Справа № 534/271/15-к

№ 1-кп/534/8/16

У Х В А Л А

03 лютого 2016 року Комсомольський міський суд Полтавської області

в складі: головуючого судді при секретарі ОСОБА_1 ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

потерпілогоОСОБА_4

обвинуваченихОСОБА_5, ОСОБА_6

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Комсомольську судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.125 КК України.

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звинувачуються у тому, що 20 квітня 2014 року близько 21 год. 00 хв. поблизу будівлі магазину «Продукти», розташованому по вул.Шевченка, 23 в с.Дмитрівка м.Комсомольська, обвинувачені, на ґрунті неприязних відносин, за попередньою змовою між собою, завдали потерпілому ОСОБА_4 декілька ударів дерев’яними палицями по різним ділянкам тіла, чим заподіяли йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Під час судового розгляду справи потерпілим ОСОБА_4 заявлено клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи, проведення якої прохає доручити Державній установі «Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України». Прохає на вирішення експертам поставити наступні запитання:

1. Чи знаходяться тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_4 20.04.2014 року, в причинному зв’язку із захворюванням в наслідок якого ОСОБА_4 отримав третю групу інвалідності?

2. Який ступень тяжкості тілесних ушкоджень виявлений у ОСОБА_4?

Свої вимоги мотивує тим, що у висновку комісійної судово-медичної експертизи, проведеної відділом комісійних експертиз Обласного бюро СМЕ Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації, не надано відповіді на перше запитання і як наслідок невірно встановлено ступень тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень. В обґрунтування свого клопотання потерпілий послався на висновок спеціаліста №350/15 від 11.09.2015 року, наданого спеціалістом Державної установи «Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України».

Прокурор Замулка О.А. клопотання потерпілого підтримав, обвинувачені проти його задоволення не заперечували.

Представник потерпілого ОСОБА_7 до залу суду не з’явився, що не перешкоджає вирішенню заявленого ОСОБА_4 клопотання.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що стороною обвинувачення в якості доказу надано суду декілька висновків судово-медичних експертиз, в тому числі висновок відділу комісійних експертиз Обласного бюро СМЕ Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації №34 від 10.04.2015 року, в якому вирішувалися наведені в клопотанні потерпілого питання.

Відповідно до вказаного висновку комісією експертів виявлено у ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, та зауважено, що відповідь на питання щодо причинному зв’язку події злочину із захворюванням потерпілого знаходиться поза межами компетенції судово-медичної комісії.

Заявляючи клопотання про призначення по справі додаткової комісійної судово-медичної експертизи з тих же питань та прохаючи доручити її проведення іншій експертній установі, потерпілий ОСОБА_4 фактично ставить перед судом питання про призначення повторної експертизи. Проте, суд вважає, що підстави для призначення повторної судово-медичної експертизи, рівно як і додаткової, відсутні.

Із змісту статей 242 та 332 КПК України вбачається, що суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності (п.2 ч.2 ст.332 КПК України).

В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які експертні висновки або іншим матеріалам справи які б суперечили висновку комісійної судово-медичної експертизи №34 від 10.04.2015 року. Згаданим експертним висновком встановлено всі обставини, які з об’єктивної сторони характеризують інкримінований обвинуваченим злочин. Посилання потерпілого на висновок спеціаліста Державної установи «Головне бюро судово-медичних експертиз МОЗ України» №350/15 від 11.09.2015 року як на підставу призначення повторної або додаткової експертизи, суд вважає неспроможними, так як з його змісту вбачається, що спеціаліст в галузі судово-медичної експертизи відповідав на запитання, яке знаходиться в компетенції Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) і стосуються вирішення питань, пов’язаних з встановлення інвалідності, відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 3 грудня 2009 року №1317, і тому значення для правової кваліфікації дій обвинувачених не мають.

З огляду на викладене та враховуючи вимоги ст.22 КПК України щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, підстав для призначення повторної та додаткової комісійної судово-медичної експертизи суд не вбачає.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до змісту титульного аркуша висновку спеціаліста №350/15 цей висновок викладено на 14 аркушах, проте суду надано лише перший, другий та чотирнадцятий аркуш висновку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242,332 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання про призначення по справі повторної або додаткової комісійної судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_8 – відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис ОСОБА_1

З оригіналом вірно

Суддя В.В. Крикливий