проєкт
Справа № 2-а-372/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
при секретарі Ігнатовій О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
встановив:
18.02.2009 року позивач звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом про перерахунок пенсії, вказавши що він віднесений до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом 3 групи у зв’язку з ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС. У січні 2009 року він звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії відповідно до норм ЗУ «Про внесення змін в ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 року. Однак йому було відмовлено у перерахунку пенсії у зв’язку з відсутністю відповідних нормативно-правових актів. Просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 49, 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов’язати УПФУ виконати перерахунок пенсії.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду письмові заперечення проти позову, просив розглядати справу у його відсутність. Згідно заперечень, позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що на обліку Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька перебуває ОСОБА_1, як інвалід 3 групи по захворюванню, пов’язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію по інвалідності. 07.01.2009 року позивач звернувся за перерахунком у розмірі 6 прожиткових мінімумів, виходячи з ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та вимагав встановлення йому пенсії. З 22.05.2008 року набрала чинності постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», де п. п. 4, 6 встановлено, що місячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму: інвалідам ІІІ групи (1 категорія) – 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а отже розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 році по ІІІ групі інвалідності не може бути нижчим – 675 грн. Вважає, що відмова УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком є правомірною, тому просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення позивача і дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить (віднесений) до першої категорії, як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А 409008 від 27.03.2002 року. (а.с.8).
З 21.12.1998 року позивачу встановлена 3 група інвалідності у зв’язку з участю по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.6-8).
04.02.2009 року відповідач листом № 18\г-10-01-04 відмовив позивачу на його заяву від 27.01.2009 року у перерахуванні раніш призначеної пенсії через відсутність відповідних нормативно-правових актів КМУ (а.с.3-4).
З 1 січня 2004 року набрав чинності ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-4, яким відповідно до його преамбули визначені принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Ч. 3 ст. 4 даного Закону передбачено, що умови та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
П. 2 ч.1 ст. 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за ЗУ «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне грошове утримання) з інших джерел.
Право вибору пенсійних виплат передбачене ст. 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один із видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац 1 п. 13 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – спеціальний закон), оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Ст. 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного утримання (з урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначений (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом 1 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19.12.2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій, призначених у 2006 році відповідно до ЗУ № 3235-15 від 20.12.2005 року.
Проаналізувавши норми даної статі суд приходить до висновку, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом у 2006 році.
Ст. 50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи – 15 % мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача, як віднесеного до категорії 1.
Ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Даною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами ст. 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то ч. 4 ст. 54 даного закону – нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до 1 категорії, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає ЗУ «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-14, а також ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ч. 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 року, що діє з 31.03.2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується ВРУ в законі про Державний бюджет на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Прожитковий мінімум на 2006 рік відповідно до ст. 65 ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік» (газета «Урядовий кур’єр від 30.12.2005 року) на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць складає: з 1 січня – 350 гривень, з 1 квітня – 359 гривень, з 1 жовтня – 366 гривень.
Ст. 62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-5, що набрав чинності з 01.01.2007 року («Урядовий кур’єр від 23.12.2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007 року («Урядовий кур’єр» та «Голос України» від 28.03.2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410,06 гривень та 415,11 гривень.
Таким чином, для позивача, як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися виходячи із наведених розмірів.
Позиція Управління ґрунтується виключно на постановах КМУ, огляд яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених п. 2-4 ст. 9 КАСУ.
Обґрунтування відповідачем своєї позиції посиланням на постанови КМУ спростовується також приписами п. 1 та 6 ст. 92 Конституції України, ст. 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів, про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 Преамбули, ч. 3 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 8 та п. п. 13, 16 Прикінцевих положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами пор пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішення КСУ зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. ст. 1,3, ч.2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 22, 23, ч.1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 19 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «Про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про відмову у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 49, 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання провести перерахунок пенсії » - задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності із ст. ст. 49, 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі м. Донецька провести перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у відповідності із ст. ст. 49, 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Постанова може бути оскаржена сторонами повністю або частково в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя : Семіряд І.В.
Справа № 2-а-372/09
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 року Пролетарський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді Семіряд І.В.
при секретарі Ігнатовій О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії -
ВСТАНОВИВ:
18.02.2009 року позивач звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії. В обґрунтування позовної заяви зазначив, що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але відповідачем було відмовлено в перерахунку пенсії. Позивач вважає такі дії відповідача протиправним. Законами України про державний бюджет України на певні роки встановлюється прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з положень ст. ст. 50, ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, розмір пенсії позивача повинен перераховуватися, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для певної категорії осіб, а саме, осіб, які втратили працездатність. Позивач просить визнати незаконною відмову відповідача в перерахунку пенсії, зобов’язати здійснити перерахунок пенсії.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії в обмежених розмірах, встановлених Постановою КМУ № 530 та зобов’язати відповідача провести відповідний перерахунок пенсії у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заперечення де зазначив, що з позовними вимогами не погоджується з наступних підстав. З 22.05.2008 року набрала чинності постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», де п. 4,6 встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров’ю відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму: інвалідам 1 групи – 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам 2 групи – 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам 3 групи – 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 1 групі інвалідності – 1060 грн., по 2 групі інвалідності – 965 грн., по 3 групі інвалідності – 870 грн.. Отже, відмова УПФУ в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком є правомірною. Також, просили розглянути справу без участі представника УПФУ (а.с. 16).
Суд, заслухавши пояснення позивача та перевіривши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія А 409008 від 27.03.2002 року. (а.с.8).
З 21.12.1998 року позивачу встановлена 3 група інвалідності у зв’язку з участю по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.6-8).
27.01.2009 року позивач звернувся до УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька з заявою щодо перерахунку пенсії. (а.с. 5).
04.02.2009 року відповідач листом № 18\г-10-01-04 відмовив позивачу у перерахуванні пенсії з огляду на відсутність законних підстав (а.с.3-4).
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-4, відповідно до преамбули якого, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
У відповідності до ст. 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державною конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум ”, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ”, згідно ст. 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, якій відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії до органу Пенсійного фонду 27 січня 2009 року.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4 Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: ( Абзац перший частини четвертої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2291-IV ( 2291-15 ) від 23.12.2004 ):
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Таким чином суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок з 01.02.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії у відповідності із ст.ст. 50, 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька у відмові в перерахунку пенсії з 01.02.2009 р. неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька провести перерахунок основної та додаткової пенсій по інвалідності з 01.02.2009 року у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постанова може бути оскаржена сторонами повністю або частково в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга буде подана у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя : Семіряд І.В.