Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа № 2а-107/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Цвіркуна О.С.,

за участю секретаря Власюк О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3.

представника відповідачів ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_3, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, про визнання постанов про

накладення адміністративного стягнення та приписів - протиправними та нечинними, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить визнати неправомірними дії державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління зконтролю за використанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 оформлені актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 179 від 15.12.2008 року, за №180 від 15.12.2008 року та за № 181 від 15.12.2008 року, визнати неправомірними дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель поРівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_3 оформлені актами перевірки дотримання вимог земельногозаконодавства за № 60 від 27.03.2009 року, за № 61 від 27.03.2009 року, за № 62 від 27.03.2009 року, за № 138 від 26.06.2009 року, за № 139 від 26.06.2009 року та за № 140 від 26.06.2009 року, визнати неправомірними дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_3 по прийняттю приписів за № 005470 від 15.12.2008 року, за № 005469 від 15.12.2008 року, за № 005471 від 15.12.2008 року, за № 005804 від 13.02.2009 року, за № 005805 від 13.02.2009 року, за №005806 від 13.02.2009 року, за № 006425 від 26.05.2009 року, за № 006424 від 26.05.2009 року та за №006423 від 26.05.2009 року, визнати протиправними та нечинними приписи за № 005470 від 15.12.2008 року, за № 005469 від 15.12.2008 року, за № 005471 від 15.12.2008 року, за № 005804 від 13.02.2009 року, за №005805 від 13.02.2009 року, за № 005806 від 13.02.2009 року, за № 006425 від 26.05.2009 року, за №006424 від 26.05.2009 року та за № 006423 від 26.05.2009 року прийнятті державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління з контролю за виклопотанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_3, визнати протиправними та нечинними постанови про накладення адміністративного стягнення за №10 від 13.02.2009 року, за № 9 від 13.02.2009 року, за № 8 від 13.02.2009 року, за № 44 від 27.05.2009 року, за № 43 від 27.05.2009 року, за № 42 від 27.05.2009 року, якими визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності та визнати нечинним припис Рівненської міжрайонної природоохоронної прокуратури Рівненської області від 13.08.2009 року про усунення порушень вимог земельного законодавства.

В подальшому позивач подав до суду заяву від 06.10.2009 року про залишення в частині позовних вимог щодо визнання припису Рівненської міжрайонної природоохоронної прокуратури Рівненської області від 13.08.2009 року про усунення порушень вимог земельного законодавства без розгляду. Ухвалою суду від06.10.2009 року дану заяву задоволено.

В обґрунтування позову, позивач та його представник ОСОБА_2 надали суду пояснення, які повністю співпадають з обставинами викладеними у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідачі та їх представник позов ОСОБА_1 не визнали та надали суду заперечення на позов. В своїх поясненнях зазначили, що вони діяли в межах чинного законодавства, процедури перевірок не порушували, протоколи та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, відповідачі та їх представник в судовому засіданні наголосили, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом в частині щодо оскарження постанов про притягнення його до адміністративно відповідальності. Просили в задоволені позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення сторін, їх представників, всебічно дослідивши матеріали, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, 15 серпня 2009 року ОСОБА_1 отримав лист із Рівненської міжрайонної природоохоронної прокуратури Рівненської області в якому був припис про усунення порушень вимог земельного законодавства. Саме під час з’ясування причин наявності такого припису йому стало відомо, що відповідачами було складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 179, 180 та 181 від 15.12.2008 року, акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 60, 61 та 62 від 27.03.2009 року, акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 138, 139 та 140.

Як вбачається із положень чинного законодавства, порядок проведення перевірок на предмет дотримання вимог земельного законодавства встановлений Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель затвердженим наказом ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСАХ від 12.12.2003 року за № 312 (надалі по тексту - Порядок). Пунктом 3 Порядку передбачено три види перевірок: планові, позапланові та оперативні. З наведених актів перевірки, в супереч наведеній вимозі Порядку та Додатку № 1 до вказаного Порядку не вбачається, які саме відповідачі проводили види перевірок відносно позивача.

