробітникам державних і комунальних підприємств освіти, культури та охорони здоров»я, розташованих на території Орлинівської сільської ради земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається з Розпорядження Севастопольської МДА №122-р від 18.02.2009, яка керувалася статтями 6, 39, 41, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586 – ХІV було скасоване розпорядження Севастопольської МДА №288-р від 21.04.2008 «Про затвердження технічної документації по землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що підтверджують право на земельну ділянку та видачу державних актів про право власності на землю працівників державних і комунальних підприємств освіти, культури та охорони здоров»я, розташованих на території Орлинівської сільської ради».

Доводи позивача та її представника про порушення Севастопольською МДА встановленого статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586 – ХІV порядку скасування актів місцевих державних адміністрацій суд вважає безпідставними. Оскільки зазначений Закон не містить застережень щодо права голови місцевої державної адміністрації скасовувати власні акти. Право суб»єкта на видання акта обумовлює  і право на його скасування або внесення  змін чи доповнень. Стаття 43 «Оскарження та скасування актів місцевих державних адміністрацій» Закону України «Про місцеві державні адміністрації» не обмежує права суб»єкта видання на зазначені вище дії і є спеціальною нормою для визначення обсягу повноважень інших суб»єктів державної влади, в тому числі, органів виконавчої влади щодо забезпечення, в першу чергу, через процедуру оскарження передбачених законодавством правових засад та принципів діяльності місцевих державних адміністрацій.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представниками сторін, державний акт позивача був анульований Севастопольською міською філією ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» в листопаді 2008 року Балаклавського районного суду м.Севастополя від 24.11.2008.

Тому, суд вважає безпідставним твердження позивача щодо позбавлення її діями відповідача права власності на земельну ділянку.

Як вбачається з копії державного акту на право власності на земельну ділянку, відсутня дата видачі цього акту, що не дає суду змогу зробити висновок про час виникнення у позивача права на земельну ділянку.

Крім того, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла з 14.10.2008) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Проте відмітка про реєстрацію державного акту в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відсутня.

Суд приймає до уваги рішення позачергової сесії Орлинівської сільської ради ХХV скликання XVII від 14.05.2008, яким було прийняте рішення про визнання розпорядження Севастопольської МДА №288-р від 21.04.2008 про передачу у власність 63 громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду КСП АФ «Червоний Жовтень» таким, що суперечить інтересам громадян, що мешкають на території Орлинівської сільської ради. Враховуючи необхідність забезпечення максимально більшої кількості працівників соціальної сфери села, створення із земель резервного фонду громадських пасовищ для випасу худоби поблизу населених пунктів голові Орлинівської сільської ради було доручено: звернутися до Балаклавського районного суду м.Севастополя, Апеляційного суду м.Севастополя про скасування прийнятих рішень СМДА в 2007-2008 р.р. про передачу у власність 63 громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства; до Севастопольського міського головного УЗР про зупинення реєстрації та видачі державних актів про право власності на зазначені земельні ділянки; проінформувати компетентні органи м.Севастополя про складену негативну ситуацію. Крім того, було доручено створити комісію з числа депутатів, працівників КСХП АФ «Червоний Жовтень», спеціалістів Севастопольського міського головного УЗР, керівників установ, підприємств та організацій, розташованих на території Орлинівської сільської ради з метою уточнення списків працівників соціальної сфери, що мешкають в сільській місцевості, з урахуванням їх законних інтересів та вимог чинного законодавства.

Твердження позивача та його представника про спричинення матеріальної шкоди позивачу внаслідок скасування головою Севастопольської МДА розпорядження Севастопольської МДА №288-р від 21.04.2008 спростовуються матеріалами справи, оскільки суду не надані належні докази спричинення такої шкоди позивачу, інша технічна документація позивачем не виготовлювалася, купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до п.15 Перехідних положень Земельного кодексу до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається. Зокрема не допускається: купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" п»ятнадцятого пункту Перехідних положень, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" не визнаються такими, що суперечать розпорядження органу виконавчої влади про скасування власних розпоряджень, за яким земельні ділянки були неправомірно отримані у власність чи користування.

Таким чином, скасування розпорядженням голови Севастопольської МДА №122-р від 18.02.2009 розпорядження Севастопольської МДА №288-р від 21.04.2008 «Про затвердження технічної документації по землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що підтверджують право на земельну ділянку та видачу державних актів про право власності на землю працівників державних і комунальних підприємств освіти, культури та охорони здоров»я, розташованих на території Орлинівської сільської ради» не має і не може мати правовим наслідком втрату права власності позивачки на земельну ділянку, оскільки не є належним правовим засобом припинення її права як працівника соціальної сфери на отримання земельної ділянки, передбаченого ст.25  Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм права та беручи до уваги вказані обставини та докази у справі, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 відсутні, оскільки скасування відповідачем розпорядження Севастопольської МДА №122-р від 21.04.2008 здійснене відповідно до вимог чинного законодавства та не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 30 червня 2009 року о 12-00 год.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 10, 11 ст.118 Земельного кодексу України,  ст.ст. 6, 39, 41, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586 – ХІV, ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 158-163, 167 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя О.В. Гавура