справа № 2-2060/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

08 квітня 2009 року                 Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                  головуючого судді -     Скрипник К.О.,

                при секретарі -            Олексієнко О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, третя особа: ОСОБА_3 державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 11 червня 2008 року звернулась до суду з позовом, в якому вказала, що квартира № 57 у будинку № 18 на ж/м ОСОБА_4 у м. Дніпропетровську належить на праві спільної сумісної власності їй, її дочці ОСОБА_2 та чоловіку ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18 серпня 1999 року. 28 грудня 2003 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому частини квартири № 57 у будинку № 18 на ж/м ОСОБА_4 у м. Дніпропетровську. Позивачка та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після його смерті. Позивачка прийняла спадщину фактично після смерті чоловіка, оскільки проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем, крім того вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва через те, що частки у праві спільної сумісної власності не визначені. ОСОБА_2 спадщину після смерті батька не прийняла та не претендує на  неї. Просила визначити розмір часток ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в праві власності на квартиру № 57 у будинку № 18 на ж/м ОСОБА_4 у м. Дніпропетровську, рівними, тобто кожному належить по 1/3 частині та визнати за нею право власності на 1/3 частину вказаної квартири у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_5, померлого 28 грудня 2003 року.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у її відсутність. Позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у її відсутність. Позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

Співвідповідач -  ОСОБА_3 міська рада у судове засідання не з’явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв до суду не надходило.

Третя особа - ОСОБА_3 державна нотаріальна контора в судове засідання не з’явилась, письмово просила розглядати справу у відсутність їх представника.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів м. Дніпропетровська 18 серпня 1999 року, та зареєстрованого у КП «ДМБТІ» у реєстрі за № 496п-1286-292 на праві спільної сумісної власності належить квартира № 57 у будинку № 18 на ж/м ОСОБА_4 у м. Дніпропетровську (а.с.7, 8).

    Згідно ч.1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

    Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, фактично, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належить кожному по 1/3 частині квартири № 57 у будинку № 18 на ж/м ОСОБА_4 у м. Дніпропетровську.

28 грудня 2003 року ОСОБА_5 помер (а.с.12). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири № 57 у будинку № 18 на ж/м ОСОБА_4 у м. Дніпропетровську. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є дружина померлого – ОСОБА_1 та дочка померлого – ОСОБА_2 (а.с.13, 13а).

Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що позивачка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном після його смерті, проживала та була зареєстрована у квартирі разом з ним та проживає у ній по теперішній час, що підтверджується довідкою КЖЕП № 25 (а.с.14).

В свою чергу, ОСОБА_2 спадщину після смерті батька не прийняла, не претендує на неї та не заперечує проти її успадкування позивачкою.

Згідно відповіді Другої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори від 31.03.2009 року, після смерті ОСОБА_5, померлого 28 грудня 2003 року з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Тобто, аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що позивачка фактично успадкувала 1/3 частину квартири № 57 у будинку № 18 на ж/м ОСОБА_4 у м. Дніпропетровську, після смерті її чоловіка ОСОБА_5, померлого 28 грудня 2003 року, і тому вважає, що позовні вимоги законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

             Керуючись ст.ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 368, 370 ЦК України (в редакції 2004 року), ст.ст.  10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради, третя особа: ОСОБА_3 державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом – задовольнити .

Визначити розмір часток ОСОБА_1, ОСОБА_2 та розмір частки спадкодавця ОСОБА_5, померлого 28 грудня 2003 року в праві власності на квартиру № 57 у будинку № 18 на ж/м ОСОБА_4 у м. Дніпропетровську, рівними, тобто кожному належить по 1/3 частині.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири № 57 у будинку № 18 на ж/м ОСОБА_4 у м. Дніпропетровську у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_5, померлого 28 грудня 2003 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                             К.О. Скрипник