ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.07                                                                                                  Справа  13/063-07

За позовом  Національного комплексу „Експоцентр України”, м. Київ

до Комунального підприємства „Васильківський комбінат комунальних послуг”, м. Васильків

про стягнення 19099 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача: Степанець О.П. – довіреність;

Від відповідача: Павленко О.А. –довіреність;

суть спору:

           Національним комплексом „Експоцентр України” (далі –позивач) заявлено позов до Комунального підприємства „Васильківський комбінат комунальних послуг” (далі –відповідач) про стягнення 19099 грн. збитків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди транспортного засобу –бульдозера №143-5 від 09.12.2004 р. щодо повернення бульдозера в належному технічному стані.

26.02.2007 р. відповідач надав суду відзив на позов в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, в зв’язку з тим, що позивачем пропущено встановлений ст. 786 ЦК України річний строк позовної давності для вимог про відшкодування збитків у зв’язку з пошкодженням речі.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

          09.12.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №143-5  оренди транспортного засобу –бульдозера (далі –Договір). На виконання умов зазначеного договору позивач передав відповідачу в оренду бульдозер Д-606 на базі ДТ-75 відповідно до акту приймання-передачі від  10.12.2004 року.

          Згідно п.п. 6.3.10, 7.1, 7.2 договору відповідач зобов’язаний був повернути позивачу бульдозер за актом прийому-передачі протягом трьох днів з дати закінчення строку оренди у технічно-полагодженому стані.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2005 р. відповідач повернув позивачу бульдозер у неналежному стані з технічними недоліками, що підтверджується актом прийому-передачі від 15.08.2005 р. підписаному посадовими особами сторін та скріпленому їх печатками.

Згідно звіту про незалежну оцінку бульдозера Д-606 на базі ДТ-75 виконаного ПП „Діалог-Консалтинг” вартість ремонтно-відновлювальних робіт бульдозера становить 19099 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем доведено наявність суб’єктивного матеріального права, на захист якого подано позов про відшкодування відповідачем 19099 грн. збитків.

Проте, позовні вимоги позивача про відшкодування збитків не можуть бути задоволені судом виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідач повернув бульдозер позивачу згідно акту приймання 15.08.2005 р., то перебіг позовної давності щодо вимоги про відшкодування збитків почався саме з 15.08.2005 р. і закінчився відповідно 15.08.2006 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування збитків лише 24.01.2007 р., тобто після закінчення річного строку встановленого ст. 786 ЦК України для таких вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В матеріалах справи знаходиться відзив відповідача, в якому він вказує про пропущення позивачем строку позовної давності та про застосування наслідків позовної давності.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові

          Позивачем не надано господарському суду доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку позовної давності, тому, господарський суд відмовляє в задоволені позовних вимог щодо стягнення 19099 грн. збитків у зв’язку з пропуском позивачем строків позовної давності.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються  на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

                              В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                         Наріжний С.Ю.