|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 |
Вн. № 1/122
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19.06.2009 р. № 2а-4623/09/2670
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
до |
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві |
|
3-я особа про |
Дніпровське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві визнання нечинним та скасування наказів та поновлення на роботі |
Суддя О.В.Бачун
Секретар Р.М.Рисик
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: ОСОБА_2 - нач.юр.від. (дов. від 12.01.09 р. №1/101)
Від 3-ї особи: ОСОБА_3- п/к (дов. від 20.02.08 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання нечинним та скасування наказу ГУ МВС України в м. Києві від 06.02.09 р. НОМЕР_2 в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ, зобов'язання поновити позивача на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини Дніпровського районного управління ГУ МВС України у м. Києві, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 10.02.09 р.
В судовому засіданні 19.06.09 р. позивач доповнив позовні вимоги вимогою про визнання нечинним та скасування наказу ГУ МВС України в м. Києві від 28.01.09 р. НОМЕР_1.
В судовому засіданні 19.06.09 р. оголошено резолютивну частину постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ з 31.01.90 р. згідно наказу №9 о/с від 24.01.90 р.
10.02.09 р. на підставі наказів Головного управління МВС України у м. Києві від 28.01.09 р. НОМЕР_1 та від 06.02.09 р. НОМЕР_2 позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пп. "є" п. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР 29.07.91 р.
В якості підстави для звільнення позивача послужив висновок службової перевірки за фактом грубого порушення службової дисципліни майором міліції ОСОБА_1та старшиною міліції ОСОБА_5, затвердженим начальником ГУ МВС України у м. Києві 30.12.08 р.
За результатами проведення службового розслідування встановлено, що з 23:10 18.11.08 р. до 08:30 19.11.08 р. майором міліції ОСОБА_1не здійснено виїзди на виклики громадян, зареєстрованими в ЖОІ за №19394, 19392, 19370, 19405, 19403 та 19406 та ЖРЗПЗ №№2391 та 23717. При перевірці чергової частини 2-го територіального відділу міліції 19.11.08 р. о 08:50 виявлено майора міліції ОСОБА_4 та старшину міліції ОСОБА_5 з запахом спиртного, в них вилучено табельну вогнепальну зброю для передачі її на зберігання до чергової частини. Після відсторонення від виконання обов'язків їх на службовому автомобілі доставлено до Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві для написання пояснень та обстеження на предмет вживання алкоголю. Згідно актів медичного освідування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 знаходилися у стані середнього та легкого ступеня алкогольного сп'яніння відповідно.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає накази від 28.01.09 р. та 06.02.09 р. незаконними та просить їх скасувати з таких підстав.
Позивач заперечує факт вживання ним алкогольних напоїв під час перебування на добовому чергуванні, а також заперечує факти невиїзду на виклики.
За твердженням позивача, на виклик по АДРЕСА_1 він не виїхав, оскільки перебував на виклику за іншою адресою. Після прибуття за цією адресою, позивачу ніхто не відповів.
Близько 09:00 ранку до ТВМ-2 Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві заїхали заступники начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві підполковники міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які почали на позивача кричати, забрали зброю, службове посвідчення, а також повідомили про звільнення з органів внутрішніх справ. Після цього, за твердженням позивача, він пішов до кіоску, де купив цигарок та випив пляшку пива. Близько 11:20 до службового кабінету ОСОБА_5 прибув психіатр поліклініки МВС України, який склав акт про медичний огляд та стан сп'яніння.
Також позивач посилається на факт порушень, допущених при проведенні щодо нього службового розслідування, так як у нього не вимагалися пояснення, акт про відмову давати пояснення також не складався, йому не була надана можливість ознайомитися з затвердженим висновком.
Застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивач вважає необгрунтованим.
Відповідач - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Згідно рапорту заступника начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві підполковника міліції ОСОБА_5 до освідування на предмет вживання алкоголю позивач з приміщення районного управління не виходив, і можливість вжити алкогольні напої у нього була відсутня, що спростовує пояснення позивача.
Перебування позивача на службі в стані алкогольного сп'яніння призвело до самоусунення від виконання ним службових обов'язків, визначених наказом МВС України від 04.10.03 р. №1155 "Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах внутрішніх справ України" та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
В рапорті ОСОБА_1 не пояснив, чому він не реагував на повідомлення про правопорушення та відмовився пояснити про своє місцезнаходження в ніч добового чергування з 18.11.08 р. на 19.11.08 р.
