ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
28.03.07 р. Справа № 17/209пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс” м. Димитров
до відповідача відкритого акціонерного товариства “ЦЗФ “Калінінська” м. Горлівка
про зміну договору.
за участю представників сторін:
від позивача: Ніколенко В.В – за довіреністю № 35 від 15.01.2007 р., Товкач В.М. – за довіреністю № 890 від 09.08.2006 р.
від відповідача: Кінц В.А. – за довіреністю № 498 від 25.04.2006 р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 14.03.07 р. до 27.03.07 р.
Господарським судом Донецької області 11.07.2006 р. порушено провадження у справі № 17/209пд за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс” до відкритого акціонерного товариства “ЦЗФ “Калінінська” про зміну договору.
Ухвалою суду від 28.08.2006 р. по даній справі призначена судово-економічна експертиза, проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз та провадження у справі зупинено.
До господарського суду надійшов висновок судово-економічної експертизи.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 29.12.2006 р. справа 17/209пд передана на розгляд судді Богатирю К.В.
В судовому засіданні 22.02.2007 р. від позивача та відповідача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на один місяць.
Ухвалою від 22.02.2007 р. господарським судом продовжено строк вирішення спору у справі № 17/209пд на один місяць до 28.03.2007 р.
У судовому засіданні представниками сторін було заявлено письмове клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалася фіксація судового процесу.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідач надав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, яким провадження по справі просив припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю „Димитроввантажтранс” м. Димитров та відповідачем - відкритим акціонерним товариством “ЦЗФ “Калінінська” м. Горлівка був укладений договір № 15 від 01.10.2004 р. на надання послуг по доставці – відправленню вантажів, маневровій роботі та здійснення розрахунків за надані ТОВ „Димитроввантажтранс” послуги.
01.08.2005 р. товариством з обмеженою відповідальністю „Димитроввантажтранс” м. Димитров та відкритим акціонерним товариством “ЦЗФ “Калінінська” м. Горлівка була укладена додаткова угода № 5 до договору № 15 від 01.10.2004 р., згідно якої з 01.07.2005 р.:
- договірний тариф вартості одного тонно-кілометру становить 0,18 грн. без обліку ПДВ;
- договірний тариф вартості одного локомотиво/часу становить 130,25 грн. без обліку ПДВ.
31.05.2006 р. позивач направив відповідачу додаткову угоду № 8 до договору № 15 від 01.10.2004 р. про внесення змін до договору на надання послуг по доставці – відправленню вантажів, маневровій роботі та виробництву розрахунків за надані ТОВ „Димитроввантажтранс” послуги. Дана угода містить пропозиції позивача внести зміни до умов Договору, викладених у пункті 4.1, а саме:
- договірний тариф вартості одного тонно-кілометру становить 0.22 грн. без обліку ПДВ;
- договірний тариф вартості одного локомотиво/часу становить 149,00 грн. без обліку ПДВ.
Всі інші умови вищевказаного договору, не змінені в цій угоді, залишаються чинними у попередній редакції.
Супровідним листом № 674 від 14.06.2006 р. відповідач повернув додаткову угоду № 8 від 31.05.2006 р. до договору № 15 від 01.10.2004 р. без підпису мотивуючи тим, що не має джерела фінансування підвищення тарифу.
Позивач звернувся до суду із позовом про внесення змін до спірного договору, яким просить суд доповнити пункт 4.1 договору № 15 від 01.10.2004 р. слідуючим.:
Встановити з 01.07.2006 р. вартість одного тонно-кілометру перевезеного вантажу – 0,22 грн. без обліку ПДВ.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти внесення змін, викладених в додатковій угоді № 8 до договору № 15 від 01.10.2004р. на надання послуг по доставці – відправленню вантажів, маневровій роботі та здійснення розрахунків за надані ТОВ „Димитроввантажтранс” послуги у зв’язку з тим, що позивач не надав до позовної заяви доданих до неї документів, тобто розрахунків, калькуляцій та інше, що підтверджує вимоги позивача про встановлення з 01.07.2006 р. вартості одного тонно-кілометру перевізного вантажу у сумі 0,22 грн. без обліку ПДВ. В результаті чого, відповідач не в змозі узгодити (перевірити) обставини зміни вартості одного тонно-кілометру перевезеного вантажу.
Позивач в обґрунтування розрахунку вартості послуг по перевезенню вантажів у період з 01.07.2006 р. надав до суду відповідний розрахунок прямих матеріальних витрат позивача, пов’язаних із здійсненням послуг відповідачу, порівняльну таблицю вартості вказаних послуг із відповідними даними.
З метою всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи суд призначив судово-економічну експертизу.
Згідно заключенню судово-економічної експертизи № 7703, яке було складено 13.11.2006 р. експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, зроблені наступні висновки:
Запропонована ТОВ „Димитроввантажтранс” вартість 1 тонно-кілометру перевезеного вантажу в розмірі 0,22 грн. відповідає фактичній собівартості цих послуг.
Витрати, закладені ТОВ „Димитроввантажтранс”, у розрахунку запропонованого ним тарифу перевезення одного тонно-кілограму, відповідають фактичним витратам на надання цих послуг.
Визначена вартість 1 т/км по наданню послуг по доставці – відправленню вантажів, маневровій роботі та здійсненню розрахунків за надані ТОВ „Димитроввантажтранс” послуги у визначеній редакції п. 1.1 Додаткової угоди № 5 від 01.08.2005 р. до договору № 15 від 01.10.2004 р. не покриває в повному обсязі фактичні витрати ТОВ „Димитроввантажтранс” на цю послугу.
Запропонований ТОВ „Димитроввантажтранс” для внесення у договір тариф вартості одного тонно-кілометру перевезеного вантажу розрахований у відповідності з нормами діючого законодавства.
Таким чином, висновком судової експертизи в повній мірі підтверджуються обставини, на які посилається позивач у позовній заяві. Вказаний висновок судової експертизи судом приймається до уваги як належний доказ у даній справі.
Супровідним листом № 204 від 26.02.2007 р. до суду позивач надав підписану уповноваженими особами додаткову угоду № 7 до договору № 15 від 01.10.2004 р. на надання послуг по доставці – відправленню вантажів, маневровій роботі та здійснення розрахунків за надані ТОВ „Димитроввантажтранс” послуги, згідно якої:
1. з 01.01.2006 р. встановлюється вартість одного локомотиво-часу в сумі 149,00 грн. без обліку ПДВ.
2. Сторони домовилися пролонгувати договір № 15 від 01.10.2004 р. строком дії до 31.12.2006 р.
3. Всі інші положення договору № 15 від 01.10.2004 р. з урахуванням всіх додаткових угод залишаються без змін.
4. Дійсна додаткова угода № 7 набирає чинності з 01.01.2006 року та є невід’ємною частиною договору № 15 від 01.10.2004 р.
Відповідач надав доповнення до відзиву на позовну заяву, яким вказує, що між сторонами була досягнута домовленість щодо вартості за надання послуг по доставці – відправленню вантажів, маневровій роботі та здійснення розрахунків за надані ТОВ „Димитроввантажтранс” послуги та зазначив, що між сторонами відсутній предмет спору.
Окрім того відповідачем додано до матеріалів справи узгоджену між сторонами додаткову угоду № 8 до договору № 15 від 01.10.2004 р. на надання послуг по доставці – відправленню вантажів, маневровій роботі та здійснення розрахунків за надані ТОВ „Димитроввантажтранс” послуги в наступній редакції:
1. З 01.01.2007 р. викласти пункт 4.1 у наступній редакції:
Розмір оплати за доставку , відправлення вантажів визначається за ціною 0,22 грн. за 1 тонно-кілометр без обліку ПДВ, за масу вантажу, вказаного в перевізних документах.
Розмір плати за маневрову роботу визначається за ціною 164 грн. вартості одного локомотиво-часу без обліку ПДВ.
ПДВ нараховується відповідно діючому законодавству України.
2. Строк дії договору № 15 від 01.10.2004 р. продовжити до 31.12.2007 р.
3. Наступні пункти договору № 15 від 01.10.2004 р. залишаються без змін в попередній редакції.
4. Дійсна додаткова угода є невід’ємною частиною договору № 15 від 01.10.2004 р.
Суд, розглянувши вищенаведене ствердження відповідача про відсутність предмету спору, вважає його необґрунтованим у зв’язку з тим, що позивач вимагав від відповідача встановити з 01.07.2006 р. вартість одного тонно-кілометру перевезеного вантажу – 0,22 грн. без обліку ПДВ. А фактично відповідачем погоджено встановлення вартості вказаного тарифу тільки з 01.01.2007 р. Права позивача за період з 01.07.2006 р. до 01.01.2007 р. залишаються порушеними.
Оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку:
Пунктом 4 ст. 188 ГК України передбачено право заінтересованої сторони передати спір на вирішення суду у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу. Але вказаною статтею Господарського кодексу встановлені тільки порядок внесення змін до господарських договорів та право звернення до суду. Підстави для зміни договору, в тому числі за рішенням суду, передбачені статтями 651, 652 Цивільного кодексу України. Пунктом 7.1 вищевказаного договору спірні питання, які виникли з умов цього договору, вирішується шляхом переговорів, а у випадку, якщо сторони не дійшли згоди, спір передається на розгляд господарського суду в порядку діючого законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) В момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.
В даному випадку сторони в момент укладення договору не могли передбачити зміну вартості послуг у майбутньому, тому не могли встановити на майбутнє розмір тарифу після такої зміни.
2) Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися.
Причину зміни вартості вищевказаних послуг сторона, тобто позивач, не міг усунути та змінити після її виникнення, тому як зміна вартості послуг не залежала від волевиявлення позивача та була зумовлена об’єктивними причинами (зростання цін на енергоносії та інші матеріальні витрати).
3) Виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В даному випадку собівартість наданих послуг значно перевищила вартість тарифу, вказаного в Договорі, на підставі якого позивач отримує плату за надані послуги.
Після підвищення собівартості наданих послуг подальше виконання договору заподіяло б збитки позивачу, що не відповідає його інтересам як суб’єкта підприємницької діяльності.
4) Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Дійсно в жодному пункті договору не вказано хто несе ризик зміни обставин щодо підвищення собівартості наданих послуг та невідповідності розміру тарифу витратам на здійснення послуг.
Таким чином суд вважає у правовідносинах сторін при виконані договору № 15 від 01.10.2004 р. наявні одночасно усі чотири вищевказані умови, передбачені частиною другою ст. 652 ЦК України.
Згідно ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Даний спір за своєю суттю підпадає під винятковий випадок, зазначений в ч. 4 ст. 652 ЦК України. Матеріалами даної справи підтверджується тривалий строк дії вказаного договору між сторонами, обоюдне бажання сторін продовжувати фактичні правовідносини згідно вказаного договору, суттєвий обсяг послуг з боку позивача та оплати за отримані послуги з боку відповідача, наявність специфіки господарської діяльності відповідача, пов’язаної з використанням під’їзних колій та інших послуг позивача на підставі спірного договору.
Тому розірвання цього договору дійсно потягло б за собою заподіяння сторонам матеріальної шкоди, яка б значно перевищила витрати, пов’язані з виконанням договору в редакції, зміненій судом.
Враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Статтею 188 ч. 5 Господарського кодексу України передбачено якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Згідно довідки Харківського НДІСЕ № 7003 від 20.11.2006 р. вартість проведеної судової економічної експертизи складає 3924 грн. Вказана сума була сплачена позивачем, що підтверджується рахунком № 16980 від 11.09.2006 р. Харківського НДІСЕ та платіжним дорученням № 11908 від 18.09.2006 р. на суму 3924 грн. товариства з обмеженою відповідальністю „Димитроввантажтранс” (які додані до матеріалів справи).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату державного мита у розмірі 85 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та витрати на оплату за проведення судової експертизи у розмірі 3924 грн. покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1; 33; 34; 36; 49; 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Внести зміни та доповнити п. 4.1 Договору № 15 від 01.10.2004 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс” м. Димитров та відкритим акціонерним товариством “ЦЗФ “Калінінська” м. Горлівка про надання послуг по доставці – відправленню вантажів, маневровій роботі та здійсненню розрахунків за надані ТОВ “Димитроввантажтранс” послуги наступним:
Встановити з 01.07.2006 р. вартість одного тонно-кілометру перевезеного вантажу – 0,22 грн. без обліку ПДВ.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Калінінська” (юридична адреса: 84612, Донецька область, м. Горлівка, вул. Калашнікова, 212; код ЄДРПОУ 00176489; розрахунковий рахунок 2600101515025 у філії “Укрсімбанку” м. Донецька; МФО 334817) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс” (юридична адреса: 85323, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, 51; код ЄДРПОУ 00179192; розрахунковий рахунок 26006301600824 у ПІБ України м. Димитрова; МФО 334806) витрати на сплату державного мита у розмірі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн., витрати на оплату за проведення судової експертизи у розмірі 3924 грн.
У судовому засіданні 27.03.2007 р. оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Богатир К.В.