Справа № 2-873 /2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

             І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И          

15  червня  2009 р.                               Ренійський районний суд Одеської області

у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;

-   -     при секретарі Пройка С.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору міни дійсним та визнання права власності на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1  про визнання договору міни дійсним та визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

           Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов  визнали, проти задоволення позовних вимог не заперечували, просили розглянути справу в судовому засіданні у їх відсутності, надали зустрічну позовну заяву із аналогічними вимогами щодо квартири, яка перейшла фактично у їхню власність за договором міни, вимоги зустрічного позову підтримують та просять його задовольнити.

    Позивач ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу без його участі, зустрічні позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення також.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія договору міни від 06.03.2009р.; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1; копія технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2; копія договору дарування від 03.10.2001р.; копія свідоцтва про право власності на житло від 07.07.1999р.; копії довідок Ренійського БТІ про належність квартир.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду  із вищезгаданими вимогами до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, зазначивши, що 06.03.2009р. між ним та відповідачами був укладений договір міни нерухомого майна, згідно якого відповідачі передали йому у власність квартиру АДРЕСА_3 в обмін на квартиру АДРЕСА_4, яка раніше належала позивачу на праві власності.

Оскільки на момент укладення угоди сторони не мали можливості засвідчити договір міни нотаріально, вони домовилися зробити це згодом. Після вчинення правочину сторони користуються квартирами, прийнятими у власність за обміном, доглядають за їх збереженням, сплачують всі необхідні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину, позивач неодноразово звертався до колишніх власників, однак, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від посвідчення договору ухиляються, на прохання позивача не реагують, мотивуючи нестачею часу, матеріальними складнощами і т.і. При зверненні до відповідних органів з питанням про переоформлення документації на квартиру на себе, позивачу було роз’яснено, що  зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину.  Враховуючи вищенаведене, позивач  вимушений  був звернутися із позовом до суду.

Аналогічна ситуація склалася і у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які також за вищевказаними причинами не мають можливості оформити правовстановлюючу документацію на прийняту за обміном квартиру на себе, хоча користуються нерухомістю, фактично володіють нею.

За ст. 715 ЦК України, за договором міни кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу  повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом із тим, між сторонами була досягнута  взаємозгода за всіх істотних умов договору міни: сторони передали один одному у власність належні їм квартири за обміном, документи на нерухомість. Як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  фактично вступили у володіння і розпорядження нерухомістю, постійно наглядають за схоронністю майна, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги (як первинні так і зустрічні) обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки доводи сторін  знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  

Згідно ст. 220 ЦК України договір, укладений  із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вищевказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору міни була досягнута угода по всіх істотних умовах: сторони обоюдно отримали у рахунок обміну квартири, якими вони на теперішній час користуються, проте через нотаріальне непосвідчення договору, не можуть ними розпорядитися, переоформити на себе. Обставини міни, передачі нерухомості сторони не заперечують. В даний час звернення за оформленням договору міни є неможливим, так як потребує додаткових матеріальних витрат.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов’язки сторін щодо належної їм нерухомості та встановленні  права на іншу нерухомість, прийняту за обміном, тому є правові підстави визнати договір міни дійсним та право власності на квартири за сторонами.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213  ЦПК України,  ст.ст. 220,  328, 334, 386, 392, 657, 715  ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити.

Укладений із порушенням вимоги про нотаріальне посвідчення договір міни від 06.03.2009 року, згідно із яким  ОСОБА_1 прийняв у власність від ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_5, а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 прийняли у власність від ОСОБА_1  квартиру АДРЕСА_6,  - визнати  дійсним .  

Визнати за  ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_5.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_6.

Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області  через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня проголошення рішення, 20 днів – після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                          Суддя: підпис

            Копія вірна: суддя