Крім того, відповідно до п. 4 Порядку державні інспектори проводять перевірку стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб. У разі відсутності при перевірці вказаних осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

Як вбачається із актів перевірки за № 179, 180 та 181 від 15.12.2008 року перевірка проводилася без участі згаданих вище осіб. У графі хто ознайомлений із вказаними актами вказана особа - ОСОБА_6. Однак, із тексту актів перевірки не вбачається, яке він має відношення до земельних ділянок з приводу яких складені акти перевірки. Так само, є незрозумілим звідки відповідачі і взяли інформацію, що вказана особа є засновником товариства, яке самовільно зайняло спірну земельну ділянку і що саме ця особа була уповноваженою на ведення справ товариства. Таких доказів не було надано суду й під час розгляду справи в суді.

Тобто позивач, як керівник суб’єкта який підлягав перевірці відповідачами, участі в перевірках за результатами яких складено акти перевірки за № 179, 180 та 181 від 15.12.2008 року та за № 138, 139 та 140 від 26.06.2009 року не брав та про виявлені порушення дізнався лише з моменту отримання згаданих документів із прокуратури. Дані обставини не спростовані відповідачами. Таким чином, суд погоджується із позивачем, що спірні перевірки в супереч Порядку проведено за відсутності керівника суб’єкта який перевірявся. Крім того, з даних актів перевірки й не вбачається хто саме підлягав перевірці, таких обставин в суді не могли й пояснити відповідачі та їх представник.

Відповідно до вимог п.п. 5.3. Порядку акт перевірки складається у двох примірниках. Перний примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий вручається або надсилається керівнику юридичної особи, яка перевіряється. Судом вставлено, що копію такого акту в супереч наведеній вимозі Порядку позивачу вручено не було.

Крім того, як вбачається із Порядку та Додатку № 1 до нього, в акті перевірки зазначається питання з якого проводиться перевірка. Судом встановлено, що в супереч наведеній нормі, в спірних актах наведеного незазначене.

При цьому, при ухвалені рішення суд бере до уваги й те, що як вбачається із актів за № 60, 61 та 62 від27.03.2009 року вони складені у місті Рівне. Хоча факти встановлені в акті відповідають зовсім іншому населеному пункту - с. Забороль Рівненського району Рівненської області. Тобто відповідачі складали акти не за місцем обставин встановлених у згаданих актах.

Відповідно до п. 4.2 згаданого Порядку при проведенні перевірки державний інспектор: установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншім землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою тощо. При цьому п.4.3 Порядку передбачено, що при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності. Проте, відповідачами вказаних вимог чинного законодавства виконано не було. Оскільки, із всіх згаданих актів перевірки неможна чітко зробити висновок - проте, відносно кого саме вони складалися та за результатами перевірки кого саме. Відсутня будь-яка конкретика, що тягнула б за собою ті чи інші правові наслідки. При цьому ряд обставин встановлених у них не відповідають дійсності.

Таким чином, суд погоджується, що є всі правові підстави для визнання неправомірними дій відповідачів оформлених актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства про які йшла мова вище.

Крім того, поряд із вказаними актами перевірки відповідачі прийняли дев’ять приписів. Однак, відповідно до п. 6.2 Порядку з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. Згідно п. 6.3 Порядку припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий - вручається або надсилається поштою керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які порушили земельне законодавство. Однак, в супереч наведеним вимогам приписи за № 005470, № 005469, №005471 від 15.12.2008 року, за № 005804, № 005805, № 005806 від 13.02.2009 року позивач не отримував, а відтак йому не було відомо, які ставляться перед ним вимоги контролюючим органом. При цьому враховуючи, що всі дев'ять приписів винесені за результатами складання актів, що відповідно до наведених обставин складені з порушенням чинного законодавства, то відповідно приписи є протиправними і підлягають визнанню судом нечинними.

Крім того, як вбачається із доданих до позову документів, відповідачі постановами за № 9 від13.02.2009 року та за №10 від 13.02.2009 року притягнули позивача до адміністративної відповідальності завчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП. Поряд з тим, відповідачі постановами за №44 від 27.05.2009 року, за № 43 від 27.05.2009 року та за № 42 від 27.05.2009 року притягнули позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-5 КУпАП. Ті ж відповідачі постановою за № 8 від 13.02.2009 року притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53 КУпАП. Проте, з такими постановами, їх змістом і наведеними в них обґрунтуваннями суд погодитися не може.

