Справа № 11-196/2009 р. Головуючий у І інстанції - Воронцова С.В.
Категорія - ч. 2 ст. 185 КК України. Доповідач - Баглай І.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Щербакова О.С.,
суддів Баглая І.П., Широян Т.А.,
з участю прокурора Щербака О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має неповнолітню дитину 1996 року народження, раніше судимий:
- 09.10.1997 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 140 КК України ( в ред. 1960 р.) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 21.05.2002 року Куликівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 186, ст.ст. 70, 96 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 04.04.2006 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. 11.03.2008 року звільнений за постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 03.03.2008 року умовно-достроково на 1 рік 6 днів; засуджений:
за ч. 2 ст. 185 КК України - до 3 років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 263 КК України - до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 358 КК України - до 1 місяців арешту;
за ч. 3 ст. 358 КК України - до 2 місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України, до призначеного судом покарання приєднано покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.04.2006 року у виді 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначено покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді тримання під вартою та постановлено обчислювати йому строк покарання з дня затримання 05.08.2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 1790 грн. 84 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100 грн. витрат на правову допомогу, а також витрати за проведення експертиз в сумі 567 грн. 65 коп. на користь держави.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_1 було засуджено за скоєння злочинів при наступних обставинах.
22 травня 2008 року, в денний час, ОСОБА_1 знаходячись біля залізничних колій, що неподалік ринку „Вісла”, який розташований по вул. Щорса, 55, у м. Чернігові, знайшов та незаконно привласнив кастет, який являється не клинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, і, зберігаючи його при собі без передбаченого законом дозволу, переніс до автомобільної стоянки на вул. Щорса, 55, у м. Чернігові.
18 червня 2008 року, близько 11 години, ОСОБА_1, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, таємно викрав мобільний телефон „Самсунг Е-490”, вартістю 1217 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку „Лайф”, вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилось 5 грн., чим заподіяв шкоду на загальну суму 1247 грн. ОСОБА_2.
2 липня 2008 року, в денний час, ОСОБА_1, знаходячись на території ринку „Полісся”, що розташований по пр-ту Миру у м. Чернігові, таємно викрав мобільний телефон „Нокіа-6300”, вартістю 1250 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку „Лайф”, вартістю 25 грн., на рахунку якого знаходилось 22 грн., чим заподіяв шкоду на загальну суму 1297 грн. ОСОБА_3.
На початку травня 2008 року, ОСОБА_1, знаходячись на зупинці громадського транспорту „Ремзавод”, що розташована по пр-ту Миру у м. Чернігові, знайшов та привласнив пенсійне посвідчення НОМЕР_1 видане на ім'я ОСОБА_4 і за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, в цей же день, з метою подальшого використання в громадському транспорті для безкоштовного проїзду, вклеїв у вказане посвідчення свою фотокартку, домалював фрагмент відбитку печатки на фотографії і здійснив виправлення тексту шляхом підчистки з послідуючими дописками, виправленнями в графі „Ім'я' з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_3, в графі „По-батькові” з ІНФОРМАЦІЯ_4 на ІНФОРМАЦІЯ_5, в графі „Рік народження” з 1944 на 1947 та послідуючою обвідкою усього тексту в графах „Ім'я”, „По-батькові”, „Рік народження”, чим підробив посвідчення, яке в подальшому неодноразово використовував для безкоштовного проїзду в громадському транспорті.
10.07.2008 року, близько 14 години, ОСОБА_1 знаходячись під час проїзду у салоні тролейбусу № 445 маршруту № 10, в районі зупинки громадського транспорту „Одинцова”, що по вул. Рокосовського в м. Чернігові, під час перевірки проїзних квитків, в якості документу що дає право на безкоштовний проїзд, пред'явив контролерам ЧТУ завідомо підроблене ним пенсійне посвідчення НОМЕР_1 з власною фотографією, заповнене на ім'я ОСОБА_5, яке згодом було вилучено працівниками міліції.
Не погодившись з рішенням суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій не заперечуючи доведеність своєї вини та призначену судом міру покарання, просить вирок змінити в частині вирішення цивільного позову потерпілої. Не погоджується з вартістю мобільного телефону, яка заявлена в цивільному позові, оскільки, на його думку, телефон був у користуванні і його вартість є нижчою ніж та, яка була вказана потерпілою в цивільному позові.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необґрунтованість апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність вини засудженого у скоєнні інкримінованих злочинів, за обставин наведених у вироку, повністю підтверджується сукупністю зібраних і перевірених судом першої інстанції доказів і ніким не оспорюється. Отже вирок суду ґрунтується та достатніх та достовірних доказах.
При обранні засудженому міри та виду покарання, суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, призначив його з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєних злочинів і особи засудженого.
Правильно місцевий суд вирішив і цивільний позов, бо згідно кредитного договору (т. 1 а.с. 50) потерпіла на придбання викраденого у неї мобільного телефону витратила 1790 грн..
Отже підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2009 року щодо нього - без змін.
Судді:
О.С. Щербаков І.П. Баглай Т.А. Широян