3-я особа підтримала пояснення відповідача по справі, пояснивши, що позивач і раніше притягався до дисциплінарної відповідальності
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
В даному випадку суд не вбачає підстав для висновку про порушення відповідачем вказаних принципів або інших положень законодавства.
Зокрема, під час розгляду справи відповідачем доведено належним чином, а позивачем не спростований факт допущення порушення, наведений у наказі від 28.01.09 р. НОМЕР_1. Це також підтверджується висновками службового розслідування, проведеного для перевірки обставин виявлення позивача у нетверезому стані під час виконання службових обов'язків (перебування на добовому чергуванні).
Зокрема, факт перебування позивача у нетверезому стані підтверджується актом медичного освідування для встановлення стану алкогольного сп'яніння АК №16532, рапортами ОСОБА_6та ОСОБА_5
Перебування у стані сп'яніння станом на 19.11.08 р. о 12:35 позивач пояснює тим, що після завершення добового черування він випив пива біля будівлі Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві, тоді як вживання спиртних напоїв до завершення чергування заперечує.
Проте, згідно матеріалів службового розслідування, зокрема, рапорту ОСОБА_6позивач з 08:50 до завершення медичного освідування приміщення Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві не покидав.
В судовому засіданні був допитаний ОСОБА_6 - заступник начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві підполковник міліції (начальник управління кадрів), що в ніч з 18.11.08 р. на 19.11.08 р. позивач на зв'язок не виходив, не обслуговував виклики шести заявники. Опитаний ним водій ОСОБА_5 пояснив, що він спав, на виїзди з ОСОБА_1не відбував. Обидвоє були в стані сп'яніння, у зв'язку з чим були освідувані о 11:00 в приміщенні райвідділу наркологом. Наскільки свідок пам'ятає, позивач знаходився у формі. Свідок пояснив, що ОСОБА_1 постійно знаходився в приміщенні райвідділу.
За таких обставин суд не приймає до уваги зазначені пояснення позивача, і вважає встановленим факт вживання ним алкогольних напоїв під час перебування на добовому чергуванні.
Свідок ОСОБА_7 (старший інспектор чергової частини) суду пояснив, що в зазначений час на вул. Будівельників, Краківську, Червоноткацьку та ін., де були виклики, ОСОБА_1 не виїжджав, матеріалів за результатами виклику не привозив, 18.11.08 р. о 03:00 ночі свідок доповів оперативному черговому про ці порушення.
З матеріалів службової перевірки вбачається, що опитані мешканці зазначених вище вулиць ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ін. пояснили, що за їхніми телефонними дзвінками працівники міліції не виїжджали та допомоги їм не надавали.
За таких обставин суд вважає, що висновок службової перевірки, яка проводилася із винесенням рапорту про необхідність надання додаткового терміну розслідування - два тижні - свідком ОСОБА_6 складений об'єктивно, з перевіркою всіх обставин порушення.
В матеріалах службового розслідування є рапорт позивача від 18.11.08 р. на ім'я начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України у м. Києві, в якому містяться пояснення, аналогічні поясненням позовної заяви - про вживання пива близько 10:00 19.11.08 р.
Зазначені пояснення відображені і у висновку службового розслідування.
Таким чином, право позивача на дачу пояснень з приводу вказаного інциденту порушені не були.
Щодо правомірності застосування до позивача виключного виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення суд зазначає наступне.
Твердження позивача про порушення вимог ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ", згідно якого при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо, не приймаються до уваги, оскільки оцінка всіх вказаних критеріїв в кожному конкретному випадку відбувається окремо.
Висновок про те, чи конкретне порушення може бути підставою для застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу, є виключною компетенцією начальника, що наклав дисциплінарне стягнення.
За таких обставин суд не знаходить підстав для висновку про невідповідність накладеного стягнення вчиненому дисциплінарному проступку, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Факт перебування позивача у нетверезому стані, нереагування на повідомлення громадян про порушення під час добового чергування, на думку суду, є достатньою підставою для висновку про порушення позивачем обов'язків, визначених ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, зокрема, обов'язку дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, а також про правомірність рішення про порушення позивачем дисципліни і, відповідно, застосування пп. "є" п. 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ в якості підстави для звільнення.
На підставі вищенаведеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог про визнання нечинними та скасування наказів ГУ МВС України в м. Києві від 28.01.09 р. НОМЕР_1 та від 06.02.09 р. НОМЕР_2 в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ, зобов'язання поновити ОСОБА_4 на посаді старшого інспектора-чергового чергової частини Дніпровського районного управління ГУ МВС України у м.Києві, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 10.02.09 р. - відмовити.
2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя Бачун О.В.