Номер провадження -

Справа№1-126/11

Вирок

Іменем України

16 лютого 2011 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :

головуючого - Лобанова В.А.

при секретарі - Лещук Г.М.

з участю прокурорів - Вахтангішвілі В.В., Здрака С.В.

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, Харківське шосе, 152, кв. 235, раніше не судимого

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 3, 357 ч. 3 КК України.

ВСТАНОВИВ:

04.11.2010 року приблизно о 15 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_3 відкривши ключами двері квартири АДРЕСА_1, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до вищевказаної квартири звідки таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме:

—ноутбук «Asus», вартістю 3500 гривень;

—DVD плеєр ВВК DV313SI, вартістю 280 гривень;

—годинник Gruen в металі жовтого кольору, вартістю 2500 гривень;

—диски в кількості 21 штука, вартістю 3 гривні кожний, на загальну вартість 63 гривні;

—розкладний ніж. вартістю 15 гривень;

—сумку-рюкзак, вартістю 40 гривень,

—медаль «20 років ОМОНУ» та посвідчення до неї, які матеріальної вартості для потерпілого не становлять, а всього майна на загальну суму 6398 гривень.

Крім цього, підсудний ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2, шляхом крадіжки заволодів паспортом громадянина України на ім*я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, серія AB № 606224, який являється для потерпілого ОСОБА_4 важливим особистим документом.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним у скоєні крадіжки чужого майна і паспорту на ім*я ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_3, однак заперечував корисливий мотив перед тим, як зайшов доквартири. ОСОБА_3 показав, що 04.11.2010 року приблизно о 15 год. 00 хв. він приїхав до будинку № 13-А по вулиці Шолом-Алейхема в м. Києві. Він подзвонив в квартиру № 43, в якій проживають його знайомі. Коли двері ніхто не відкрив, то він вирішив зайти до квартири, для чого взяв зі схованки ключі від квартири, він знав де знайомі залишали ключі. За допомогою ключів він відкрив вхідні двері, і зайшов в квартиру, там нікого не було. В квартирі він побачив речі, яких раніше не було, а саме: ноутбук, DVD-плеєр, та коробку з речами. Він вирішив викрасти ці речі. Взяв сумку-рюкзак, склав в нього ноутбук, DVD-плеєр, годинник, ніж, диски, медаль «20 років ОМОНУ». Крім цього викрав паспорт на ім*я ОСОБА_4 У нього з ОСОБА_4 були неприязні стосунки, тому він взяв паспорт, щоб напакостити ОСОБА_4 З викраденими речами пішов з квартири в напрямку станції метро «Чернігівська», де заклав в ломбард «Скарбниця» DVD-програвач. Потім він поїхав на радіоринок, де продав ноутбук за 1200 гривень. Частину викрадених речей він передав своєму знайомому ОСОБА_6 08.11.2010 року він був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього паспорт на ім*я ОСОБА_4 та посвідчення до медалі «20 років ОМОНУ».

Винність підсудного ОСОБА_3 у скоєні крадіжки з проникненням у житло, та незаконному заволодінні паспортом, крім визнання ним вини, підтверджується зібраними доказами по справі.

-Показами потерпілого ОСОБА_2, в судовому засіданні про те, що 02.11.2010 року він переїхав до квартири АДРЕСА_4, яку знімали його знайомі. Він перевіз свої речі до вказаної квартири. 03.11.2010 року він поїхав до родичів. 04.11.2010 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4, який повідомив про крадіжку в квартирі. 05.1 1.2010 року він повернувся до квартири, та виявив відсутність належних йому речей, а саме: ноутбуку «Asus», вартістю 3500 гривень, DVD плеєра ВВК DV313SI, вартістю 280 гривень, годинник Gruen в металі жовтого кольору, вартістю 2500 гривень, медалі «20 років ОМОНУ» та посвідчення до неї, які матеріальної вартості для нього не мають, дисків в кількості 21 штука, вартістю 3 гривні кожний, розкладного ножа, вартістю 15 гривень, сумку-рюкзак, вартістю 40 гривень. Цивільний позов він заявляти не буде, оскільки йому повністю відшкодовані матеріальні збитки. Потерпілий ОСОБА_7 також пояснив, що у його знайомого ОСОБА_4 був викрадений паспорт.

-Показами свідка ОСОБА_8, в судовому засіданні, про те, що підсудного ОСОБА_3 він знає протягом року. Вони разом працювали в гіпермаркеті електроніки «Мегамакс». ОСОБА_3 приходив до них в гості в квартиру АДРЕСА_5. Йому було відомо, куди вони ховали ключі від квартири. Були випадки, коли ОСОБА_3 приходив в квартиру, і нікого не було вдома. Він брав ключі зі схованки і сам заходив в квартиру, при цьому він завжди телефонував і повідомляв про те, що він знаходиться в квартирі. 04.11.2010 р. вранці всі пішли на роботу, речі були на місці. Коли ввечері повернувся додому, то виявив, що зникли деякі речі ОСОБА_2, який тільки поселився до них в квартиру, та привіз речі, а 03.11.2010 р. він поїхав до родичів. У ОСОБА_4 зник його паспорт. Коли перевірили схованку, то виявили відсутність ключів. ОСОБА_3 не телефонував 04.11.2010 p., що він приходив до квартири, та на телефонні дзвінки не відповідав.

-Показами свідка ОСОБА_6, в судовому засіданні про те, він знайомий з ОСОБА_3 приблизно 2 роки. 06.11.2010 р. приблизно о 15 год йому зателефонував ОСОБА_3 і запропонував зустрітись. Вони зустрілись на бульварі Праці в м. Києві. Під час зустрічі ОСОБА_3 віддав йому годинник жовтого металу в рахунок боргу, оскільки ОСОБА_3 заборгував йому 1500 гривень. Він погодився взяти годинник у ОСОБА_3 на деякий час, поки він не поверне йому борг. Крім цього ОСОБА_3 подарував йому ножик та диски в кількості 21 штуку. Як він зрозумів, ці речі належали ОСОБА_3 Пізніше від працівників міліції йому стало відомо, що ці речі крадені. Працівниками міліції у нього були вилучені годинник, диски, та ніж.

-Показами потерпілого ОСОБА_4, даними на досудовому слідстві про викрадення у нього паспорту (а.с. 65-66);

-Протоколом огляду та вилучення у ОСОБА_3 паспорта на ім*я ОСОБА_4 та посвідчення до медалі (а.с. 12);

-Протоколом огляду та вилучення у ОСОБА_6 викрадених годинника, ножа, дисків (а.с. 16);

-Протоколом огляду місця події з фототаблицею (а.с. 17-19);

-Протоколом виїмки викраденого рюкзака (а.с. 44);

-Протокол відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 (а.с. 94-99);

Твердження підсудного ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що в квартиру він заходив щоб відпочити, а не скоювати крадіжку, умисел на крадіжку майна у нього виник тільки в квартирі, суд не приймає до уваги, оскільки дії підсудного ОСОБА_3 свідчать про проникнення в житло з метою крадіжки чужого майна.

На це вказує те, що ОСОБА_3 не телефонував знайомим, що він прийде до них в квартиру, скористався ключами від квартири, взявши їх зі схованки, одразу після проникнення в квартиру скоїв крадіжку чужого майна, не залишив ключі від квартири в схованці, не повідомив знайомих що приходив на квартиру, не відповідав на телефонні дзвінки знайомих, одразу реалізував частину викраденого майна, викрав паспорт ОСОБА_4, щоб напакостити йому, про що він сам показав суду

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як крадіжка чужого майна, поєднана з проникненням у житло, та за ч. 3 ст. 357 КК України як незаконне заволодіння паспортом.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного. Підсудний раніше не судимий, позитивно характеризується, визнав себе винним у скоєнні крадіжки, розкаявся, що визнається судом пом*якшуючою обставиною.

З урахуванням особистості підсудного, його молодий вік, обставин скоєння злочину, те, що не наступило тяжких наслідків, відшкодовано шкоду, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі потерпілими не заявлено.

Підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 при ГУМВС України в м. Києві судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи 626 грн. 94 коп.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 323, 324 КГІК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч. 3 КК України та ст. 357 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання:

за ст. 185 ч. 3 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі:

за ст. 357 ч. 3 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_3 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 при ГУМВС України в м. Києві за проведення судово-дактилоскопічної експертизи 626 грн. 94 коп.

Міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили змінити ОСОБА_3 з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: