Судове рішення #53138970

Справа № 393/120/14-к

Провадження № 1-кп/390/18/16


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2016 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Терещенко Д.В.,

при секретарі - Мєдвєдєвій Т.О.,

за участю прокурора -Конюх А.М.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження № 12013120210000696 від 12 грудня 2013 року стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Червоний Яр Кіровоградського району та області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, офіційно не працюючого, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого:

?15.02.1990 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.81, ч.3 ст.85 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосування ст.46 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік,

- 18.05.1995 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.81, ч.1 ст. 215-3, ст.42 КК України на 3 роки позбавлення волі,

- 16.02.1996 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.81, ч.3 ст.85, ст.17, ст.42 КК України на 4 роки позбавлення волі,

- 02.09.1999 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3, ст.42 КК України на 4 роки позбавлення волі,

- 16.06.2004 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст.289, ст. 69 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,

- 15.09.2011 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75,76 КК України з іспитовим строком на 3 роки,

- 12.12.2013 року ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області іспитовий строк скасований та ОСОБА_2 направлений для відбування покарання в місця позбавлення волі строком на 3 роки,

- 13.02.2014 року ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області ухвала Кіровоградського районного суду від 12.12.2013 року скасована та ОСОБА_2 звільнено з-під варти,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В середині листопада 2013 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1, шляхом вільного доступу, з автомобіля ГАЗ-53, що належить ОСОБА_3, повторно, таємно викрав набір головок в металевій валізі вартістю 362 грн. 10 коп. та автомобільний домкрат вартістю 216 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 578 грн. 10 коп.

З місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 11.12.2013 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки, зайшов на територію домоволодіння по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, де діючи умисно та цілеспрямовано проник до погребу, звідки викрав 15 кг картоплі, вартістю 5 грн. 50 коп. за 1 кг, на загальну суму 82 грн. 50 коп. та 1 кг цибулі, вартістю 4 грн.50 коп., однак був помічений потерпілим ОСОБА_3, який намагався його зупинити.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_2, будучи поміченим, від своїх злочинних дій не відмовився та в ході сварки наніс ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді саден на правому передпліччі в ділянці ліктьового суглобу, на нігтьовій фаланзі 4 пальця правої кисті та на лобі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 3від 02.01.2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

З місця злочину зник, відкрито заволодівши майном потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 87 грн.

Допитаний в ході судового засідання ОСОБА_2 свою вину не визнав, змінив показання, які надавав у ході досудового слідства та пояснив, що з січня 2012 по листопад 2013 року неофіційно працював водієм та охоронцем у ОСОБА_3 За період роботи ОСОБА_3 не виплачував йому заробітну плату. Заборгованість на його думку склала 10000 грн. Він проживав в с. Веселе Новгородківського району в приміщенні бувшого дитячого садка. З приводу крадіжки домкрату та набору головок повністю заперечив свою вину та пояснив, що дані речі не викрадав. Набір головок та домкрат постійно знаходилися в автомобілі УАЗ. В ніч на 11.12.2013 року знаходився на фермі і до ОСОБА_3 не ходив та з погребу картоплю і цибулю не викрадав. Картоплю, яку знайшли по місцю його проживання, він придбав в жовтні 2013 року на ринку в м. Кіровограді разом з ОСОБА_3

Однак, вина ОСОБА_2 знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що на даний час знаходиться на пенсії та займається обробітком землі та іншими сільськогосподарськими роботами. Навесні 2013 року найняв на роботу ОСОБА_2, який працював у нього водієм на молоковозі до кінця літа 2013 року. Приблизно в середині листопада у нього зник домкрат та набір головок, які в подальшому були вилучені у ОСОБА_2 11.12.2013 року знаходячись у себе в будинку, вночі, почув гавкіт собак та вийшов на подвір"я. Біля клітки з собакою побачив ОСОБА_2, якій тримав білий мішок. Він почав кричати на ОСОБА_2, який в свою чергу почав нападати на нього, бити дерев"яним піддоном, попавши йому по руці та голові, кидати дерев"яними палками, а потім тікати з двору. Коли ОСОБА_2 тікав з двору, перечепився, та у нього з мішка випала картопля і тоді потерпілий зрозумів, що у нього з погребу була скоєна крадіжка.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що в 2013 році працював на пасіці в с. Першотравневе Новгородківського району. Перебуваючи в с. Веселе він був свідком коли ОСОБА_2 в присутності працівників міліції признався, що взяв з автомобіля ОСОБА_3 ключі та домкрат, а також з погребу пів мішка картоплі. Картопля була вилучена у ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що до нього додому в листопаді 2013 року прийшов ОСОБА_2 та запитав про вартість набору головок та домкрату. При цьому сам інструмент йому не показував.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що раніше у 2013 році працював у ОСОБА_3 від мешканців села дізнався, що ОСОБА_2 пропонував їм купити домкрат та набір головок. В грудні 2013 року він разом з ОСОБА_10 прийшли по місцю проживання ОСОБА_2 та запропонували повернути набір головок та домкрат. ОСОБА_2 з початку заперечив, а потім зізнався, що скоїв крадіжку та повернув набір головок та домкрат, які в подальшому були повернуті ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він є сином потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_2 працював у його батька водієм та проживав с. Веселе в бувшому дитячому садку. В грудні 2013 року він дізнався, що ОСОБА_2 скоїв крадіжку картоплі у його батька. Заперечив той факт, що він разом з ОСОБА_2 купував картоплю на ринку в м. Кіровограді.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що в 2013 році працював слідчим в Новгородківському райвідділі міліції. При допиті в слідчому ізоляторі в присутності захисника, ОСОБА_2 добровільно розказав при яких обставинах він скоїв злочини.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_2 працював у ОСОБА_3, який заборгував йому заробітну плату в сумі 7000 грн. Від ОСОБА_3 він дізнався, що ОСОБА_2 скоїв крадіжку картоплі.

