Краснопільський районний суд Сумської області

вул.Вокзальна, 18 смт.Краснопілля Краснопільський район Сумська область Україна 42400

Справа № 2-а-2687/11

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

02 вересня 2011 року смт.Краснопілля

Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Басова В.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2011 року позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що відповідно до вимог ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має соціальний статус дитини війни. Статтею 6 цього закону передбачено право отримувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, порушуючи зазначене право, вказані виплати проводить у розмірах менших, ніж визначено Законом. Просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати здійснити нарахування і виплату, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 лютого 2011 року на весь час дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з урахуванням проведених виплат.

Відповідач позов не визнав та надав заперечення, де вказав, що виплати позивачу підвищення до пенсії як "дитині війни" проводяться виходячи з розміру встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  зі змінами внесеними в редакцію цієї статті п. 4.1 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесенні змін до деяких законодавчих актів України”та на підставі Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року, якими встановлений розмір таких виплат - 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. За таких умов дії управління правомірні, оскільки відповідають вимогам закону. Прохали у задоволенні позову відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

З наданих суду письмових доказів вбачається, що позивач має статус “Дитина війни” і отримує пенсію, нарахування та виплату якої здійснює відповідач (а.с.6-7).

Ухвалою суду від 16 серпня 2011 року відкрите скорочене провадження за позовними вимогами ОСОБА_1 до УПФ України у Краснопільському районі з 09 лютого 2011 року (а.с.9).

Спірні відносини з 01 січня по 09 липня 2007 року регулюються відповідно до положень пункту 12 частини першої статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-У “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, із 09 липня по 31 грудня 2007 року - статті 6 Закону №2195-1V ( в редакції від 18.11.2004 року),  з 01 січня по 22 травня 2008 року - статті 6 Закону №2195-ІУ ( в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року №107-УІ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), з 22 травня 2008 року по сьогоднішній день - статті 6 Закону №2195-ІУ ( в редакції від 18.11.2004 року).

Мінімальний  розмір пенсії  за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно - правового акта, який визначав  цей розмір або встановлював  інший розмір, немає, тому саме він підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

В той же час, відповідно до статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.

Однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органу державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Європейського Суду з прав людини, принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії у розмірі 30 % саме від мінімальної пенсії за віком, а не будь-якому іншому розмірі, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною при вирішення даного спору.

До того ж виплату щомісячного підвищення до пенсії (надбавки) Позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це обмежуватиме право Позивача на отримання щомісячної надбавки, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати. Зазначене підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2005 року у справі “Кечко проти України” в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

В запереченнях відповідач посилався також, що 19 червня 2011 року набрав чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”№3491-VI від 14.06.2011 року, згідно якого у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України “Про соціальний  захист дітей війни” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Як зазначалось вище, зміни до статті 6 Закону України “Про соціальний  захист дітей війни” вносились останній раз у 2007 році, ці зміни визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду N10-рп/2008 від 22.05.2008 року. Жодних змін Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”№3491-VI від 14.06.2011 року до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” також не внесено. Роз’яснення порядку застосування певної норми Закону не слід вважати внесенням змін до цього Закону, оскільки порядок внесення змін до Законів визначений і передбачає певну процедуру.

Слід зазначити, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення Європейського Суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі “Кечко проти України”), згідно з п. 26 даного рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Враховуючи, що позивач є дитиною війни, і наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе і право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання надбавки до пенсії, а надавши дітям війни зазначену соціальну гарантію, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, наявні підстави для захисту прав позивача, шляхом задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, позивачу належить повернути з місцевого бюджету смт.Краснопілля понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок.  

Відповідно до ч. 3 ст. 183-2 та ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.

На підставі ч.2 ст.3, ст.8, ч.2 ст.19, ст.ст.22, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.ст. 1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”(від 18.11.2004 року, із змінами та доповненнями) №2195- ІV, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 року №1058- ІV, Пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року №107-VІ, ст. 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”№ 2154-УІ від 27.04.2010 року, ст. 21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”№ 2857-УІ від 23.12.2010 року, рішеннями Конституційного Суду України за №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та за №10рп/2008 від 22.05.2008 року, абз.1 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, керуючись ст.ст. 1, 3, 11, 69-72, 94, 158-163, 183-2, 186, 254, 256 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області на час існування для нього обов’язку по виплаті пенсії ОСОБА_1, провести перерахунок, встановити і виплачувати, з урахуванням здійснених виплат підвищення до його пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, визначивши його розмір відповідно до  вимог статті 6 Закону України “Про соціальний  захист дітей війни”та виходячи  із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09 лютого 2011 року на весь час дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”і до  виникнення обставин, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з місцевого бюджету смт.Краснопілля на користь ОСОБА_1 03 гривні 40 копійок в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.

Постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Краснопільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя В.І.Басова