Справа № 11-339/2009 р. Головуючий у І інстанції - Іващенко А. І.
Категорія - ст. 121 ч. 2 КК Доповідач - Антипець В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 липня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Навозенко Л. С.
суддів - Антипець В. М. Карнауха А. С.
з участю прокурора - Надточій О. О.
захисників - адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з неповною базовою освітою, неодружений, який не працював, раніше судимий:
- 01. 06 2001 року Новгород - Сіверським районним судом Чернігівської області за ст. 140 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- 25. 02. 2002 року Новгород - Сіверським районним судом Чернігівської області за ст. ст. 185 ч. 2, 190 ч.2, 70, 71 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі;
- 12. 05. 2005 року Менським районним судом Чернігівської області за ст. 296 ч. 2, 75, 76 КК України на один рік позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік.
Засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на вісім років позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України, з повною базовою освітою, неодружений, який не працював, раніше не судимий.
Засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертиз по 182 грн. 54 коп. з кожного.
Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Як встановив суд, в ніч з 20 на ІНФОРМАЦІЯ_3, з 23 години до 2 години, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, у будинку АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_5, навмисно побили руками, ногами, дерев'яними табуретками та ніжками від них ОСОБА_6, спричинивши тому тяжкі тілесні ушкодження від яких той помер о 2 годині 40 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_3 в центральній районній лікарні.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 121 КК України на ч.1 ст. 122 КК України, вказуючи, що він один раз ударив рукою ОСОБА_6 відповідь на його поштовх, ще до того, як він збирався грати в карти. Вказує, що саме ОСОБА_4 завдав побоїв ОСОБА_6, від яких останній помер.
Апелянт не пам'ятає обставин побиття ОСОБА_6, вважає, що ОСОБА_4 його обмовляє, щоб полегшити свою провину. Не виключає, що міг завдавати ударів ножем по нозі загиблого ОСОБА_6, оскільки на це вказує свідок ОСОБА_7.
На думку апелянта один удар в обличчя і різані рани ноги, не перебувають в причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого і можуть бути віднесені в крайньому випадку до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Захисник засудженого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_2 в апеляції просить вирок суду змінити, пом'якшити покарання його підзахисному, шляхом застосування ст. 69 КК України. Свої доводи він обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 зізнався у злочині та щиро розкаявся, раніше не судився, має позитивні характеристики і заслуговує на поблажливість та призначення покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 121 ч. 2 КК України.
Заслухавши доповідача, захисників засуджених - адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали подані апеляції, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає апеляції засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 20 грудня 2008 року засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та загиблий ОСОБА_6 прийшли у будинок ОСОБА_5 пом'янути його покійну дружину. Після вживання спиртних напоїв присутні розпочали гру в карти. Потерпілий ОСОБА_6, не маючи при собі грошей, почав грати в карти і програв ОСОБА_8 гроші, за що від засудженого ОСОБА_3 одержав удар кулаком в обличчя. Пізніше, коли у будинку залишилися потерпілий ОСОБА_6, засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останній пригадав ОСОБА_6 стару образу та почав його бити. До ОСОБА_4 приєднався ОСОБА_3, який наносив удари руками, ногами та кухонним ножем по всьому тілу потерпілого.
Згідно з висновками судово - медичної експертизи у ОСОБА_6, 1974 року народження, були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньочерепної травми з переломами кісток склепіння та основи черепа; перелому кісток носа; закритої травми грудної клітки з переломами ребер: 9 ребра по лівій лопатковій лінії, 10 ребра по лівій задньопаховій лінії, 11-12 ребер по лівій лопатковій лінії, 12 ребра по біляхребетній лінії; поперечно - уламкового перелому великогомілкової кістки у верхній третині з утворенням п'яти уламків; у вигляді синців в області обох лопаток, правої сідниці, правого стегна, гомілки, коліна.
У ОСОБА_6 мались синці на тильній поверхні правої кісті з переходом на передпліччя, на лівій кісті з переходом на передпліччя, на поверхні правого плеча, на повіках, на лобі, на обох вилицях. . Забійні рани були виявлені в проекції тьмяної кістки справа, лобної та тім'яної кістки зліва, по внутрішній поверхні правого нижньої губи в проекції першого зуба.
Колото - різані рани були виявлені в області лівої вушної раковини, по передній поверхні лівої гомілки, по передній поверхні в середній третині правого стегна, по передній поверхні у верхній третині правої гомілки, по передній поверхні у верхній третині лівої гомілки; по передній поверхні в середній третині лівого стегна.
