Справа № 2-а-13/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2011 Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Петренко А.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі про визнання дій протиправними , зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу , -

ВСТАНОВИВ: Позивачка 08.11.2010 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача, просить визнати протиправними дії відповідача в частині невиплати підвищення до пенсії за віком, як дитині війни , зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі здійснити нарахування підвищення до пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” враховуючи положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за період з 2007- 2010 роки та на майбутнє, відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що є “дитиною війни”в розумінні З.У. “Про соціальний захист дітей війни”і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, вважає, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Ухвалою судді Апостолівського районного суду від 27.12. 2010, з урахуванням строків звернення до адміністративного суду передбачених ст. 99,100 КАС України, відкрито скорочене провадження у справі за період з 08.05.2010 року.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, тобто на відповідача, відповідач не подав до суду письмове заперечення проти позову у строк передбачений ч. 5 ст. 183-2 КАС України, тому суд вважає можливим вирішити справу на основі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розгляд справи та ухвалення судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб справі. На підставі наявних в матеріалах справи даних, встановлено що ОСОБА_1 , знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області і має статус “Дитина війни”, отримує підвищення до пенсії на підставі Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року в розмірі 49,80 гривень з 01 січня 2010 року. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини. Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист. Стосовно посилання відповідача, на постанову КМУ від 28.05.2008 року № 530, як на підставу виплати відповідного підвищення в розмірі 49 гривень 80 копійок (з 01 січня 2010 року),суд виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами вважає, що застосуванню підлягають положення ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" а не вищевказана постанова Кабінету Міністрів України. Відповідно ст.7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Поряд з цим, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Таким чином, реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ч.3 цієї статті вказаний мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Враховуючи викладене, виходячи з положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе та належне застосування для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", а іншого мінімального розміру пенсії законодавством не передбачено. Таким чином, позивач має законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином у суду немає законних підстав на майбутнє встановлювати обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та у спосіб. Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАСУ України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому. Отже, з урахуванням сукупності викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 90, 94, 99, 160-163,183-2, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати підвищення до пенсії за віком ОСОБА_1 з 08.05.2010 року по 21.02.2011 року.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії по віку встановленої ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням здійснених виплат, за період з 08.05.2010 року по 21.02.2011 року включно , з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму .

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: А.П. Петренко