Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
24.06.2009 Справа № 2-а-3947/08/2/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Єланської О.Е. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю сторін:
позивач -не з'явився
відповідач -не з'явився
прокурор Прокуратури Автономної Республіки Крим -Цуркан Сергій Анатолійович (посвідчення № 505 від 13.06.2007)
розглянувши апеляційну скаргу Кримської митниці на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 04.12.08 у справі № 2-а-3947/08/2
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Кримської митниці (вул. Мальченко, 22, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95491)
за участю Прокурора Автономної Республіки Крим (вул.Севастопольська, 21, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.2008 у справі № 2а-3947/08/2 позовні вимоги ОСОБА_1 до Кримьскої митниці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволені.
Визнано протиправним податкове повідомлення форми "Р" Кримської митниці, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання по митному збору за митне оформлення товарів та інших предметів у розмірі 289,98грн., з яких за основним платежем - 272,98грн., за штрафними санкціями -17,00грн.
Визнано протиправним податкове повідомлення форми "Р" Кримської митниці, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання по миту на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію громадянами у сумі 12645,00грн., з яких 12042,86грн. - за основним платежем, 602,14грн.- за штрафними санкціями.
Визнано протиправним податкове повідомлення форми "Р" Кримської митниці, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України громадянами у сумі 59499,17грн., в тому числі 56665,88грн.- за основним платежем, 2833,29грн.- штрафних санкції.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40грн. судового збору.
Не погодившись з постановою суду Кримська митниця звернулася з апеляційною скаргою, вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кримської митниці.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду на 24.06.2009.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи за відсутності нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що Кримською митницею на підставі наказу № 296 від 08.08.2008проведена камеральна перевірка митних оформлень товарів за вантажними митними деклараціями (ВМД) від 23.04.2008 № 600020003/8/040687, від 07.05.2008 № 600020003/8/040805, від 20.05.2008 № 600020003/8/040906 з питань визначення митної вартості з урахуванням результатів проведення перевірки згідно наказу Кримської митниці № 150 від 03.06.2008.
За результатами зазначеної перевірки складено акт № К/007/8/600000000/2796519955 від 20.08.2008 (а.с.11), в якому зафіксовано, що внаслідок наявності методологічних перевірок при розрахунку митної вартості товарів по ВМД від 23.04.2008 № 600020003/8/040687, від 07.05.2008 № 600020003/8/040805, від 20.05.2008 № 600020003/8/040906 були порушені вимоги Закону України “Про митний тариф України”, Закону України “Про єдиний митний тариф”, Закону України “Про податок на додану вартість”, занижено суми податкових зобов'язань на суму 68981,72грн., внаслідок чого підлягали донарахуванню митний збір за митне оформлення товарів та інших предметів на суму 272,98 грн., мито на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію України громадянами у сумі 12042,86 грн., податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України громадянами -56665,88 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки Кримською митницею 24.09.2008 прийняті податкові повідомлення форми “Р”:
- № 42, за яким позивачу розраховано податкове зобов'язання по митному збору за митне оформлення товарів та інших предметів у розмірі 289,98грн., з яких за основним платежем - 272,98грн., за штрафними санкціями -17,00грн.(а.с. 7);
- № 43, за з яким позивачу розраховано податкове зобов'язання по миту на товари, що ввозяться (пересилаються) на територію громадянами у сумі 12645,00грн., з яких 12042,86грн. -за основним платежем, 602,14грн. -за штрафними санкціями (а.с. 8);
- № 44, за яким позивачу розраховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України громадянами у сумі 59499,17грн., в тому числі 56665,88грн. -за основним платежем, 2833,29грн. - за штрафними санкціями (а.с.9).
Як передбачено п.п. 1.1 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єкту підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
У п.п.1.12 ст.1 зазначеного Закону визначено, що контролюючим органом є державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону до яких належать митні органи стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу. ( п.п.2.2.1 п. 2.2. ст. 2 Закону).
П. п. 2.1. п. 2 “Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні предметів на митну територію України”, затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України № 109/188 від 16.03.2001зазначено, що контроль за своєчасністю достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.
Відповідно до абзацу “в” п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявлені арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Таки відповідача права проводити камеральні перевірки м чином суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо наявності повноважень у відповідача проводити камеральні перевірки та приймати податкові рішення у разі виявлення, на його думку, арифметичних або методологічних помилок під час визначення податкових зобов'язань, які підлягали сплаті при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України.
Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Згідно зі ст. 264 вказаного Кодексу заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.
Ст. 265 Митного кодексу України встановлено, що митний орган здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.
З матеріалів справи вбачається, що за ВМД від 23.04.2008 № 600020003/8/040687, від 07.05.2008 № 600020003/8/040805, від 20.05.2008 № 600020003/8/040906 здійснювалося ввезення товару на митну територію України. В графі 8 зазначених декларацій одержувачем товару зазначений Ектілер Садик.
З копії легалізованого перекладу довіреності №04671 від 26.03.2008 (яка посвідчена нотаріально), вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уповноважили ОСОБА_1 представляти їх інтереси у митних органах м. Євпаторія, займатися, зокрема, митним оформлення ввезення і отриманням товарів та вантажів, ввозити їх в країну, забезпечувати передання їх на митницю, у разі необхідності, вивозити за межи країни, відправляти на відповідну митницю, знову ввозити у країну, заповнювати товарно-супровідні документи та накладні, отримувати з митниці, на яку надійшов вантаж, сплачувати депозити, внески у фонди, митні платежі, складські послуги, охорону всі інші витрати, податки, державні збори та обов'язкові платежі та інше (а.с. 52).
Судом встановлено, що ОСОБА_1, виконуючи покладені на нього даною довіреністю обов'язки, під час ввезення за ВМД від 23.04.2008 № 600020003/8/040687, від 07.05.2008 № 600020003/8/040805, від 20.05.2008 № 600020003/8/040906 товару сплатив всі митні збори в обсязі, визначеному митним органом під час його митного оформлення.
Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Ст. 239 зазначеного Кодексу передбачено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює ,припиняє цивільні права та обов'язки особи , яку він представляє.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що платником податків (обов'язкових платежів) при ввезені товару на митну територію за ВМД від 23.04.2008 № 600020003/8/040687, від 07.05.2008 № 600020003/8/040805, від 20.05.2008 № 600020003/8/040906 є саме ОСОБА_2, а не позивач, який є лише уповноваженою особою.
Таким чином, оскільки саме ОСОБА_2 є імпортером, то податкові зобов'язання виникали у нього, який у даному випадку згідно з положеннями Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і є платником податку.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що надання ОСОБА_2 доручення ОСОБА_1 щодо митного оформлення ввезення та отримання товарів, сплати митних зборів, не може бути підставою для визнання останнього в розумінні чинного законодавства, зокрема, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платником податків (обов'язкових платежів) при митному оформленні товарів, ввезення яких він контролював (забезпечував).
Отже, висновок суду першої інстанції про визнання прийнятих Кримською митницею податкових повідомлень форми “Р” № 42, № 43 та № 44 протиправними, оскільки вони прийняті без з'ясування дійсних обставин справи є правомірним.
Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що постанова судуд першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кримської митниці залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.12.08 у справі № 2-а-3947/08/2 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис В.А.Омельченко
Повний текст судового рішення виготовлений 30.06.09
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Н.П.Горошко