Всі названі ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки, ноги, нападників, дерев'яна табуретка та ніжки від неї.
Було завдано потерпілому не менше ніж 30 ударів, з них не менше 11 ударів - в область голови. Рани лівої вушної раковини та рани обох нижніх кінцівок утворилися від дії клинка ножа, наданого на дослідження.
За ступенем тяжкості, в сукупності, перелічені тілесні ушкодження відносно живої особи відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
Смерть ОСОБА_6 настала від набряку - набухання речовини головного мозку, що розвинувся внаслідок внутрішньої черепної травми з переломами кісток склепіння та основи черепа.
Доводи засудженого ОСОБА_3 про його не винуватість в навмисному спричиненні ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер, не заслуговують на увагу і спростовуються поясненнями очевидців побиття.
А саме, свідок ОСОБА_7. вказував, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 били вдвох протягом години ОСОБА_6, після чого взяли ножі і штирхали в тіло потерпілого, а той кричав від болю.
Кількість тілесних ушкоджень, виявлених на тілі потерпілого, в тому числі і різані рани, вказують на достовірність показів свідка.
На светрі, якій належав засудженому ОСОБА_3, під час вилучення та огляду були виявлені плями бурого кольору схожі на кров. Джинси, в які він був вдягнений на час побиття потерпілого ОСОБА_6, він по приходу додому відразу попросив матір замочити у воді та випрати, що підтверджується даними протоколу огляду, виявлення та вилучення від 21. 12. 2008 року (том 1 а. с. 17)
Відповідно до висновку експертизи № 262 від 15. 01. 2009 року в піднігтьовому вмісті лівої руки ОСОБА_3 була виявлена кров людини та клітини багатошарового плаского епітелію чоловічої генетичної статі травматичного походження. Присутність крові потерпілого ОСОБА_6експертами не виключається ( т. 1 а. с. 146-167).
Засуджений ОСОБА_4 вказував, що ОСОБА_3 в рівній мірі з ним приймав участь в побитті потерпілого. Підстав обмовляти ОСОБА_3 у нього не було.
На клинку ножа, вилученого під час огляду місця події, експерти виявили кров чоловічої генетичної статі, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_6. На ручці ножа був виявлений піт, який міг походити від засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( висновок № 264 від 15. 01. 2009 року том 1 а. с. 146-149).
Отже, суд належно оцінив усі розглянуті докази і обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним в навмисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, вчиненому групою осіб, яке призвело до смерті потерпілого, та правильно кваліфікував його дії за ст. 121 ч. 2 КК України.
Обираючи покарання засудженим, суд в повній мірі врахував характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, обставини його вчинення, наслідки, те що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 злочин вчинили, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, і призначив покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження ними вчинення нових злочинів.
Для застосування ст. 69 КК України засудженому ОСОБА_4 і призначення покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, суд не знаходить підстав. Декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, захисник засудженого не назвав.
З'явлення із зізнанням, згідно ст. 96 КПК України, передбачає, що особа до порушення проти неї кримінальної справи або до винесення постанови про пред'явлення звинувачення особисто добровільно повідомляє про вчинений нею злочин.
Засуджений ОСОБА_4 зізнався та покаявся під тиском зібраних доказів по справі, що суд врахував разом з каяттям, обравши покарання в межах мінімальної санкції статті. Підстав для застосування щодо ОСОБА_4 ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, в порядку ст. 365 КПК України, із вступної частини вироку належить виключити посилання суду на наявність судимості у засудженого ОСОБА_3 за вироком Новгород - Сіверського районного суду від 25. 09. 1997 року, яким він був засуджений за ст. 140 ч. 3, 44, 45 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік і штрафом 200 гр. В силу п. 1 ст. 89 КК України зазначена судимість вважається погашеною.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженого ОСОБА_3 та захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2009 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без змін.
В порядку ст. 365 КПК України виключити із вступної частини вироку судимість у засудженого ОСОБА_3 за вироком Новгород - Сіверського районного суду від 25. 09. 1997 року, яким він був засуджений за ст. 140 ч. 3, 44, 45 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік і штрафом 200 гр., як погашену, в силу п. 1 ст. 89 КК України.
СУДДІ:
НАВОЗЕНКО Л. С. АНТИПЕЦЬ В. М. КАРНАУХ А. С.