Справа №22ц-1988,  2008р.                                           Головуючий в 1-й інстанції

Дічакова Т.І.

Категорія: 52                                                                        Доповідач - Капітан І.А.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

2008 року листопада місяця "05" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Капітан І.А. Суддів: Цуканової І.В.,  Полікарпової О.М.  при секретарі - Жегуліній A.M. з участю прокурора  Пуляєва І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 червня 2008 року

за позовом.

прокурора Великоолександрівського району в інтересах

ОСОБА_2

до

приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по заробітній платі,  середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,

встановила:

В лютому 2008 року прокурор Великоолександрівського району звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_2 про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1заборгованості по заробітній платі в розмірі 388грн.,  посилаючись на те,  що будучи звільнений з роботи у квітні 2007року ОСОБА_2не отримав належну йому при звільненні заробітну плату.

У травні 2008року ОСОБА_2звернувся в суд із заявою про збільшення розміру позовних вимог. Посилаючись на те,  що на час звільнення відповідач не виплатив йому розрахункові,  чим також завдав моральних страждань,  ОСОБА_2просив суд стягнути з приватного підприємця ОСОБА_11794, 80грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 500грн. моральної шкоди.

Рішенням Великоолександрівського районного суду від 23 червня 2008 року з приватного підприємця ОСОБА_1на користь ОСОБА_2стягнуто 14грн. 24коп.3аборгованості по заробітній платі та 1794, 80грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. У задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_1.,  посилаючись на неповне з'ясування обставин,  що мають значення для справи,  просить змінити рішення суду в частині стягнення з нього середнього заробітку за час затримки розрахунку,  зменшити вказану суму до 66грн.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

2

В письмових запереченнях ОСОБА_2посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та - законність рішення,  просить скаргу відхилити,  а рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача,  пояснення осіб,  що з'явились в судове засідання,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 1 794, 80грн.,  суд І інстанції виходив з того,  що з вини відповідача належніОСОБА_2 при звільненні розрахункові не були виплачені у встановлений законом строк.

Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на вимогах КЗпП України,  що,  відповідно до  ст. 309 ЦПК України,  є підставою для зміни рішення.

Відповідно до  ст.  ст.  116, 117 КЗпП України,  п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» - не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або,  якщо в цей день він не був на роботі,  наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності,  передбаченої  ст.  117 КЗпП.

Як свідчать матеріали справи,  ОСОБА_2був звільнений з роботи 27 квітня 2007року за  ст. 36 п.1 КЗпП України /а.с. 11/.

В судовому засіданні ОСОБА_2та приватний підприємець ОСОБА_1пояснили,  що в день звільнення позивач на роботі не був,  належні йому розрахункові не отримав,  вперше з вимогою про розрахунок звернувся на початку червня 2007року і отримав від відповідача 200грн. Приватний підприємець ОСОБА_1також: пояснив,  що при відсутності відомості та даних про розмір належнихОСОБА_2 розрахункових він наступного разу у червні 2007року,  у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  віддавОСОБА_2 ще 300грн. Зазначені свідки даний факт підтвердили /а.с. 50-51/.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає,  що вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають частковому задоволенню. Оскільки встановлені апеляційним судом обставини підтверджують,  що у день звільнення ОСОБА_2не був на роботі,  з вимогою про розрахунок він звернувся на початку червня 2007року,  протягом цього місяця від приватного підприємця ОСОБА_1він отримав розрахункові у приблизно визначеному розмірі,  і,  виходячи з розміру його середньоденного заробітку 12, 82грн. /а.с.  12/ та кількості робочих днів у червні 2007року -20,  стягненню підлягають  256грн. 40коп.

Керуючись  ст.  ст. 303, 307, 309 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

3

Рішення Великоолександрівського районного суду від 23 червня 2008року в частині стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1794, 80грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні змінити,  зменшивши вказаний розмір до 256, 40грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.