Свідок ОСОБА_13 дала аналогічні показання.

Крім того вина обвинуваченого підтверджується:

-протоколом огляду місця події від 12.12.2013 року, згідно якого оглянута територія домоволодіння в АДРЕСА_3;

(а.с.15, 21 т.2)

-актом зважування вилученої картоплі та цибулі від 12.12.2013 року;

(а.с.23 т.2)

-розпискою від потерпілого про отримання на зберігання викраденого майна;

(а.с.24 т.2)

-висновком судово-медичної експертизи №3 від 02.01.2014 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 мали місце легкі тілесні ушкодження, які утворилися від не менш 3-х травматичних впливів;

(а.с.64 т.2)

-висновком товарознавчої експертизи № 4 від 10.01.2014 року про вартість викраденого домкрату та набору головок;

(а.с.92 т.2)

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого, вчинений повторно, з проникненням в інше приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю заперечив свою вину та пояснив, що набір головок та домкрат у потерпілого не викрадав. Дана обставина спростовується показами свідка ОСОБА_9, який пояснив, що в грудні 2013 року вилучив по місцю проживання ОСОБА_2 набір головок та домкрат і повернув потерпілому ОСОБА_3

Що стосується відкритого викрадення майна, ОСОБА_2 пояснив,що взагалі в ту ніч перебував на фермі та додому ОСОБА_3 не ходив, картоплю з погребу не викрадав. Однак дана обставина спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_3, якій пояснив, що він беззаперечно впізнав обвинуваченого, коли останній намагався викрасти картоплю та зникнути з його двору. Згідно висновку судово-медичної експертизи на тілі потерпілого є тілесні ушкодження. Крім того, дана обставина підтверджується протоколом огляду місця події, в ході якого по місцю проживання обвинуваченого, був виявлений та вилучений мішок з картоплею. Свідок ОСОБА_3 заперечив той факт, що він разом з ОСОБА_2 купував картоплю на ринку в м. Кіровограді, що також спростовує показання обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 в судовому засіданні надав неправдиві покази з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєні злочини.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчинених злочинів, його особи, обставин, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений скоїв злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин.

ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризуються посередньо.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15.09.2011 року ОСОБА_2 засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, з випробуванням на 3 роки. Обвинувачений скоїв злочини в період іспитового строку і тому при призначенні покарання необхідно застосувати ст. 71 КК України.

Під час відбуття покарання за вироком Кіровоградського районного суду від 15.09.2011 року, ОСОБА_2 було скасовано звільнення і він був направлений для відбування покарання та знаходився під вартою в період з 12.12.2013 року по 13.02.2014 року і тому суд вважає, що даний строк необхідно зарахувати в строк відбуття покарання.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув"язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув"язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином, підлягає зарахуванню знаходження ОСОБА_2 під вартою в період з 12.12.2013 року по 13.02.2014 року включно та з 04.08.2015 року по 25.01.2016 року включно з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Речові докази підлягають поверненню за належністю. Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373 - 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.185 та ч.3 ст.186 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст.185 КК України 3 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст.186 КК України 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, ОСОБА_2, до покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 15.09.2011 року строком шість місяців і остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 04.08.2015 р.

ОСОБА_2 зарахувати в строк відбування покарання знаходження його під вартою в період з 12.12.2013 року по 13.02.2014 року, включно, та з моменту затримання з 04.08.2015 року по день винесення судом вироку 25.01.2016 року, включно, з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 на період апеляційного оскарження залишити без змін - тримання під вартою.

Речові докази: набір головок та автомобільний домкрат, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Новгородківського РВ - повернути потерпілому.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі 195 грн.

Копію вироку вручити прокурору та засудженому, а іншим учасникам роз'яснити, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження учасниками процесу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.

Суддя


  • Номер: 11-п/781/135/15
  • Опис: Городецький Микола Петрович - ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 393/120/14-к
  • Суд: Апеляційний суд Кіровоградської області
  • Суддя: Терещенко Д.В.
  • Результати справи: подання (клопотання) задоволено та передано справу до суду
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.08.2015
  • Дата етапу: 12.08.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація