справа №2-2402/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ      

09 квітня 2009 року                Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                  головуючого судді -     Скрипник К.О.,

                при секретарі -                      Олексієнко О.В.;

за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 04 лютого 2009 року звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 15 квітня 2006 року. Від сумісного подружнього життя мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Крім того, позивачка вказує, що в теперішній час вона не працює, доглядає за дитиною і потребує допомоги з боку відповідача. Таку допомогу він може надавати, але добровільно – не бажає. Просила стягувати з нього кошти на її утримання у розмірі ј частини його заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років.  

У попередньому судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.

Відповідач у попередньому судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.  

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

             Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

    Суд не вбачає у визнанні відповідачем позову порушень закону, свобод чи інтересів інших осіб, тому ухвалює рішення про задоволення позову в порядку статей 130 ч.4, 174 ч.4 ЦПК України.

            Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15 квітня 2006 року (а.с.4), мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), яка проживає з матір’ю і знаходиться на її утриманні (а.с.6).

Згідно ст. 75 СК України,  дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Згідно ч.2 ст. 84 СК України,  дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно ч.1 ст. 80 СК України,  аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1 ст. 79 СК України, аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягувати з відповідача у судовому порядку аліменти на утримання дружини у розмірі 1/4 частини його заробітку, починаючи з 04 лютого 2009 року, щомісячно до досягнення  дитиною трьох років, оскільки позивачка не працює, доглядає за дитиною і потребує допомоги з боку відповідача, а він таку допомогу може надавати.

У зв'язку з тим, що позивачка в силу ст. 4 Декрету КМУ "Про держане мито" та п.4. ч.3 ст.81 ЦПК України  звільнена від сплати судових витрат, то в силу ст. 88 ЦПК України, судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7,50 грн. необхідно стягнути з відповідача у дохід держави.  

Керуючись ст.ст. 75, 79, 80, 84 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 11, 88, 130, 174, 212-215  ЦПК України, суд, -                    

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дружини - задовольнити .

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь і на утримання ОСОБА_1 аліменти  у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 04 лютого 2009 року до досягнення неповнолітньою дитиною – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  трьох років, тобто до 15 травня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7,50 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.            

Суддя                                                                                                   К.О. Скрипник