ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

15.03.07                                                                                           Справа№ 4/132-30/23

за  позовом  ТзОВ „ АІС АЗЧ маркет”, м.Київ

до   ПП.  ОСОБА_1, смт.Красне, Буський район, Львівська область

про   стягнення  10062,15 грн.

                                                                                                                       Суддя  Н.Мороз

                                                                                                        При секретарі Н.Ходачкевич

Представники:

від  позивача -   Олійник І.В.

від  відповідача -  ОСОБА_1

            Суть спору:

            Позовні вимоги заявлено ТзОВ „ АІС АЗЧ маркет”, м.Київ   до ПП  ОСОБА_1, смт. Красне, Буський район, Львівська область про стягнення 10062,15 грн.   заборгованості.

Ухвалою суду від 24.01.2007р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.02.2007р.

22.02.2007р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача  в судове засідання  з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у  позовні й заяві та пояснив, що  заборгованість яка виникла за неналежне виконання  відповідачем господарського зобов”язання становить  10062, 15 грн.

Представник відповідача в судове засідання подав  відзив на позов  та усно визнав позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

           Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань,  згідно ст.11 ЦК України, зокрема  є договори та  інші правочини.

Між позивачем та відповідачем  було укладено договір поставки  на умовах відстрочки  платежу НОМЕР_1, відповідно  до  умов якого позивач  зобов”язувався  передати  відповідачу  у власність  запчастини до автомобілів на умовах відстрочки платежу, а відповідач зобов”язувався прийняти та сплатити позивачу за вказані запчастини. Асортимент та кількість  зазначених запчастин  вказується, згідно умов договору, у видаткових накладних.

На виконання п.3.4 договору, позивачем згідно видаткових накладних ІНФОРМАЦІЯ_1 поставлено товар на загальну суму  15324,75 грн. (копії видаткових накладних  та довіреності на отримання товару додано до матеріалів справи).

В силу ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порядок розрахунків визначено п.2.2 договору, а саме протягом 10 днів з моменту передачі товару.

Однак відповідач в порушення п.п.2.2 договору, свої зобов”язання своєчасно не виконав, станом на 22.11.2006р., сплатив лише частково 7595,00 грн. (банківські виписки в матеріалах справи), відтак  заборгованість  відповідача становить 7729,75 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п.4.8 договору, за прострочку оплати товару, відповідач  зобов»язаний  сплатити  пеню, яка  відповідно  до поданого  позивачем розрахунку  становить  737,49 грн.

 У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 1594,91 грн., відповідно до  поданого розрахунку.

 Направлена позивачем претензія від 26.09.2006р. з вимогою погасити заборгованість, залишена  відповідачем без відповіді і задоволення.

 Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

 Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи наведене, позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, не спростовані  відповідачем  і підлягають  до задоволення.

             Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст.193, 216 ГК України,   ст.ст.32,33,43,49,75,82-85, 116, 117  ГПК України, господарський  суд,-

                                                   В И Р І Ш И В:

           1.  Позов  задоволити.

           2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1( р/р ІНФОРМАЦІЯ_2 АППБ „Аваль” МФО 325570,  ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь  ТзОВ „ АІС АЗЧ Маркет”,  м.Київ, пров.Балтійський,20 (р/р 26006011001518 в КФ СКІК „УкрСиббанк” „КРУ”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 331005493) - 7729,75 грн. заборгованості,  737,49 грн. пені,  1594,91 грн. інфляційних нарахувань, 100,62 грн. державного мита та  118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3.  Наказ видати згідно  ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Мороз Н.В.