справа № 2-1826/09р.

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 квітня 2009 року                 Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                  головуючого судді -    Скрипник К.О.,

                при секретарі -             Олексієнко О.В.;

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19 листопада 2008 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності йому та його матері ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 грудня 1998 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належної їй частини квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги за законом після її смерті є позивач, який прийняв спадщину фактично після смерті матері, оскільки проживав та був зареєстрований разом зі спадкодавцем, крім того він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва через те, що частки у праві спільної сумісної власності не визначені. Просив визначити розмір часток його та ОСОБА_3 в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, рівними, тобто кожному належить по 1/2 частині, та визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позові.  

Відповідач - Дніпропетровська міська рада у судове засідання не з’явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв до суду не надходило.

Третя особа - Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора у судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у її відсутність.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 грудня 1998 року ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», та зареєстрованого у КП «ДМБТІ» у реєстрі за № 100п-51-102 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.9, 14).

    Згідно ч.1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

    Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, фактично, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить кожному по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с.7). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги за законом після його смерті є син померлої – ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У судовому засіданні встановлено, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки на момент її смерті проживав та був зареєстрований у квартирі разом з нею та проживає у ній по теперішній час, що підтверджується довідкою КЖЕП № 34 (а.с.13).

Згідно листа Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 04.03.2009 року, з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.26).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, якій постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановлено ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що позивач фактично успадкував 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, після смерті його матері, і тому вважає, що позовні вимоги законні, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.  10, 11, 57-60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом – задовольнити .

Визначити розмір частки ОСОБА_1 та розмір частки спадкодавця ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, рівними, тобто кожному належить по 1/2 частині.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його матері - ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Суддя                                                                                К.О. Скрипник