справа № 2-793/09р.

                       З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 березня 2009 року     Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                  головуючого судді -     Скрипник К.О.,

                при секретарі -                      Олексієнко О.В.;

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 21 листопада 2007 року звернувся до  суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що 31 липня 2007 року о 13-00 год. у м. Дніпропетровську на перехресті вул. Комсомольської та вул. Леніна відповідач керуючи автомобілем Мерседес, д/н НОМЕР_1, при зміні напрямку руху вліво, не впевнився в безпеці свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, під керуванням позивача. Автотехнічною експертизою встановлена віна відповідача у вказаній ДТП. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2007 року, адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача була закрита у зв’язку з закінчення строків передбачених ст. 38 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_2 отримав пошкодження, та вартість відновлювального ремонту складає 3773,65 грн., також позивачем сплачено автотоварознавче дослідження у розмірі 350 грн., були понесені витрати на отримання правової допомоги у розмірі 500 грн. та витрати на направлення відповідачу телеграм у розмірі 12,47 грн. Крім того, діями відповідача позивачу були спричинені моральні страждання, у зв’язку з пошкодженням автомобілю його знайомої, яка довірила йому право керувати автомобілем. Позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 3773,65 грн.,  моральну шкоду у розмірі 5000 грн. та судові витрати у розмірі 951,97 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався  на обставини, викладені у позові.

Відповідач у попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в частині відшкодування матеріальної  шкоди, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди не визнав та просив відмовити у задоволенні позову в цій частині. У судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв до суду не надходило.  

Третя особи у судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у її відсутність.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали адміністративної справи № 3-11021/07р. на водія ОСОБА_2 по ст. 124 КУпАП, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 липня 2007 року у м. Дніпропетровську на перехресті вул. Комсомольської та вул. Леніна Качалов Олексій В’ячеславович керуючи автомобілем Мерседес, д/н НОМЕР_1, при зміні напрямку руху вліво, не впевнився в безпеці свого маневру та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 яким на підставі довіреності від 14 червня 2006 року керував ОСОБА_1 , спричинив останньому матеріальні збитки (а.с.8,9).

В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, згідно постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2007 року, адміністративна справа у відношенні ОСОБА_4 по ст. 124 КУпАП була припинена у зв’язку з закінченням к моменту її розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП  (а.с.10).

Згідно висновку спеціаліста № 70/27-615 від 07.09.2007 року, який знаходиться в матеріалах адміністративної справи, дії водія автомобіля   Мерседес, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 при заданому механізмі події, не відповідають вимогам п.10.1. Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв’язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди.

У зв’язку з чим, суд приходить до висновку про наявність вини водія ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 31 липня 2007 року, внаслідок чого заподіяна шкода автомобілю НОМЕР_2 .

Згідно Звіту № 05-09-07-Л про оцінку шкоди, спричиненої володільця транспортного засобу від 06.09.2007 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 3773,65 грн. (а.с.11-15).

В силу ст. 1187 ЦК України,  шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд приходить до висновку, що особою, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем Мерседес, д/н НОМЕР_1 є ОСОБА_2.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суд, при встановлені розміру матеріальної шкоди, бере до уваги звіт № 05-09-07-Л про оцінку шкоди, спричиненої володільця транспортного засобу від 06.09.2007 року і вважає, що матеріальна шкода у розмірі 3773,65 грн., заподіяна позивачу підлягає стягненню з ОСОБА_2.  

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Проаналізував доводи позивача, суд вважає повністю доказаним наявність у нього на протязі тривалого часу моральних страждань, оскільки внаслідок ДТП йому спричинена моральна шкода, яка складається з душевних страждань, які він претерпів, у зв’язку з пошкодженням майна, яке йому довірила його знайома. Однак, до суми 5000 гривень, суд відноситься критично і вважає, що моральна шкода у розмірі 300 гривень є реальною з урахуванням вимог розумності і справедливості.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню, понесені позивачем витрати по сплаті державного мита у розмірі 59,50 грн., витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. та оплаті висновку експертизи у розмірі 350 грн., що складає на загальну суму – 439,50 грн. В той саме час, не має підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не представлено доказів її сплати.  

На підставі викладеного і керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92, із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08.07.94, №11 від 30.09.94, №15 від 25.05.98, №9 від 24.10.2003 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, ст.ст.  10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 3773 гривні 65 копійок (три тисячі сімсот сімдесят три гривні 65 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 гривень (триста гривень).

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 439 гривень 50 копійок (чотириста тридцять дев’ять гривень 50 копійок).

    В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

          Суддя                                                                                К.О. Скрипник