29.01.2016 Справа № 367/6862/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2016 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді: Шестопалової Я.В.

при секретарі: Балинській О.С.

за участю:

прокурора: Карпенко О.А..

захисника: ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ірпеня кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015110040001704 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженеця м. Києва, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньотехнічною освітою, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 22.09.2011 Нетішинським міським судом Хмельницької області за ст.ст. 307 ч. 2, 311 ч. 2, 317 ч. 2, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна. 01.11.2013 Апеляційним судом Хмельницької області змінено вирок та засуджено за ст.ст. 307 ч. 2, 311 ч. 2, 317 ч. 2, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 08.07.2014 на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014р., -

у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця, с. Поповка Фалеського району, Республіки Молдова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

28.07.2015, приблизно о 18 год. 50 хв., ОСОБА_5, ОСОБА_6, та невстановлена в ході досудового розслідування особа, знаходячись по вул. Жовтнева (Северинівська) в м. Ірпінь Київської області, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, попередньо розподіливши ролі між собою, а саме так, що ОСОБА_7 та невстановлена в ході досудового розслідування особа повинні були підійти до осіб, які рухались по вищевказаній вулиці та відкрито, кожен окремо, заволодіти майном потерпілих, а ОСОБА_5, згідно розподіленої ролі, в цей час перебуваючи за кермом автомобіля "DaewooLanos" д.н.з. НОМЕР_1, повинен був рухатись назустріч ОСОБА_4, та невстановленої в ході досудового розслідування особи для того, щоб після відкритого заволодіння майном потерпілих, на автомобілі швидко покинути місце вчинення злочину. Додержуючись досягнутих розподілених ролей, ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, підійшли ззаду до ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які знаходились поряд з будинком АДРЕСА_4, де застосовуючи насильство яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, ОСОБА_6 кулаком руки наніс один удар в праве плече потерпілій ОСОБА_8, а невстановлена досудовим розслідуванням особа кулаком руки нанесла один удар в праве плече потерпілій ОСОБА_9, після чого, відкрито, шляхом ривка, зірвали з ший потерпілих ланцюжки, таким чином, заволодівши їх майном. Після заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, сіли до автомобіля марки "DaewooLanos" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, який за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, рухався назустріч ОСОБА_4 та невстановленої в ході досудового розслідування особи та після відкритого заволодіння майном потерпілих, на автомобілі швидко покинули місце вчинення злочину, та розпорядились майном потерпілих чим спричинили останнім матеріальну шкоду, а саме, потерпілій ОСОБА_8 на суму 5 800 гривен, а ОСОБА_9 на суму 4 000 гривен.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6свою провину у вчиненні кримінального злочину за ч. 2 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно 28.07.2015, приблизно о 18 год. 50 хв., він перебуваючи у м. Ірпінь разом та малознайомим йому хлопцем на ім,я ОСОБА_14 зірвали золоті ланцюжки з незнайомих дівчат, які проходили по вулиці, та на автомобілі марки "DaewooLanos" під керуванням його знайомого ОСОБА_5, який за домовленістю чекав їх, зникли з місця скоєння злочину, направившись в напрямку м. Києва. Разом із тим, під час руху автомобіль потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, після чого хлопець на ім.,я ОСОБА_14 зник в невідомому йому напрямку із викраденим, а вони з ОСОБА_5 були затримані працівниками міліції. В теперішній час щиро кається у скоєному злочині, просив суд врахувати, що скоїв його через скрутне матеріальне становище, оскільки не мав роботи та не міг заробити на життя. Також просив суд врахувати, що незадовго до скоєння злочину він поховав свою рідну сестру, що також психологічно вплинуло на нього.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні кримінального злочину за ч. 2 ст. 186 КК України визнав у повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно 28.07.2015, приблизно о 18 год. 50 хв., він перебуваючи у м. Ірпінь разом зі знайомим йому ОСОБА_4 та хлопцем на ім,я ОСОБА_14, прийняв участь у відкритому заволодінні майном двох незнайомих йому жінок. Так, він на автомобілі марки "DaewooLanos" за домовленістю з останніми, чекав неподалік коли ОСОБА_6 та ОСОБА_14 зірвали золоті ланцюжки з двох незнайомих жінок на вулиці, а після цього забрав останніх та на його автомобілі вони разом зникли з місця скоєння злочину у напрямку Києва. Однак під час цього його автомобіль попав у дорожньо-транспортну пригоду із автомобілем БМВ. Після пригоди хлопець ОСОБА_14 з викраденим зник, а вони с ОСОБА_4 були затримані працівниками міліції. В теперішній час щиро кається у скоєному злочині, просив суд врахувати, що раніш він судимий не був та скоїв даний злочин у перше. А також просив суд не позбавляти його волі дати шанс на виправлення, оскільки він має родину та на його утриманні перебуває неповнолітня дитина. Крім того, пояснив, що готовий в майбутньому компенсувати потерпілим шкоду завдану вчиненим ним злочином.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинувачених показання, яких відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинувачених. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального злочину викладеного у вироку суду доведена та його дії органом досудового слідства за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно оскільки він своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального злочину викладеного у вироку суду доведена та його дії органом досудового слідства за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, скоїв злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4, який раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена, не працює, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, за останнім місцем відбування покарання характеризувався задовільно.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинений ним злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який має не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає рецидив злочинів.

З врахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення та буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для застосування більш м,якого покарання суд не вбачає.

Судом також досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше не судимий, перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_10, виховує неповнолітню дитину ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, офіційно не працює, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем мешкання сусідами характеризується позитивно.

При визначенні обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинений ним злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 судом не встановлено.

З врахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання в межах мінімальної санкції для даного виду покарання, передбаченої ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення та буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відраховувати з моменту його взяття під варту, а саме з 29 липня 2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув»язнення з 29.07.2015р. по 29.01.2016р..

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відраховувати з моменту його взяття під варту, а саме з 29 липня 2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув»язнення з 29.07.2015р. по 29.01.2016р..

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 374-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального злочину, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відраховувати з моменту його затримання, а саме з 29 липня 2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув»язнення з 29.07.2015р. по 29.01.2016р., виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винним у вчиненні кримінального злочину, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відраховувати з моменту його затримання, а саме з 29 липня 2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув»язнення з 29.07.2015р. по 29.01.2016р., виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази по справі - автомобіль марки «Део Ланос» ,д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 серії НОМЕР_2, які передані власнику ОСОБА_12 під зберігальну розписку, - залишити власнику.

Речові докази по справі - предмет схожий на біту, предмет схожий на кастет, мобільний телефон марки «Нокія 1280» з кім карткою мобільного оператора з номером НОМЕР_4, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом на ім.,я ОСОБА_5 від 28.07.2015р., страховий поліс НОМЕР_3, протокол про адміністративне правопорушення №321903 від 28.07.2015р., які були вилучені у ОСОБА_5 та передані на зберігання до камери схову ОСОБА_13, - повернути ОСОБА_5

Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Ірпінського міського суду Київської області.

Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити засудженим та прокурору.

Суддя: Я. В. Шестопалова