Справа № 2a-2406/09/0370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" лютого 2009 р. м. Луцьк
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
при секретарі Юзві В.В.,
з участю позивача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Луцьку Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1. звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України м.Луцьку Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років йому така допомога не нараховувалася та не виплачувалася. Просить зобов'язати відповідача провести нарахування державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2006 до 30 вересня 2008 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснив, що наділений також статусом учасника війни та одержує підвищення до пенсії як учасник війни.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, проте подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ч. 3 ст. 122, ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття представника відповідача в судове засідання, який був належним чином повідомлений, та від якого надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, не перешкоджає розгляду справи.
В поданих до суду запереченнях проти адміністративного позову відповідач позов не визнав. Оскільки позивач з 01 січня 2006 року одержує підвищення до пенсії як учасник війни, тому не має права на одержання надбавки до пенсії як дитина війни. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області. Одночасно наділений правовим статусом дитини війни та учасника війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 06.12.2004 року (а.с.5). Протягом 2006-2008 років одержував пенсію за віком без доплати як дитині війни, проте йому з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року виплачувалося підвищення до пенсії як учаснику війни, що підтверджується довідкою відповідача №7/274 від 13.02.2009 року (а.с.11).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно із п. 2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать учасники війни.
Оскільки позивач є учасником війни, користується пільгами, передбаченими ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі в період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року одержував підвищення до пенсії як учасник війни, не звертався до відповідача із заявою про відмову від пільг для учасника війни та надання пільг як дитині війни, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.163 КАС України, на підставі п.2 розділу IV «Прикінцеві положення» Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд
п о с т а н о в и в :
В задоволенні адміністративного позовуОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 20 лютого 2009 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.А.Александрова