ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 січня 2016 року м. Київ К/800/2204/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Конюшко К.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року

у справі № 185/6557/15-а

за позовом ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору.

Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З матеріалів, доданих до касаційної скарги вбачається, що скаржником не надано документа про сплату судового збору або доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 3.3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ) ставка судового збору за подання касаційної скарги до адміністративного суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Клопотання про відстрочення сплати судових витрат не підлягає задоволенню, оскільки скаржником не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б про майновий стан ОСОБА_1 для застосування норми частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підтвердження доводів клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження касатором зазначено, що копію постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року вона отримала 29 грудня 2015 року, проте належних та допустимих доказів на підтвердження цього не надано. Крім того, скаржником зазначено, що вона не могла вчасно скласти касаційну скаргу, оскільки її представник перебував у черговій відпустці та знаходився поза межами міста. Лише після звернення, а саме 09 січня 2016 року до Павлоградського центру з надання безоплатної вторинної допомоги при Міністерстві юстиції України (про яких скаржник дізналася від представника) був призначений адвокат і складена касаційна скарга.

У даному випадку, суд не бере до уваги зазначені скаржником причини пропуску та не визнає їх поважними, оскільки чергова відпустка представника скаржника та пошук адвоката не є підставою для поновлення строку.

Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Пункт 5 частини третьої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази.

У зв'язку з вищенаведеним скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 102, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, зазначені ОСОБА_1.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху, встановивши, що заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з інших підстав та належні докази поважності причин пропуску; документ про сплату судового збору або доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, можуть бути надані протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя К.В. Конюшко