ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №2-445/11

Провадження №2/1023/7346/11

21 грудня 2011 року Славутицький міський суд, Київської області, у складі: головуючого Малишенко Т.О., при секретарі Катамай Г.М., без участі сторін.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки „Партнер" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про стягнення заборгованності за кредитним договором,

установив:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованності за кредитним договором. Просять стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у сумі 10110,17 гривень, також просили стягнути понесені судові витрати.

В судове засідання представник кредитної спілки не з,явився, надійшла письмова заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному об,ємі, просили стягнути заборгованість за кредитним договором, а також понесені судові витрати. В разі неявки відповідачів, просили ухвалити заочне рішення.

Відповідачі у судове засідання не з,явилися. Судом за відомим місцем реєстрації відповідачів було направлено судові повістки і копію позовної заяви з документами. Про час і місце розгляду справи відповідачі повідомлені. Причин своєї неявки в судове засідання відповідачі суду не повідомили, письмових заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Тому суд вирішив продовжити розгляд справи за наявними матеріалами. Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

В судовому засіданні було встановлено, що 01 липня 2010 року між Кредитною спілкою "Партнер" та членом кредитної спілки "Партнер" ОСОБА_1, було укладено кредитний договір номер 274/10 від 01.07.2010 року. Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 10000 гривень, а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використати і повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 01.01.2012 року. Відповідно до п.2.3 Договору відповідач ОСОБА_1, зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом до закінчення строку дії Договору. Згідно п.3.3 Договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, який є додатком №1 до Договору. Окрім того, згідно п.5.1.3. Договору ОСОБА_1, взяла на себе обов'язки вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом відповідно до графіка розрахунків. Однак всупереч договірним зобов'язанням, в установлені графіком розрахунків терміни, відповідачем ОСОБА_1, грошові кошти не поверталися, в результаті чого сума кредиту не зменшувалася. Останній платіж за Договором був здійснений 10.05.2011 року, тобто більш ніж 4 місяці назад. Згідно частини б) п.5.4.3. Договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування кредитом у випадку, якщо відповідач затримав плату на строк, що перевищує один календарний місяць.

Відповідно до ч,1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Підтвердженням того, що між сторонами був укладений договір є сам кредитний договір, відповідно до якого відповідач зобов'язаний був погасити кредит до 01.01.2012 року, проте відповідно наданого розрахунку заборгованності за кредитом, відповідач повинен був кожного місяця вносити кошти до сплати, шляхом здійснення платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів, що ним не зроблено, відповідно до наданих документів порушення договірних зобов'язань виникло з травня 2011 року.

Згідно ч.1 ст.610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідки порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Тобто судом зроблено висновок, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, в даному випадку сплатити борг за кредитним договором.

Крім того в забезпечення виконання взятих зобов'язань позичальника, що випливають з договору про надання кредиту відповідно до ст.553 ЦК України, 01.07.2010 року було укладено договір поруки: №274/10-п з ОСОБА_2. Поручитель відповідно до умов договору поруки п.1.1 взяла на себе зобов'язання перед позивачами відповідати по зобов'язанням позичальника, які виникли між кредитною спілкою та позичальником на підставі кредитного договору, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Статтею 554 ЦК України, передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. У п.1.2. договору поруки вказано, що відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Відповідно до ч.І ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Тому вимоги позивачів в цій частині також підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. Тому вимоги в частині стягнення з відповідачів понесених судових витрат на користь позивача також підлягають задоволенню.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст.509, 525 - 554, 610,611, 1050,1054 ЦК України ст. ст. 10,11,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь кредитної спілки „Партнер" заборгованість за кредитним договором № 274/10 від 01 липня 2010 року в сумі 10110,17 гривень.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь кредитної спілки „Партнер" понесені судові витрати у сумі 221,10 гривень.

Копію рішення направити сторонам до відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т. О. Малишенко