ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.06 Справа № 6/297.
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ Луганської області
до Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області,
про стягнення 2 216 грн. 29 коп.
за участю представників сторін:
від позивача –Маналакова, дов. № 01-026/1024 від 14.12.05.;
від відповідача –не прибув;
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків у сумі 2 216 грн. 29 коп.
Відповідач за відзивом на позовну заяву від 19.07.2006. проти позову заперечує та зазначає, що по залізничним накладним №№ 50416360, 50416361, 50416500, 50416501, 50416502, 50416514 залізниця прийняла до перевезення 481 тону вугілля. При прийомі вагонів до перевезення претензій від перевізника не було. Вагони на дозування згідно ст. 24 Статуту залізниць України не поверталися. Відправнику вантажу видані квитанції №№ 50416360, 50416361, 50416500, 50416501, 50416502, 50416514 про приймання вантажу до перевезення з вагою 481 тони. Піввагони були завантажені до повної вантажопідйомності згідно норм та вимог «Технічних умов навантаження і кріплення вантажів»та «Правил перевезення вантажів».
Також відповідач зазначає, що в актах про вагу порожніх вагонів не зазначено професії або посади осіб, які проводили переважування тари вагонів, номер та дата посвідчення представника громадськості, на підставі якого вони приймали участь в переваженні порожніх вагонів. Даний акт не затверджено керівником підприємства, порушено п.п. 21,26 Інструкції П-6. Виходячи з цього відповідач вважає, що акти про вагу порожніх вагонів, додані до позовної заяви, не мають юридичної сили та не можуть бути доказами вини вантажовідправника.
Окрім цього, до позовної заяви не додано документів, які підтверджують оплату вартості вугілля, копія технічного паспорту ваг, на яких проводилося переважування вагонів, відомостей про нарахування плати за користування вагонами.
Позивач надав до суду пояснення на відзив відповідача, за яким вважає доводи відповідача необґрунтованими, а також додаткові документи, в тому числі паспорт ваг, відомості нарахування плати за користування вагонами та інші.
Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, господарський суд дійшов до наступного.
Між сторонами у справі укладено договір поставки від 09.01.2004 № 7-04у/3-17гп-015/154 з протоколом розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей, та додатковими угодами №№ 5 від 28.12.04., 2 від 17.06.04., 7 від 01.06.05., за умовами яких “Постачальник” (відповідач) прийняв на себе зобов‘язання поставляти “Покупцеві” (позивачеві) “Товар” (вугілля) , а “Покупець” прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
На виконання умов договору за залізничними накладними №№ 50416360, 50416361, 52171386, 50416500, 50416501, 50416502, 50416514 у вагонах № 66935610, 65350217, 63736441, 64631732, 66045048, 65707663, 67657825, відповідачем на адресу позивача було відвантажено вугілля марки АК, АКО, АС.
Вагони у спірних відправках прибули у справному стані, без ознак втрати, у зв‘язку з чим були видані позивачу без перевірки ваги згідно ст. 52 Статуту залізниць.
При переваженні вказаного товару позивачем була встановлена недостача у кількості 11,15 тон, з урахуванням норми недостачі (1%) відповідальна недостача складає 6,30 тон на суму 2216 грн. 29 коп.
Оплату вугілля сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі витягами з особистого рахунку банку.
Надіслані позивачем відповідачу претензії від 14.12.04. № 022/3053, від 28.11.2004 № 022/2494, від 24.12.2004 № 022/3055, залишені останніми без задоволення, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав вказаних вище.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає заперечення 1-го відповідача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне:
09.01.2004. між ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»і ДП «Ровенькиантрацит»в особі ВП «Управління по збуту продукції матеріально –технічного призначення»було укладено договір поставки від № 7-04у/3-17гп-015/154 з протоколом розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей, та додатковими угодами №№ 5 від 28.12.04., 2 від 17.06.04., 7 від 01.06.0501. 03.04., за умовами якого відповідач зобов’язався передати у власність позивача товар –вугілля, а останній –прийняти та оплатити його на умовах договору.
Згідно вимог ст.ст. 655, 656 ЦК України, що регулює спірні правовідносини, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.
У пункті 3.2. договору сторони узгодили, що оплата здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 100% передплати згідно виставленому рахунку.
Пунктом 2.8. договору визначено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю П-6 (далі в тексті –“Інструкція П-6”).
Вказана Інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами поставки або іншими обов‘язковими правилами не встановленого іншого порядку приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю.
При переважуванні продукції, відправленої відповідачем позивачу за накладними №№ 50416360, 50416361, 52171386, 50416500, 50416501, 50416502, 50416514 у вагонах № 66935610, 65350217, 63736441, 64631732, 66045048, 65707663, 6765782, позивачем виявлена невідповідність кількості вантажу в вагонах з даним в накладних.
Оплата партії вугілля, яке було відправлено відповідачем за вказаними накладними у зазначених вагонах була здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджено відповідними матеріалами справи (арк. 43-48).
25.10.04, 30.10.04.,01.11.04., було складено акти приймання продукції на під‘їзній колії підприємства позивача за кількістю № № 5417,4456, 5557, про виявлення за результатами прийому 7,41 тон недостачі вугілля, яка утворилась за висновком комісії за участю представника громадськості у місці навантаження через недовантаження відправником.
Таким чином, з урахуванням фактичної ваги тари вагонів, норми недостачі 1,0% відповідальна недостачі вугілля за розрахунком позивача складає 6,30 тон вартістю 2 216 грн. 29 коп.
Так, у відповідності зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.
Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її мана, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Приймаючи до уваги викладене, слід визначити, що доводи відповідача за відзивом необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.
З огляду на вищевказане, позов слід задовольнити повністю і відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Роженьки Луганської області, вул. Комунистична, 6, р/р 26008301230607 в АКПІБ м. Ровеньки, МФО 304502, код 32320704, на користь:
- Відкритого акціонерного товариства „Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, р/р 260066240 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 304007, код 05441447 збитки у сумі 2 216 грн. 29 коп., витрати по держмиту у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення –26.07.2006.
Суддя Т.А.Василенко
Спеціаліст 1 категорії Т.В.Шкуть