справа № 2-815/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 лютого 2009 року       Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                          головуючого судді           Скрипник К.О.,

                                          при секретарі                     Олексієнко О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 21 травня 2008 року звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому вказала, 08 травня 2006 року померла її мати – ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, належної їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 червня 1993 року. Позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті матері, однак не звернулась у встановлений строк до нотконтори з завою про прийняття спадщини, оскільки у той час хворіла. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2007 року, позивачці був визначений додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері, рівний одному місяцю. Однак у встановлений судом строк позивача не звернулась до нотконтори з заявою про прийняття спадщини, оскільки з 04.06.2007 року по 04.07.2007 року хворіла та знаходилась на лікуванні у ОСОБА_2 міській клінічній лікарні № 16. Позивачка просила визначити їй додатковий строк для подачі заяви у нотаріальну контору про прийняття спадщини за законом після смерті її матері – ОСОБА_4, померлої 08 травня 2006 року.

17 грудня 2008 року до суду надійшла позовна заява від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора, в якому він вказав, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 червня 1993 року належить на справі спільної часткової власності, по 1/3 частині, йому, його діду – ОСОБА_5 та бабі – ОСОБА_4. Позивач  проживав у спірній квартирі разом зі своїм дідом – ОСОБА_5 та бабусею – ОСОБА_4, вів з ними спільне господарство. 01 серпня 2004 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Позивач є єдиними претендуючим спадкоємцем після його смерті четвертої черги, який прийняв спадщину фактично, оскільки проживав та був зареєстрований у квартирі разом з ним на час його смерті та проживає у ній по теперішній час. 08 травня 2006 року померла його баба – ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Позивач є єдиними претендуючим спадкоємцем після її смерті четвертої черги, який прийняв спадщину фактично, оскільки проживав та був зареєстрований у квартирі разом з нею на час її смерті та проживає у ній по теперішній час.   Просив встановити факт належності свідоцтва про право власності на житло від 21 червня 1993 року, виданого виконкомом ОСОБА_2 міської ради народних депутатів на ім’я ОСОБА_6 та ОСОБА_7, громадянам – ОСОБА_5, померлому 01 серпня 2004 року та  ОСОБА_4, померлій 08 травня 2006 року, встановити факт його проживання однією родиною не менше п’яти років до смерті ОСОБА_5, померлого 01 серпня 2004 року та ОСОБА_4, померлої 08 травня 2006 року, визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його діда – ОСОБА_5, померлого 01 серпня 2004 року та на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його бабки – ОСОБА_4, померлої 08 травня 2006 року.  

Ухвалою суду від 26 лютого 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині встановлення факту належності свідоцтва про право власності на житло від 21 червня 1993 року, виданого виконкомом ОСОБА_2 міської ради народних депутатів на ім’я ОСОБА_6 та ОСОБА_7, громадянам – ОСОБА_5, померлому 01 серпня 2004 року та  ОСОБА_4, померлій 08 травня 2006 року були залишені без розгляду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала та не заперечували проти їх задоволення. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на обставини, викладені у позовній заяві. У подальше судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у її відсутність.

ОСОБА_3 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В обґрунтування позову посилався на обставини, викладені у позові. У подальше судове засідання не з’явився, письмово просив справу розглядати у його відсутність.

Відповідач - ОСОБА_2 міська рада в судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи сповіщалась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, письмових заяв від неї не надходило.

Третя особа – ОСОБА_2 державна нотаріальна контора в судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у відсутність їх представника.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити, а позов ОСОБА_3 підлягає  задоволенню по наступних підставах.

     Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 21 червня 1993 року виконкомом ОСОБА_2 міської ради народних депутатів та зареєстрованого у КП «ДМБТІ» у реєстрі за № 58п-97 (а.с.9).

01 серпня 2004 року помер ОСОБА_5 (а.с.43), який був батьком ОСОБА_1 та дідом ОСОБА_3 (а.с.7,52). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Згідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийнятті.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, якій постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановлено ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У судовому засіданні встановлено, що спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_3, оскільки він проживав разом з спадкодавцем однією сім’єю з 29 жовтня 1991 року та фактично прийняв спадщину після смерті діда, оскільки проживав у квартирі разом з ним до дня його смерті та проживає у квартирі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Моніторна, 7/566, по сьогоднішній день, що підтверджується довідкою ЖКП «Парус» (а.с.15).

08 травня 2006 року померла ОСОБА_4, яка бала матір’ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_3 (а.с.6,7,52). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

У судовому засіданні встановлено, що спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_3, оскільки він проживав разом з спадкодавцем однією сім’єю з 29 жовтня 1991 року та фактично прийняв спадщину після смерті бабусі, оскільки проживав у квартирі разом з нею до дня її смерті та проживає у квартирі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Моніторна, 7/566, по сьогоднішній день, що підтверджується довідкою ЖКП «Парус» (а.с.15).

Згідно відповіді Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 04.10.2008, після смерті ОСОБА_5, померлого 01.08.2004 року та ОСОБА_4, померлої 08.05.2006 року з заявою про прийняття спадщини ніхто звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.26).

Тобто, аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, померлого 01.08.2004 року та ОСОБА_4, померлої 08.05.2006 року та успадкував 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 та 1/3 частину вказаної квартири, після смерті ОСОБА_4 і тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_8 законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

В той саме час, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки судом встановлено що ОСОБА_1 у встановлений законом строк не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Рішенням  Ленінського районного суду від 25 травня 2007 року, ОСОБА_1 був наданий додатковий строк в один місяць для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 08 травня 2006 року. Вказане рішення не було оскаржене. Однак у встановлений судом строк ОСОБА_1 не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 спадщину після смерті матері не прийняла, оскільки не вчинила дії, які б свідчили про її прийняття, а саме у встановлений законом строк не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, та не звернулась до нотаріальної контори після визначення їй рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська додаткового строку та крім того, не проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір’ю.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним  заяви про прийняття спадщини.

          Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не законні, не обґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки законом не передбачена можливість повторно надавати додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, так рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2007 року ОСОБА_1 був наданий додатковий строк в один місяць для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері - ОСОБА_4, померлої 08 травня 2006 року, однак вона у встановлений судом строк не звернулась до нотконтори та тим самим вже скористалась наданою законодавством можливістю звернутись до нотконтори з заявою про прийняття спадщини після пропуску строку для звернення.

             Керуючись ст.ст. 1258, 1264, 1268 ЦК України, ст.ст.  10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -   відмовити .

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім’єю, визнання права власності у порядку спадкування за законом – задовольнити .

Встановити факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5, померлим 01 серпня 2004 року та ОСОБА_4, померлою 08 травня 2006 року, однією сім’єю не менш п’яти років до часу відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 01 серпня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 08 травня 2006 року.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                                К.О. Скрипник