В статті 258 КУпАп наведено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. В переліку відсутні статті 53, 53-1 та 188-5 КУпАП. Таким чином, в разі виявленнявказаного адміністративного правопорушення посадова особа повинна була скласти відносно позивача протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Зі змісту ст. 256 КУпАП вбачається, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається в присутності особи, яку притягають до адміністративної відповідальності, такий протокол підписується особою відносно якої він складений, а його копія вручається порушнику. В супереч наведеним вимогам Закону протокол про адміністративне правопорушення за участю позивача не складався, ним він не підписувався, копію його він не отримував та про його існування нічого не знав.

Із всіх протоколів, які знаходяться у справі вбачається, що всі вони складені не за місцем вчинення адміністративного правопорушення

Відповідно до вимог ст.ст. 268, 276, 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за участю особи, яку притягають до адміністративної відповідальності. При цьому, таку особу повідомляють належним чином про час та місце розгляду справи. Про розгляд справи та винесення відносно позивача оскаржуваної постанови йому нічого відомо не було, участь в розгляді відносно нього справи він не приймав. Про те, що він притягнутий до адміністративної відповідальності йому стало відомо лише після отримання листа від природоохоронного прокурора. Аналогічно в супереч вимогам КУпАП та КонституціїУкраїни йому не було роз'яснено його прав та обов’язків, не було надано можливості скористатися правом на захист та правом надання доказів і пояснень по справі. Тобто з самого початку фіксування так званих порушень, було порушено права позивача та створено умови для визнання його винним у вчиненні низки адміністративних порушень одного й того ж виду.

Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, викладення обставин, установлених при розгляді справи. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Таким чином, серед обов’язків особи, якарозглядає адміністративну справу є обов’язок перевіряти чи правильно складено адміністративні матеріали. Враховуючи протиправність актів перевірок, протоколів та приписів, то відповідачі таких вимог не виконали.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічно згідновимог ст. 33 згаданого Кодексу при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається із спірних постанов, при вирішенні питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачами не враховано зазначених вимог Закону - не з’ясовано чи справді була подія адміністративного правопорушення, чи не було допущено порушень закону при до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Щодо заперечень відповідачів в частині, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом в частині щодо оскарження постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності. Такі заперечення суд не бере до уваги. Оскільки, відповідачами не було надано суду доказів того, що позивач знав про притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідачі та їх представник неодноразового наголошували в судовому засіданні, що такий строк пропущено, однак не просили суд відмовити з таких підстав ОСОБА_1 у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 245, 268, 276, 279, 280, 283 та 288 КУпАП, ст.ст. 2, 71, 160 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_3, державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, про визнання постанов про накладення адміністративного стягнення та приписів - протиправними та нечинними - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 оформлені актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 179 від 15.12.2008 року, за № 180 від 15.12.2008 року та за № 181від 15.12.2008 року.

Визнати неправомірними дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земельпо Рівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській областіОСОБА_3 оформлені актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за № 60 від 27.03.2009 року, за № 61 від 27.03.2009 року, за № 62 від 27.03.2009 року, за № 138 від 26.06.2009 року, за № 139 від 26.06.2009 року та за № 140 від 26.06.2009 року.

Визнати неправомірними дії державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській областіОСОБА_3 по прийняттю приписів за № 005470 від 15.12.2008 року, за № 005469від 15.12.2008 року, за № 005471 від 15.12.2008 року, за № 005804 від 13.02.2009 року, за № 005805 від 13.02.2009 року, за № 005806 від 13.02.2009 року, за № 006425 від 26.05.2009 року, за № 006424 від 26.05.2009 року за № 006423 від 26.05.2009 року.

Визнати протиправними та нечинними приписи за № 005470 від 15.12.2008 року, за № 005469 від 15.12.2008 року, за № 005471 від 15.12.2008 року, за № 005804 від 13.02.2009 року, за № 005805 від 13.02.2009 року, за № 005806 від 13.02.2009 року, за № 006425 від 26.05.2009 року, за № 006424 від 26.05.2009 року та за № 006423 від26.05.2009 року прийнятті державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель по Рівненській області Управління з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області ОСОБА_3.

Визнати протиправними та нечинними постанови про накладення адміністративного стягнення за № 10 від13.02.2009 року, за № 9 від 13.02.2009 року, за № 8 від 13.02.2009 року, за № 44 від 27.05.2009 року, за № 43 від27.02.2009 року , за № 42 від 27.05.2009 року, якими визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки передбачені ст. 186 КАС України. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області -ОСОБА_7